Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Влахернська ікона Божої Матері
    Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • Пасхальне послання Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія
    Христос Воскрес! Ці короткі слова звичного зараз для нас…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Жовтень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Серпень 2019 (1)
    Липень 2019 (1)
    Квітень 2019 (4)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Розмова зі старцем, архімандритом Тадеєм Вітовницьким

    Розмова зі старцем, архімандритом Тадеєм Вітовницьким— Звідки у людини береться гнів, злоба, негатив?

    Ми гніваємося від нездійснення наших бажань, від самозвеличення над тими, на кого гніваємось. Але якщо припинити ставитися до людей з позиції суддів, то якщо навіть хтось буде нам шкодити — гніву не буде. Те ж відбувається, коли ми не мирні. Немирні думки викликають неспокійний стан у інших людей, з якими ми спілкуємось.Ми повинні навчитися володіти своїми думками, наводити лад у них. Тоді нам не можуть нашкодити немирні, суєтні думки інших людей. Треба навчитися простоті Христовій. Якщо ми хочемо когось відвідати, знаючи, що можемо йому заважати, наш візит не буде таким, як треба, тому що вже ідучи з неспокійними думками, ми можемо справити негативний вплив і враження на того, до кого ідемо.
    Якщо ми лагідні, мирні, смиренні, то думки наші благоприємно, благотворно діють на нервову систему не лише людей, але й на тваринний і рослинний світ. Всі очікують нашої уваги.

    — Що таке туга, депресія?

    Комбінація думок. Комбінує одне, друге, третє... Роздумує людина: «Буде те, буде це...» А врешті-решт — нічого не буде... Сама ускладнює все, втрачає спокій і псує собі настрій. Думає, що хтось винуватий, що вона не в настрої. Не хтось, а сама людина псує собі настрій. Обтяжує себе непотрібними думками і не може тоді нічого зробити. Все починає від думок, їх мінливості і непостійності.
    Ідеш до своїх рідних, ближніх, а сам не в дусі, і твій негативний настрій приходить у дім, до твоїх найрідніших. Твій стан передаєш своїм рідним. І хто потім тобі винуватий? Сам і винуватий. Сам собі це робиш. Собі і дому своєму. Людина, яка не має своїх думок, прихвачує твоє, що ти носиш. А ти приніс їй поганий настрій. Ніякого миру, ніякої втіхи, коли хто носить з собою свої проблеми. І йому треба вийти із такого стану.
    Негативні думки, коли з'являються, треба якомога швидше відсторонити, відсікти від себе, бо якщо вони спустяться в серце, досягають почуттів і з ними змішуються, стають небезпечними і їх складніше тоді позбутися. А якщо до них приєднається ще й воля, — то свобода людини являє собою таку собі негативну суміш думок з почуттями, які, утримуючи в собі, людина перетворює у дію. І тоді гріх повністю охоплює людину, заволодіває нею і позбутися його ще важче.
    Людина може про щось добре думати, а зробити щось хороше, знову ж, без Бога не може. Добро ми можемо робити тільки з Божою допомогою, бо тільки Бог благ. І від Нього іде все добре і милосердне. Слава Богу, що Господь всюди присутній і допомагає кожному — і слабкому, і сильному. Усім допомога потрібна. Бог Всюди присутній.

    — Коли Вам сумно, що Ви тоді робите?

    Не знаю... Багато не хвилююсь: що буде зі мною, як буде... Інакше, якби думав, не було б у мене миру і все. Як Бог дасть, так і буде. Яка буде воля Божа, так і бути. Треба покоритися волі Його. Треба працювати, не можна бути ледачим, якщо будеш ледачим, сам себе мучити будеш. Треба бути ревносним, але по совісті, чисто, благородно, піднесено, не завдаючи шкоди нікому і нічому біля себе і не шкодячи самому собі. А якщо станеш думати: «Буде те, буде це...», то сам собі псуєш настрій і не маєш миру, не маєш спокою. Навіщо тобі це? Не може бути жодної досконалої істоти без недоліків. Досконалий тільки Бог. З Богом ми можемо бути досконалими. А без Нього не можемо. Бог — Любов, ВЕСЬ —ЛЮБОВ. Коли звернемося до Нього серцем — і ось нам допомога зразу.

    —Як нам спасатися в оточуючому нас світі людському і матеріальному, як відкрити серце наше і щиро звернутися до Бога?

    А треба управлятися в молитві. Коли людина творить молитву постійно, слова переходять у почуття, про яке сказано святими отцями. Якщо постійно повторювати щось, то це стає частиною нашої природи. Так і з молитвою. І всі, хто звертається від серця до Господа умною молитвою, вона стає постійною, вона у тебе сама іде... молитва... І від цього така радість і мир, які не від цього світу. І ті мир і тишу, що отримуєш, потім знов губиш... А благодатна молитва — вона несказанна радість...

    — Можете передати якісь поради по молитві? Які молитви? Як їх говорити? Де їх говорити?

    Святі отці кажуть про Ісусову молитву: Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене.
    Якщо будемо вправлятися у ній щоденно, самі на собі відчуємо благодать Божу. Коли вона прийде в навик, коли її промовляєш, то неймовірна Божа сила з нами. І відчуваєш мир і радість. Радість несказанну, і сам дивуєшся, що це таке... Все тобі миле, все тобі добре, на що не глянеш, до чого не торкнешся — все святе. І це Божа благодать, яка дається людині. Це не залежить ні від нашої волі, ні від наших бажань, ні від чого. Вона сама собою іде... як мотор невтомно. Людина живе, а у неї безперестанно внутрішня радість невимовна. Радіє... що б не побачив — все в радість. Як преподобний Серафим Саровський. Він всім, кого бачив, говорив: «Радосте моя!»

    — Чи треба уникали людей, які в поганому настрої, як кажуть, «не в дусі»?

    Не треба участувати у злі! А треба допомогти тому, у кого неприємності, щоб людина звільнилася від негативних думок. Хтось зіпсує їй настрій і не може нічого сама людина зробити.

    — Можете дати нам якусь пораду, як залишити нам проблеми, які ми носимо з собою, як залишити недобрі, негативні думки?

    Ми занадто піклуємось про себе, тільки та людина, яка повністю віддалася волі Божій, може бути радісна і мирна. Гордість заважає наблизитися до Бога. Це — велика людська хиба, порок. Як розпізнати його? По тому, як ми реагуємо, коли нас ображають, кривдять. По нашій реакції. Коли відчуємо себе скривдженими і ображеними, коли нам хтось щось сказав, що нам не сподобалося, не дивлячись на те, чи права людина чи ні, ми знаходимося у владі гордості.

    — Які повинні бути стосунки між чоловіком і жінкою в духовному житті?


    Треба пам'ятати, що всі покликані бути святими. Не буває жодної душі не святої. Не можна чинити не по правилам добра. Всі святі — і малий і великий, всі є частиною Життя, і мають Божу енергію. Життя - це Божа енергія, отримана від Бога, а у Бога — все добро. І ангели, і все творіння черпають все із Джерела Життя. Життя — єдине. Бог — Життєдавець.Бог дає нам сили перемагати зло. Господь допомагає нам перемагати зло; і поки ми тут на землі, ми повинні його перемогти з Божою допомогою. Господь чекає від нас, щоб ми свідомо відкинули зло і всім серцем, всім єством своїм повернулись до Нього.Як ми ставимось до ближніх, так ми ставимось і до Бога.Наші плани та інтереси заплутують нам життя — то одне, то інше, третє, четверте... Нам здається, що ми нічого не досягнемо, якщо нічого не будемо планувати, продумувати, організовувати. Безумовно, ми повинні по совісті працювати і трудитися, але без суєти, поспіху, хапання, бо саме в суєті ворог бере над нами гору. В суєті, поспіху ми не зважаємо на те, що ми когось образили, чи зачепили чиїсь інтереси, чи завадили комусь — все нам ніколи, ми зайняті своїми планами... І так все життя грішимо перед ближніми. А коли перед ближніми, грішимо і перед Богом, тому що Господь таємниче почиває у кожній душі. Як ми ставимось до ближнього, так ми ставимось до Бога. Ми не втямимо ніяк, що збилися з доброго шляху, якщо ми з любов'ю ставимось лише до тих, хто нас любить. Ми покликані бути синами світла, чадами Христовими з Його вдачею: миролюбними, добрими, сповненими любов'ю.

    За матеріалами православного жіночого альманаху СИМФОНІЯ.
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com