Бесіда свт. Іоана Золотоустого в день Різдва Спасителя нашого Ісуса Христа (частина 3-тя)

Чи бачиш, улюблений, домобудівництво Боже, Який і через невірних, і через вірних влаштовує Свої справи, щоб ті, котрі далекі від благочестя, пізнали Його силу і могутність? Волхвів зі сходу вела зірка, а Марію до батьківщини, провіщеної пророками, супроводжував закон. З цього ми бачимо, що і Діва була з роду Давида, - оскільки Вона походила з Вифлеєма, то зрозуміло, що Вона була з роду Давида. Це і пояснив Євангеліст словами: "Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового". Оскільки родовід Йосифа поданий, а предків Марії ніхто нам не перерахував так, як його предків, тому, щоб ти не сумнівався і не говорив: звідки видно, що і вона походить від Давида, послухай (як говорить Євангеліст): “Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового” (Лк. 1, 26-27). Слова “з дому Давидового” необхідно сприймати як сказані про Діву.

Отже, цим усе сказано. Тому і вийшло повеління і закон, який привів їх до Вифлеєма. Як тільки вони прийшли до міста, невдовзі й народився Ісус. А через те, що тоді зі всіх сторін зійшлося багато народу, і місця були зайняті, і була велика тіснота, то Він і був покладений у яслах. Ось чому і волхви поклонилися Йому там. Але щоб подати вам більш яскравий та очевидний доказ, прошу вас, будьте тепер особливо уважні. Щоб мої слова для вас були більш зрозумілі у всьому, я хочу запропонувати велику розповідь і викласти стародавні закони.

В юдеїв був стародавній закон, або краще почнемо з більш раннього. Коли Бог спас єврейський народ від єгипетських мук і рабства чужоземного царя, то, бачачи, що вони мають залишки безчестя, захоплюються чуттєвими речами і дивуються величі та красі храмів, звелів їм побудувати храм, який не тільки цінністю матеріалу і розмаїтістю мистецтва, але й виглядом споруди перевершував усі храми на землі. Як люблячий батько, до якого повернувся його син, що довго перебував серед людей негідних, розпусних і духовно мертвих, що насолоджувався неабиякими розкошами, огортає його разом з безпекою та пошаною ще й достатком, щоб він ні в чому не відчував нужди, не згадував про колишні задоволення і навіть не хотів повертатися до того. Так і Бог, бачачи, що юдеї захоплюються чуттєвими речами, подає їм і це надзвичайним чином, щоб вони ніколи не побажали єгипетського чи того, що відчули в єгиптян. Він творить храм на зразок усього світу, чуттєвого і розумного.

Як у світі є земля і небо, а між ними - твердь, так Він звелів побудувати і храм. Розділивши цей храм на дві частини і поставивши посередині завісу, зовнішню частину від завіси Він зробив доступною для всіх, а внутрішню - недоступною і невидимою для всіх, крім первосвященика. Що це не наша здогадка, а справді храм був споруджений на зразок всесвіту, послухай, що говорить Павло про Христа, Який вознісся на небо: “Христос увійшов не в рукотворне святилище, створене за зразком істинного” (Євр. 9, 24), вказуючи, що створене тут було тільки зразком істинного. А що і завіса відокремлювала Святе-святих від зовнішнього святилища, як небо відокремлює те, що знаходиться над ним, від усього, що знаходиться в нас, послухай, як і на це вказав він, назвавши небо завісою. Говорячи про надію, “яка для душі є наче якір безпечний і міцний, - він додав, - і входить аж до середини за завісу, куди предтечею за нас увійшов Ісус”, вище неба (Євр. 6:19-20). Бачиш, як він небо назвав завісою? Поза завісою знаходилися світильник і трапеза, і мідний жертовник, що приймав жертви і всепалення. А всередині за завісою — ковчег, обкладений зі всіх боків золотом, в якому були скрижалі завіту, золоті сосуди з манною і розквітлий жезл Аарона, і золотий жертовник не для жертв і всепалення, а тільки для кадіння.

У зовнішню частину дозволялося входити всім, а у внутрішню — тільки первосвященикові. Про це я знову подаю свідчення Павла, який говорить: “Перший завіт мав постанову про Богослужіння і святилище земне, - святилищем земним він називає зовнішню скинію, бо туди дозволялося входити всьому світові, - бо побудована була скинія перша, в якій був світильник і трапеза та жертовні хліби. За другою ж завісою була скинія, названа “Святе-святих”, яка мала золоту кадильницю і обкутий зі всіх боків золотом ковчег завіту, де був золотий посуд з манною, і жезл Ааронів розквітлий та скрижалі завіту, а над ним херувими слави, що осіняли вівтар... При такому влаштуванні, до першої скинії завжди ті входять священики відправляти Богослужіння, а до другої - раз на рік один тільки первосвященик не без крові, яку приносить за себе і за гріхи народу” (Євр. 9, 1-7). Чи бачиш, що сюди входив тільки первосвященик, і то тільки раз у рік?

Продовження

Джерело: Повне зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого. Том II. Книга 2. Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ-2009.

Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua