Якщо хтось із тих, що люблять сперечатися, не задоволений сказаним, то можна навести й інший доказ. Який же? З перепису, про який згадується в Євангелії. “У ті дні, - говорить Євангеліст, - вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі. Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією. І всі йшли записатися, кожен до свого міста. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жоною, Яка була вагітна. Коли ж вони були там, надійшов час родити їй; і народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в яслах, бо не було їм місця в гостинниці” (Лк. 2,1-7). Звідси видно, що Христос народився при першому переписі. А із стародавніх кодексів, які публічно зберігаються в Римі, всякий бажаючий може конкретно довідатися про час цього перепису.
- Що ж, - скажуть, - нам до цього, бо ми і тепер не знаходимося там, і раніше там не були?
Вислухай і не сумнівайся, оскільки ми прийняли цей день від тих, котрі живуть у тому місті і добре знають це. Ті, котрі живуть там, святкують його здавна, згідно із стародавнім переданням, і тепер передали відомості про нього нам. І Євангеліст не просто так указав на час (Різдва Христового), а щоб і цей день зробити явним і відомим для нас, і показати домобудівництво Боже. І Август не добровільно, не сам від себе видав тоді таке веління, а тому, що Бог підштовхнув його душу, щоб він, хоч і мимоволі, послужив явленню Єдинородного.
- Як же це, - скажуть, - сприяє тому домобудівництву?
Не мало і не випадково, улюблений, а надзвичайно, і є однією із необхідних і навмисне влаштованих справ. Як саме? Галилея - це область у Палестині, а Назарет - галилейське місто. Так само областю є і Юдея, названа так за ім’ям своїх мешканців, а Вифлеєм - юдейське місто. Про Христа всі пророки провіщували, що Він прийде не з Назарета, а з Вифлеєма і там народиться. Саме так написано: “І ти, Вифлеєме, земле Юдина, нічим не менший від інших володінь Юдиних; бо з тебе вийде Вождь, Який упасе народ Мій, Ізраїля” (Мф. 2,6; Мих. 5,2). І юдеї на запитання Ірода: “Де мав би народитися Христос?”, вказали йому тоді на це свідчення (Мф. 2,5). Тому і Нафанаїл на слова Филипа: “Ми знайшли Ісуса з Назарета”, відповів: “Чи може щось добре бути з Назарета?”. Тому Христос сказав про нього: “Ось, воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства” (Ін. 1, 45-47).
- За що ж, - скажуть, - Христос похвалив його?
За те, що він не захопився повідомленням Филипа, але ясно і добре знав, що Христос мав народитися не в Назапегі і не в Галилеї, але в Юдеї, у Вифлеємі, як це насправді і було. Оскільки Филип не знав цього, а Нафанаїл, який вивчав закон, відповідав згідно зі сказаним у стародавньому пророцтві знаючи, що Христос прийде не з Назарета, тому Христос і сказав: Ось, воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства”. Тому і деякі з юдеїв говорили Никодимові: “і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить” (Ін. 7,52). І ще в іншому місці: “Чи не з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид..., Христос прийде? (Ін. 7,42). І в усіх було загальне переконання, що Він мав прийти неодмінно звідти, а не з Галилеї.
Отже, оскільки Йосиф і Марія, які були громадянами Вифлеєма, але покинувши його, оселилися в Назареті і там проживали, як це часто буває з багатьма людьми, котрі покидають ті міста, в яких вони народилися, і живуть в інших, до яких вони своїм походженням не належать, — отже, через те, що Христос мав народитися у Вифлеємі, тому і вийшло повеління, яке, за Божим провидінням, змушувало їх мимоволі йти до того міста. Закон, який повелівав кожному записатися у своїй батьківщині, змушував їх вирушити звідти, тобто з Назарета, і прийти до Вифлеєма, щоб записатися. Вказуючи тепер саме на це, Євангеліст і говорить: “Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жоною, Яка була вагітна. Коли ж вони були там, надійшов час родити їй; і народила Сина Свого Первістка” (Лк. 2, 4-7).
Продовження
Джерело: Повне зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого. Том II. Книга 2. Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ-2009.
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua