«Чого це всі вони чобітки свої повиставляли біля дверей? Помили й рядочком поставили. А зараз же вечір, і ніхто вже нікуди не збирається», - міркувала собі маленька біла киця. Їй було всього три місяці й десять днів, а її вже розлучили з мамою та віддали у велику родину, де було троє діток. Весело кицюні було з дітками, та саме зараз, може, мама їй пояснила б, навіщо то вони повиставляли чоботи й чого все якось незвично сьогодні в цьому домі.
А дітки саме радились між собою з одного важливо питання. Маринка наморщила лобика:
- А до кошеняток Миколай ходить?
Ромчик і собі замислився:
- Чи нашій Сніжинці Миколай щось принесе?

14 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці
Це сталося дуже давно, понад тисячу років тому, 910 року в прекрасному і славному місті Константинополі (теперішній Стамбул, столиця Туреччини; в народі його ще називали Царгород, - прим. автора) - столиці Візантійської імперії. Страх і жах охопив усіх жителів Царгорода, коли незчисленне агарянське (Агаряни - загальна назва язичників і мусульман у давні часи) військо підступило до його стін! Здавалося, що й сонце померкло від такої кількості воїнів, здавалося, що ніхто їх не зможе перемогти.
Але християни не впали в розпач, бо знали, що Небесне воїнство завжди перемагає там, де люди безсилі, тож з молитвою та з великою вірою звернулись вони до Божої Матері.

Свято Воздвижения Чесного й Животворящого Хреста Господнього встановлено на честь віднайдення у IV столітті святою царицею Єленою, матір'ю святого імператора Констянтина, справжнього хреста, на якому було розіп'ято Господа нашого Ісуса Христа. Народ, довідавшись про цю подію, почав сходитися для поклоніння святому хресту. Аби усі змогли побачити вшановування святині, патріарх Макарій підніс хрест угору зі словами: “Господи, помилуй!” Із цього моменту і до сьогодні Православна Церква не перестає воздвигати у храмі прикрашений квітами та зіллям хрест, поклонятися йому та оспівувати Творця Всесвіту: “Величаємо Тебе, Христе — Життя наше, і шануємо хрест Твій святий, бо Ти визволив нас із неволі ворожої”.

З розвитком сучасних технологій і медицини термін «старонароджуюча» відсувається на шкалі жіночого віку все далі і далі. Якщо ще не так давно цим словом нагороджували вагітну тридцяти з гаком років , то зараз поріг змістився вище приблизно на десятиліття.
Історія знає приклади пологів і в п'ятдесятилітньому віці - а християнство говорить про те, що, у разі, як особливої ​​милості, так і особливого Промислу Божого жінка може стати щасливою матір'ю і у відвертій старості, вже переступивши сімдесятирічний кордон. Так було зі святою Анною, яка разом зі своїм чоловіком Йоакимом отримали високе найменування Богоотцями: вони були батьками Богородиці, поклавши початок Нового Заповіту.

"Ми повинні зосередити свою увагу на безконтрольне втручання людини в навколишнє середовище", - йдеться в новому посланні Вселенського Патріарха Варфоломія, присвяченому Дню молитви за довкілля, в якому Його Всесвятість звертає особливу увагу суспільства на втручання людини в ДНК, на виробництво ядерної зброї та ГМО - генетичного модифікування організмів.