Дванадесяті перехідні
23 березня (5 квітня), неділя - Вхід Господній у Єрусалим.
8 (21) травня, четвер - Вознесіння Господнє.
18 (31) травня, неділя - День Святої Тройці. П'ятидесятниця.

Завершується перший тиждень святої Чотиридесятниці, час особливого подвигу і входження у Великий піст. Під кінець першої седмиці Церква бажає зміцнити нас надією, що у нашій боротьбі з дияволом ми не самі, нагадує нам про благодатну поміч, яку отримують християни від свого Творця.
В суботу першої седмиці святого Великого посту, ми згадуємо про дивне чудо з коливом святого славного великомученика Феодора Тирона. Історія цієї події така. Коли імператорський трон посів нечестивець Юліан Відступник, названий так через відречення від Христа і повернення до язичництва, то почалось велике гоніння на християн. Та це гоніння не було таким явним, як при інших нечестивих імператорах: Нероні, Максиміані, Діоклітіані та ін. Юліан вирішив піти на хитрість і задумав таємним способом осквернити християн. Пам’ятаючи, що християни на першому тижні Великого посту особливо очищаються і несуть подвиг, звертаючись до Бога, він наказав градоначальнику забрати з ринку звичайні продукти і виставити для продажу їжу, осквернену ідоложертовною кров’ю, що той зі старанністю виконав.

Святий Великий Піст, званий також Чотиридесятниця. Історія Великого Посту довга й багата в традицію. Вона сягає апостольських часів. Передпасхальний піст зветься Великим не тільки через час свого тривання, а й задля важливості і значення в житті Церкви і кожного християнина.
Уже апостоли й перша християнська громада замінила єврейський піст на піст, про згадку Ісусових страждань.

2015 року Божого Великий піст розпочнеться 23 лютого і триватиме до 11 квітня, а Пасха Христова у 2015 році святкується 12 квітня (за новим стилем).

Тропар, глас 1
Радуйся, Благодатная Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв в обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння.

Величання
Величаємо Тебе, Житгєдавче Христе, і прославляємо Пречистую Матір Твою, що Нею по закону нині принесений був у храм Господній.

Слава: І нині: Кондак, глас 1
Утробу Дівичу освятив єси Різдвом Твоїм і руки Симеонові благословив, як подобало, попередивши його, і нині спас нас, Христе Боже. Втихомир ворожнечу народів і укріпи людей, що їх возлюбив єси, Єдиний Чоловіколюбний.

Тропар, глас 4
Як до апостолів подібні і вселенної вчителі, Владико всіх моліте, щоб мир вселенній дарував і душах нашим велику милість.

Величання
Величаємо вас, святителі Христові: Василію Великий, Григорію Богослове та Іоане Золотоустий, і шануємо святу пам'ять вашу, бо ви молите за нас Христа Бога нашого.

Кондак, глас 2
Священних і богонатхненних проповідників і вселенських учителів прийняв Ти, Господи, у блаженство святих Твоїх і упокоєння. Труди бо їх і смерть прийняв ТИ більше від усякої жертви, Єдиний, що прославляєш святих Твоїх.

Ще не так давно, 14 січня, ми відзначали пам’ять святителя Василія Великого, сьогодні, 7 лютого, черга святкувати пам’ять святителю Григорію Богослову, а післязавтра, 9 лютого, звершуємо пам’ять перенесення мощів святителя Іоана Золотоустого, а ще через кілька днів Церква покличе нас святкувати їм, усім трьом, соборну пам’ять. Це відбудеться 12 лютого і називатиметься це свято Собором вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Ось так, майже протягом місяця ми святкуватимемо пам’ять всім трьом святителям окремо і разом. Ми часто посилаємося на їхні думки і висловлювання у своїх працях і проповідях, називаємо їх найбільшими і найвидатнішими отцями і вчителями Церкви і, разом з тим, так мало, майже хрестоматійно, про них знаємо.

Тропар, глас 1
В Йордані хрестився Ти, Господи, і Троїчне явилося поклоніння, Отцівський бо голос засвідчив про Тебе, улюбленим Сином Тебе іменуючи; і Дух у вигляді голубинім, сповістив слова ствердження. Явився Ти, Христе Божий, і світ просвітив, слава Тобі.

Величання
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що ради нас нині тілом хрестився від Іоана у водах Йорданських.

Кондак, глас 4
Явився Ти сьогодні вселенній, і світло Твоє, Господи, ознаменувалось на нас, в розумінні оспівуємо Тебе: прийшов єси - Світло неприступне.

ПОПЕРЕДНЯ ЧАСТИНА

Про тих, котрі негідно причащаються.
Про те, що ті, котрі залишають Божественну Літургію до її завершення, до заключної молитви, уподібнюються Юді.

А яка, скаже хтось, правда в тому, щоб хреститися? Правдою була покора перед пророком. Як Христос обрізався, приніс жертву, шанував суботи і дотримувався юдейських, свят, так додав і це - корився пророкові, який хрестив. Воля Божа була, щоб тоді хрестилися всі, про що послухай, як говорить Іоан: “Той, Хто послав мене хрестити водою” (Ін. 1, 33). Так само і Христос: "Митарі, визнавши славу Божу, хрестилися хрещенням Іоановим. Фарисеї ж і законники відкинули волю Божу про себе і не хрестилися від нього” (Лк. 7, 29-30).

Отже, юдейське очищення звільняло не від гріхів, а тільки від тілесної нечистоти. Наше є не таким: воно набагато вище і сповнене великою благодаттю, оскільки звільняє від гріхів, очищає душу і подає дари Духа. Іоанове ж хрещення було набагато вищим від юдейського, однак нижче за наше. Воно було ніби мостом між обома хрещеннями, який через себе веде від першого до другого, оскільки спонукало їх (юдеїв) не до дотримання тілесних очищень, а замість них перестерігало і радило переходити від пороку до чеснот і надію на спасіння поєднувати із звершенням (добрих) справ, а не з різними обмиваннями та очищенням водою. Іоан не говорив: вимий одяг твій, обмий тіло твоє, і будеш чистий, але що? “Створіть же плід, достойний покаяння” (Мф. 3, 8). Тому воно було вище юдейського, але нижче нашого, бо хрещення Іоанове не подавало Духа Святого і не подавало благодатного прощення — воно повелівало каятися, однак не мало влади відпускати гріхи. Тому Іоан і говорив: "Я хрещу вас водою..., Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем" (Мф. 3, 11). Отже, він не хрестив Духом.

Про Хрещення Спасителя нашого Ісуса Христа
Однак, щоб не використовувати весь час на викриття відсутніх, ми, задовольнившись тим, що сказано задля виправлення їхнього недбальства, розважимо тепер трохи над цим святом. Багато хто святкує свята і знайомий з їхніми назвами але причин, через які вони встановлені, не знають. Так про те, що це свято називається Богоявленням, відомо всім. А яке це Богоявлення і чи воно одне, чи два, цього ще не знають. Водночас украй соромно і дуже смішно, щороку святкуючи це свято, не знати причини, з якої воно встановлене. Тому, улюблені, насамперед необхідно сказати, що є не одне Богоявлення, а два. Одне сьогоднішнє, яке вже звершилося, а друге — майбутнє, яке звершиться зі славою при кінці світу. Про те й інше ви чули сьогодні від Павла, який, розмовляючи з Титом про сьогоднішнє, говорить так: “Бо благодать Божа з'явилася, спасенна для всіх людей, яка вчить нас, щоб ми, відкинувши безчестя і мирські похоті, цнотливо, праведно і побожно жили в нинішньому віці, — а про майбутнє, — очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа (Тит. 2, 11-13). І пророк про це останнє сказав так: “Сонце перетвориться на темряву, і місяць - на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний” (Іоїл. 2, 31)