Невино убиті немовлята. Історія і сучасність

11 січня Православна Церква згадує чотирнадцять тисяч немовлят від Ірода у Вифлеємі вбитих. Святитель Димитрій Ростовський пише: «Ірод, замучений гнівом, звертає свою лють на ні в чому неповинних немовлят. Він посилає озброєних, як на війну, воїнів, щоб «повбивати у Вифлеємі і у всіх околицях його всіх немовлят від двох років і нижче, згідно з часом, який вивідав у мудреців.» (Мф. 2:16).

Чому ж саме Ірод вбиває дітей до двох років? Так святий Іоан Золотоустий говорить: «Не дивуйтесь, що Ірод звелів вбивати немовлят від двох років і нижче: лють і страх зійшлися в мучителі; Тому Ірод став вельми обережний і від великої боязні прирік на убієння і більш старший вік». А св. Євфимій додає: «Ірод вважав, що зірка з’явилася волхвам, ще задовго до народження Немовлятка. Для більшої безпеки він вирішив випередити час на два роки».

Немовлят вбивають по-різному: одних вбили мечем, інших розбили об каміння і стіни, інших кидали до землі і зневажали ногами, ще інших душили руками, розривали і роздирали на частини, пронизували мечем і розрубували навпіл. Гірко ридали матері: «Глас в рамі чути, плач і ридання та голосіння велике: Рахіль плаче за дітьми своїми й не хоче втішитися, бо їх немає» (Ієр. 31:15; Мф. 2:18).

Рамою називалося місто, що стояло на пагорбі недалеко Віфлієма, в межах коліна Веніяминового. Рахіллю ж де які іменували Віфлієм, бо в ньому була похована Рахіль, дружина патріарха Іакова, мати Веніямина. Від її гробниці й отримав назву Віфлієм. А отже коли побивали немовлят у Віфліємі, то лемент і голосіння матерів було таким великим, що його було чути по всій околиці, далеко за місто…

Згадуючи св. немовлят, звернімо свій погляд на сучасність. Чи не наслідуємо ми Ірода? Нажаль навколо нас і сьогодні відбувається це ж саме вбивство, що й в ті давні дні. І ми повинні говорити правду, якою б вона болючою не була. Це не просто «штучне переривання вагітності», аборт, а це дійсно ВБИВСТВО.

Лише в 2011 році згідно офіційної статистики в Україні було проведено 101 212 абортів. Тобто – при 250 робочих днях, за один 8-годинний робочий день лікарі щогодини вбивали більше 50 дітей. В день –близько 404 дітей. (Найгіршим є те, що абортивний «біоматеріал» - плід і плаценту використовують не лише в медичних і наукових дослідах, але й косметології. Відомим є те, що з плаценти виготовляють різного роду шампуні, креми та омолоджувальну косметику).

Це все офіційна статистика абортів, які проводились в стінах державних медичних закладів. А скільки їх відбувається в платних клініках, неофіційних, з використанням уколів і таблеток, не говорячи вже про контрацептиви, які приводять до відторгнення людських ембріонів. І якщо всі ці втрати врахувати, ми б рахували уже мільйонами.

Слід зазначити також, що все це відбувається в країні, де падає народжуваність відповідно до смертності, де два з трьох шлюбів закінчується розлученням, при цьому кожна четверта дитина народжується поза сім’єю, і дитяча смертність у віці до двох років стрімко зростає.

На кожні 100 пологів припадає 90 абортів. Десятиліття забрало з собою лише за офіційними даними 4 500 000 дітей.

Ще однією проблемою в нашому суспільстві постає безпліддя жінок - 80% першопричин якого є аборт, дуже часто в юному періоді або ж при першій вагітності. Кожна четверта жінка після аборту не може завагітніти або виносити дитину, що призводить до дисгармонійного життя в суспільстві, адже практично кожна жінка, що пройшла через «хірургічне втручання», переживає постабортний синдром, який супроводжується психічними розладами.

Відомий християнський мислитель ІІ ст. Климент Олександрійський писав: «Жінка, яка відторгує плід, викидає разом з ним з себе все людське», тобто вона втрачає своє основне покликання – бути матір’ю. Суспільство сьогодні змінює свої вічні орієнтири та цінності, зводячи їх до егоїстичного влаштування свого перебування в цьому світі. Архімандрит Рафаїл (Карелін) зауважує: «Вбивство малят є злочином проти божественного і людського права, проти ідеї сім’ї і шлюбу, проти самої людської природи, проти свого народу і всього людства». Це те, що руйнує суспільство в цілому, руйнує його коріння. А народ який втрачає своє коріння стає перекотиполем, яке засихає і приречене на вимирання. Усвідомлюючи те, ми повинні зуміти донести до серця кожного громадянина нашої країни, що допоки вбивство дітей не буде оголошене найбільшим злом суспільства, всі заклики до миру і справедливості будуть лише «маскою на обличчі канібала». Час змінити наше відношення до дітей, Церква завжди вчить нас, що дитя є найбільшим даром, а життя є найвищою цінністю. Ми повинні завжди пам’ятати, що Господь нам дає малятко, і його життя для нас має бути найбільшим виявом ЛЮБОВІ.

… І знову повернімось до давнього Єрусалиму. Недостатньо було Іродові смерті немовлят, як жорстока егоїстична людина він вбиває й своїх синів Антипатра, Арістовула і Олексанра, вбиває свою дружину Маріамну, брата та своїх радників. І все це заради власної вигоди, боязні втрати царського престолу. Чи не перегукується воно з сучасними холоднокровними вбивцями своїх дітей, які «заважають» кар’єрі, насолоді чи ще чомусь, що задовольняє егоїстичне «я»?

Але погляньмо, що ж сталося з Іродом? Про це розповідає нам святий Феофілакт: «Ірод одержимий пропасницею та хворобою нутрощів, пухлиною ніг, загородженням ніздрів, трасінням всього тіла і розпаданням всіх членів, хробаки живцем роз’їдали тіло і вкінці, у страшних муках помирає».


Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua