Бесіда була виголошена, ймовірно, 387 року на свято Богоявлення, тобто після бесіди у день Різдва Христового.

Усі ви сьогодні в радості, і тільки я в печалі. Коли я дивлюся на це духовне море і бачу незліченне багатство церкви, а потім подумаю, що після завершення свята ця безліч. відійшовши, знову відійде від нас, то мучуся і печалюся в душі від того, що Церква, яка народила стільки дітей, може утішатися ними не під час кожного зібрання, а тільки у свята. Яке було б духовне піднесення, яка радість, яка слава для Бога, яка користь для душ, якби ми під час кожного зібрання бачили огорожу церкви такою наповненою! Мореплавці і керманичі роблять усе, щоб переплисти море і досягти пристані, а ми піклуємося про те, щоб безперестану носитися по морю, постійно занурюватися у хвилі життєвих справ, крутитися на площах і в судилищах, а тут зустрічатися ледь раз чи двічі за цілий рік.

Тропар, глас 1
На Престолі вогневидимім, на небі сидиш Ти з Отцем Безпочатковим і Божественним Твоїм Духом, благозволив єси народитися на землі від Отроковиці, Безневісної Твоєї Матері, Ісусе; тому ж і обрізаний був Ти, як людина восьмиденна. Слава всеблагому Твоєму зволенню, слава провидінню Твоєму, слава смиренню Твоєму, Єдиний Чоловіколюбний.

Тропар святому Василію Великому, глас 1
По всій землі розійшлося віщування твоє, що прийняла слово твоє, яким достойно навчив єси, природу єства з’ясував єси, людські звичаї прикрасив єси, царське священство, преподобний отче Василію, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Тропар святому отцю Петру Могилі, глас 4
Поборником православ’я і богомудрим пастирем явив тебе Господь, святителю отче наш Петре, світлом Христової науки ти київську паству просвітив, сповіданням православної віри землю Українську утвердив, храмів Божих відновителю і благочестя ревнителю, Церкви Української похвало, моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Не будьмо ж невдячними до Господа, а, відповідно до наших сил, будемо всі приносити все - віру, надію, любов, цнотливість, милосердя, любов до подорожніх. І в чому я переконував вас раніше, в тому ж переконую і тепер і ніколи не перестану переконувати. У чому ж саме? Маючи намір приступити до цієї страшної і Божественної Трапези і святих Тайн, робіть це зі страхом і трепетом, з чистою совістю, з постом і молитвою, без шуму, не турбуючи і не штовхаючи ближніх. Бо це є ознакою крайнього безумства і надзвичайної зневаги, і на тих, котрі так чинять, накликає велику кару і помсту.

Ось про цей день ми пояснили вам усе. Скажу ще про одне і зупинюся, щоб надати можливість сказати більше нашому спільному вчителю.

Оскільки чимало хто з еллінів (тобто язичників), слухаючи, що Бог народився в плоті, глумлячись, сміються і багатьох простаків непокоять і бентежать, тому необхідно і їм сказати дещо, а також і тим, котрі бентежаться, щоб вони через слова безумних людей ніколи не відчували неспокою і не бентежилися через насміхання невірних. І малі діти часто сміються, коли ми говоримо про серйозні речі і займаємося необхідними справами, але сміх (їхній) є доказом не мізерності речей, над якими сміються, а необізнаності тих, котрі сміються. Це ж можна сказати і про еллінів, що, маючи навряд чи більше розуму, ніж діти, глумляться з того, що заслуговує благоговіння і наповнює неабияким захопленням, а те, що насправді є смішним, шанують і поважають. Однак те наше, над чим вони сміються, залишається у своїй пошані, не зазнаючи від їхнього сміху для своєї слави жодної шкоди. А їхні речі, всіляко прикрашені, виявляють власну потворність.

Отже, якщо під час свята Кучок входив у Святеє святих тільки сам первосвященик, то тепер ми доведемо, що ангел Захаріі, коли він знаходився перед Святим-святих, оскільки явився тільки йому, коли він звершував кадіння, а первосвященик ніколи не входив сам, а тільки в цей час.

Однак, ніщо не заважає вислухати і слова (Писання). “У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія..., і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я їй - Єлисавета... Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом, за звичаєм священства йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння” (Лк. 1, 5, 8-10). Пригадай тут, улюблений, ті слова, якими сказано: “Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його” (Лев. 16, 17). “Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного” (Лк. 1, 11). Не сказав: жертовника всепалення, але “жертовника кадильного”, бо зовнішній жертовник був жертовником для жертв і всепалення, а жертовник внутрішній був жертовником кадильним. Отже, і з цього, і з того, що тільки йому було явлення, і зі слів, що назовні був народ, який очікував його, видно, що він увійшов у Святе-святих.

Яке ж, скажуть, це має відношення до цього дня? Почекайте трохи і не втрачайте терпіння. Ми розкриваємо джерело від самого початку і намагаємося дійти аж до вершини, щоб якнайкраще все висвітлити. Однак, щоб мої слова були не надто довго утаємниченими і, залишаючись незрозумілими, не втомили вас своєю тривалістю, тепер скажу вам причину, чому я розповів усе це. Яка ж причина?

Коли Єлисавета вже шостий місяць носила в утробі Іоана, тоді зачала Марія. Отже, якщо ми довідаємося, яким був цей шостий місяць, тоді довідаємося, коли зачала Марія. Далі, довідавшись, коли вона зачала, відрахувавши дев’ять місяців від зачаття, довідаємося, коли і породила.

Тропар
Різдво Твоє, Христе Боже наш, звістило світові світло розуму, в нім бо ті, що зіркам служили, від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю правди, і визнавати Тебе, що Ти є Схід з висоти. Господи, слава Тобі.

Тропар, глас 4
Подвигом добрим послужив ти, перв-мученику Христів і апостоле, і нечестя мучителів виявив ти. Бо, камінням побитий руками беззаконних, вінець прийняв ти з високої правиці і до Бога взивав ти: “Господи, не вважай їм це за гріх".

Кондак, глас З
Вчора Владика тілом нам явився, а раб сьогодні з тілом розлучається; вчора Цар тілом народився, сьогодні раб камінням побивається, ради Нього вмирає первомученик і Божественний Стефан.

Прокимен, глас 8
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Причасний
По всій землі розійшлося... Алилуя.

Чи бачиш, улюблений, домобудівництво Боже, Який і через невірних, і через вірних влаштовує Свої справи, щоб ті, котрі далекі від благочестя, пізнали Його силу і могутність? Волхвів зі сходу вела зірка, а Марію до батьківщини, провіщеної пророками, супроводжував закон. З цього ми бачимо, що і Діва була з роду Давида, - оскільки Вона походила з Вифлеєма, то зрозуміло, що Вона була з роду Давида. Це і пояснив Євангеліст словами: "Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового". Оскільки родовід Йосифа поданий, а предків Марії ніхто нам не перерахував так, як його предків, тому, щоб ти не сумнівався і не говорив: звідки видно, що і вона походить від Давида, послухай (як говорить Євангеліст): “Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового” (Лк. 1, 26-27). Слова “з дому Давидового” необхідно сприймати як сказані про Діву.

Якщо хтось із тих, що люблять сперечатися, не задоволений сказаним, то можна навести й інший доказ. Який же? З перепису, про який згадується в Євангелії. “У ті дні, - говорить Євангеліст, - вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі. Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією. І всі йшли записатися, кожен до свого міста. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жоною, Яка була вагітна. Коли ж вони були там, надійшов час родити їй; і народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в яслах, бо не було їм місця в гостинниці” (Лк. 2,1-7). Звідси видно, що Христос народився при першому переписі. А із стародавніх кодексів, які публічно зберігаються в Римі, всякий бажаючий може конкретно довідатися про час цього перепису.

Тропар, глас 4
Правилом віри і образом лагідности, стриманості вчителем явив тебе стаду твоєму Той Хто є Істиною всіх речей. Ради цього придбав ти смиренням – високе, убогістю — багате, отче, священноначальнику Миколаю. Моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Величання
Величаємо тебе, святителю отче Миколаю, і шануємо святу пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого.

Кондак, глас 3
В Мирах, святителю, явився єси священнослужителем: Христове Євангеліє ти, преподобний, здійснив, поклав єси душу твою за людей твоїх і спас невинних від смерті. Ради цього освітив ти себе як великий тайнознавець Божої благодаті.

Прокимен, глас 7
Звеселиться праведник у Господі...

Тропар, глас 8
Варвару святую шануймо: ворожі бо сіті розірвала і як птиця визволилася від них, за допомогою і зброєю Хреста, всечесная.

Величання
Величаємо тебе, свята великомученице Варваро, і шануємо страждання твої, що за Христа перетерпіла єси.

Кондак
У Тройці благочесно оспіваному Богу послідувала єси, страстотерпице, ідольські відкинувши шанування. Посеред подвигу страждаючи, Варваро, погроз мучителів не злякалася, мужемудренна, вельмигласно співаючи завжди "Тройцю шаную, Єдине Божество".

Прокимен, глас 1
Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Причасний
Радуйтеся, праведні, в Господі... Алилуя.