Кажуть, що алкоголь видаляє плями з одягу. Це правда, і це лише підтверджує, наскільки багатостороння дія алкоголю.
Він також видаляє Ваш одяг, дружину, дітей – якщо, звичайно, застосовувати його в необхідній кількості.
Алкоголь позбавить Вас від меблів, килимів, видалить продукти з холодильника, сам холодильник.
Він позбавить Вас від здорового шлунка, нормального зору, розуму.
Алкоголь також видаляє репутацію, роботу, добрих друзів, свободу, здатність жити в ладу з самим собою і своїми близькими.
Він може видалити і саме життя.
Тому, що алкоголь видаляє все.

Наша ціль на землі - це перебування в Царстві Божому, тоді в нас ввійде добра стурбованість. Ця стурбованість рано чи пізно перенесе нашу душу в область духовну, де душа знайде в достатку кисень, оживе і високо злетить. Бог наділив людину розумом не для того, щоб вона думала, як знайти самий швидкий спосіб переміщення з однієї точки світу в іншу, а щоб вона перш за все думала про головне: як досягнути кінцевої цілі — прийти до Бога, досягнути істинної країни, раю. Як тільки в людині виникає добра стурбованість, вона починає слідкувати за тим, чого їй не вистачає, як це можна досягнути і отримує духовну користь.

Предстоятель Української православної церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет позитивно ставиться до використання Інтернету за умови, якщо він приносить добро. Про це він сказав під час прес-конференції. «Я позитивно ставлюся (до Інтернету – Ред.), але Інтернет одночасно може бути і позитивним, і негативним, залежно від того, чим його наповнюють. Якщо позитивним, добрим, то треба ним добре користуватися, а якщо його наповнюють злом, неправдою, гріхом, то користуватися таким Інтернетом непотрібно», - відмітив Патріарх. За його словами, люди не мають достатньо духовного спротиву, щоб протистояти тому гріховному напливу, що йде з Інтернету.

Сучасна людина перетворила себе на товар; вона сприймає свою життєву енергію як інвестицію, з якою бажала би отримати якомога більший прибуток, враховуючи своє становище і ситуацію на особистому ринку. Вона відчужена від себе, від своїх ближніх, від природи. Її головна мета - прибутково обмінятися своїми вміннями, знаннями і самою собою, своїм «особистим пакетом» з іншими людьми, які рівною мірою прагнуть до чесного та прибуткового обміну. Життя не має ні мети, - крім мети рухатися; ні принципів, - крім принципів чесного обміну, ні задоволення, - крім задоволення споживати.

"Ми повинні зосередити свою увагу на безконтрольне втручання людини в навколишнє середовище", - йдеться в новому посланні Вселенського Патріарха Варфоломія, присвяченому Дню молитви за довкілля, в якому Його Всесвятість звертає особливу увагу суспільства на втручання людини в ДНК, на виробництво ядерної зброї та ГМО - генетичного модифікування організмів.

На жаль, доводиться констатувати, що наша планета - кругла. Більше того - вона летить в безповітряному просторі, ніким не підтримувана.
Адже колись люди щиро вірили, що наша Земля - ​​плоска, що вона - такий собі плоский товстий млинець. І спочиває цей млинець на спинах трьох китів.
Все просто і зрозуміло - і для тих, у кого в голові мільйон «кульок», і у кого - всього одна. Ах, повернути б нам цю давню віру предків! Навіщо? А ось навіщо.
Наше життя у переважної більшості людей проходить на площині з видимими границями: площині мегаполісу, міста, селища, села. Дуже не багато хто так часто здійснюють міжконтинентальні перельоти, щоб бути на всі 100 впевнені, що матінка-Земля кругла, як кавун.

1. Яке світло найчистіше? - Світло Святості.
2. На чому краще будувати своє життя? - На приборканні свого розуму.
3. Яке рабство найбільш болісне? - Рабство поганих думок.
4. Яка залежність найважча? - Залежність від тлінних речей.
5. Яке звільнення найбільш істинне? - Звільнення від суєти.
6. Що міцніше за все? - Спокій Царства Божого.
7. Що найбільш нетривке? - Суєтна думка.
8. Що найнеобхідніше? - Цнотливість.
9. Що найпрекрасніше? - Чистота душі.
10. Де закінчуються всі страждання? - У Бозі.

Святий Гордій, який прийняв мученицьку смерть, повчає нас мужньо сповідувати християнську віру.
Сьогодні за Христову віру не переслідують. То чого ж нам боятися? Хіба що своїх внутрішніх спонукань.
Надто часто віруючі приховують свою приналежність до Христа, боячись людських глузувань і насмішок. Сором, страх, вагання - одвічні ознаки маловірства. Трапляються випадки, коли замовчування є невибачним. Наприклад, в час зустрічі з відвертим поневірянням над вірою. Хтось несвідомий. мислить несвідомо, а інший, догоджаючи йому, приймає вигляд нерозумного, сам без примусу одягає на себе маску невірства. Чи ж так належить чинити християнину? Тож пам'ятаймо, що про це слід відверто і без боязні говорити та жити за правилами святої віри. "Бо серцем вiрують для праведности, а устами сповi­дують для спасiння" (Рим. 10:10).

Яка біда найбільша? - Нечисте серце, повне поганих думок.

Яке щастя найбільше? - Чисте серце, що позбулося поганих думок.

Яке найбільше диво? - Коли грішник стає святим.

Яка найкраща знахідка? - Коли людина знайде шлях порятунку в Євангельських заповідях.

— Звідки у людини береться гнів, злоба, негатив?

Ми гніваємося від нездійснення наших бажань, від самозвеличення над тими, на кого гніваємось. Але якщо припинити ставитися до людей з позиції суддів, то якщо навіть хтось буде нам шкодити — гніву не буде. Те ж відбувається, коли ми не мирні. Немирні думки викликають неспокійний стан у інших людей, з якими ми спілкуємось.Ми повинні навчитися володіти своїми думками, наводити лад у них. Тоді нам не можуть нашкодити немирні, суєтні думки інших людей. Треба навчитися простоті Христовій. Якщо ми хочемо когось відвідати, знаючи, що можемо йому заважати, наш візит не буде таким, як треба, тому що вже ідучи з неспокійними думками, ми можемо справити негативний вплив і враження на того, до кого ідемо.

З багатьма трапляється. що вони частенько слухають Євангеліє, однак мало відчувають бажання через те, що Христового Духа не мають. Та хто бажає вповні та в солодкості збагнути слова Христові, той хай постарається узгодити своє життя з Христом.
До всіх людей треба ставитися з любов'ю, навіть якщо вони до нас ставляться не так, як нам хочеться. Не помічаймо їх образ, обходьмося з ними лагідно, молімося за них. Святий Ісаак Сирін радить: "Простягни ризу твою над тим, хто грішить і прикрий його".
Браття! Заради любові Господа нашого Ісуса Христа, потурбуймося про душі наші - забудьмо марноту короткочасну та подумаймо про про вічне життя; нехай не в лінощах проходять наші дні, не відкладаймо на наступня день початок добра, щоб не зустріла нас смерть без добрих діл і щоб не стали вигнаними з палацу радості із запізнілими слізьми про несправедливе життя...

Преподобний Феодосій Великий

У постанові одного з Карфагенських Соборів говориться: «Наречений і наречена, після отримання благословення, повинні проводити наступну ніч у дівоцтві із благоговіння до отриманого благословення». Церква засуджує нестримане проведення молодими людьми «медового місяця». Усякий щирий християнин ніколи не схвалить такого способу життя подружжя, при якому шлюб втрачає своє моральне значення і стає одним статевим зв'язком; почуттєва сторона виступає тут на перший план, займаючи неналежне їй місце.