Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Популярне
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2019 (1)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Послання патріарха Варфоломія до Дня захисту природного довкілля

    Послання патріарха Варфоломія до Дня захисту природного довкілляДорогі Брати і чада Господні!

    Наближається 1- е вересня (14 вересня за новим стилем, - прим. редактора), перший день церковного року, який кілька років тому Вселенський Патріархат, а потім і Православна Церква встановила та затвердила як День молитви за навколишнє середовище. З тих пір, завдяки нашій ініціативі, узагальнюючи інтерес до справи захисту навколишнього природного середовища було проведено чимало заходів у справі підтримання рівноваги екосистеми Землі, а також інші заходи, безпосередньо пов'язані з цією задачею.

    Нам відомо, що "закони природи залишаються все тими ж " (Іоан Золотоуст). Які ж реальні масштаби сучасного антропогенного впливу? Що б ми не робили в природі, все викликає в ній ті чи інші наслідки, часто непередбачувані. Все в природі взаємопов'язано, і ми живемо в ній всі разом. Системи життєзабезпечення Землі можуть витримати значний тиск і грубі втручання, проте всьому є межа. Природа не тільки більш складна, ніж ми про неї думаємо, вона набагато складніша, ніж ми можемо собі це уявити.

    Антропогенні зміни в навколишньому середовищі вельми різноманітні. Безпосередньо впливаючи лише на один з компонентів середовища, людина може опосередковано змінювати і інші. І в першому, і в другому випадку відбувається порушення кругообігу речовин у природному комплексі . У міру розвитку цивілізації посилюється її вплив на природу. Все більше території займають міста і сільськогосподарські угіддя , все менше залишається на нашій планеті куточків, де тварини могли б існувати в природних умовах.

    У міру зростання населення і розширення господарської діяльності скорочуються незаймані ділянки природи. Основні території розмноження, міграційні шляхи, зони полювання, райони харчування травоїдних зникають під штучними покриттями, затоплюються водою, згодовуються худобі або розорюються. Лісові області оголюються лісозаготівниками, перетворюються на пасовища, використовуються для посівів або засаджуються чужими для даного району деревами. Проблема зменшення біологічного різноманіття внаслідок знищення природних ділянок природи характерна для всіх природних зон землі .

    У вищевказаних випадках жадібність і бажання переваги є не єдиними мотиваціями в прагненні втрутитися в навколишнє середовище і мутацію живих істот, які Бог створив «відносно досконалими» , але присутня зарозумілість деяких осіб і бажання самоствердитися у справі "вдосконалення" праці Всевишнього. Це психічна установка характеризувалася древніми греками як «гординя» , тобто пихате нахабство розумово-обмеженої людини порівнювати себе з всюдисущим і всемогутнім Творцем. Але проблема охорони навколишнього середовища вийшла за рамки, коли технічний прогрес загрожує знищенням природи і людини, то ж взяти під контроль антропогенний прес - забруднення, зашумлення тощо, все те , що в науковій літературі називається "екологічною кризою" , тобто технічними заходами, ми вже не можемо.

    Отже , на допомогу повинні прийти інші способи захисту людства - обмеження морально - етичного порядку, і є різні рецепти з того, як ввести в суспільстві нову мораль. Тільки звернення до Першоджерела всякого життя і усвідомлення в собі справжньої міри відповідальності за здобуту свободу здатне зберегти рідний будинок людства - Землю та її мешканців, перемогти смерть , що наближається все ближче, і все страшніше жалитимуть саму серцевину життя. Людина, вінець творіння Божого, повинна згадати, нарешті, що саме її життя - несповідимий дар Божий, який треба зберігати.

    Звичайно, ми не виступаємо проти наукових досліджень, якщо вони проводяться на благо людини і навколишнього середовища. Таким чином, результати таких досліджень можуть бути використані для лікування хвороб, безумовно, законним шляхом , а сучасні хімічні і біологічні технології повинні нести нешкідливий характер для людини.

    У чому ж « антиекологічність » християнства?

    «... І наповнюйте землю , і володійте нею, і пануйте над морськими рибами [ і над звірами ], і над птахами небесними [ і над усякою худобою , і над всією землею ], і над кожним плазуючим живим на землі» Людина зрозуміла владу не як любов до підданих, не як важкий тягар турбот про їх добробут, а як можливість необмеженого споживання природних ресурсів, «перетворення » світу, « завершення » справи Творця, насолоди самою владою як такою.

    У наявності спотворення суті християнства. Пришестя Спасителя вказало шлях виходу з духовної кризи. У Євангелії даються норми життя людини в умовах конфлікту з Творцем і творінням: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть, бо де скарб ваш, там буде і серце ваше» (Мф. 6:19-21 ); «Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, і Отець ваш Небесний живить їх» (Мф. 6:26 ); «Отже, не журіться про завтрашній день, бо завтра саме буде піклуватися про своє: досить для кожного дня своєї турботи» (Мф. 6:34).

    Таким чином, головним завданням нашого духовенства, діячів культури і науки, та усіх побожних християн, є робота на благо навколишнього середовища і безперестанні молитви. Треба усвідомити екологічну ситуацію і закликати до зміни системи цінностей і способу життя. Слід попередити людей про прийдешній суд і розруху. Природа та суспільство мають бути відновлені і оновлені. Питання екології та розвитку повинні розглядатися в єдності політичних, економічних і соціальних аспектів.

    З позицій християнства на рубежі другого і третього тисячоліття від Різдва Христового людство вступило в період переломного, приграничного існування. Глобальні проблеми, екологічна криза є проявом, доказом того , що наступила епоха прийняття відповідальних рішень . Православна Церква, усвідомлюючи всю відповідальність за долю світу, глибоко стурбована екологічною проблемою, породженою сучасною цивілізацією.

    Християнська антропологія стверджує, що страждає не тільки людина, як дитя природи, а й сама природа переймається тим, що людина не займає в ній належного місця. Людина була введена в світ, як до храму. Людина на Землі не господар, а користувач. Але сталося по-іншому. Людина захотіла стати "як Бог" і зняти з себе послух щодо нього.

    Православ'я вважає, що головною причиною екологічних бід є гріхопадіння людини. Православна Церква попереджає, що ми стоїмо на краю прірви. На думку Церкви надія лише на свої сили марна та безпідставна. Людина не здатна своїми власними зусиллями створити ні досконалу цивілізацію, ні повністю сама перетворитися. Людство занурене в природу, звідусіль охоплене нею, й ніколи, поки живемо ми на землі, ми не зможе вийти з під її впливу...

    Природа - творіння Боже. А до всього, що належить Богу ми повинні ставитися з великою обережністю і любов'ю. Блаженніші та Святіші співбрати! Ми цілуємо Вас і інших святих співбратів - співслужителів у Святому Дусі і благословляємо цей важливий для нас День - День молитви за довкілля, прославляючи ім'я Воскреслого Христа за великий дар нашому людству, який ми зобов'язані берегти на благо майбутнього покоління.

    Слава Богу отців наших за все! Амінь.

    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com