Окультизм (від лат. Occultus - таємний) - загальна назва містичних повчань, які стверджують про існування прихованих сил в людині і космосі, недоступних для звичайного людського досвіду, а також комплекс вірувань в існування прихованого зв'язку людини з потойбічним світом. Найчастіше терміни «окультизм» і «езотеризм» застосовуються як синоніми.
До окультних практик Церква відносить контроль над ефірним тілом, тактильне сприйняття біополя, зорове сприйняття аури, зняття енергоінформаційних ушкоджень (вроки, програмування, енергетичний вампіризм), енергетичну корекцію фізичного тіла, зняття больових відчуттів у себе та інших, екстрасенсорику, корекцію карми тощо. Цей ряд можна продовжувати досить довго. Для того щоб з’ясувати, як Церква ставиться до даних практик та вчень, слід по можливості визначити, що є людина в них і що про людину говорить Церква.
Згідно православного віровчення людина - істота сотворена, її творцем є Бог, і Він творить вселенну і людину в тому числі. Людина без Бога не може створити нічого, бо без волі Божої навіть волосина з голови людини не впаде. Людина як істота сотворена підпорядковується різним законам, в межах яких вона живе і діє. Це закони фізичні, біологічні, соціальні, економічні, моральні, юридичні, духовні. Порушення тих чи інших приводить людину до тяжких наслідків: порушення законів природи обертається тяжкими екологічними лихами, порушення юридичних законів приводить людину в місця "не так віддалені", порушення законів духовного життя шкодить її відносинам з Творцем і майбутньому життю після смерті. Людина не може розпоряджатися своїм Творцем, не може нав'язувати Йому свою волю.
В окультизмі вважається, що в людині, природі та космосі присутні таємничі, надприродні сили які можна відшукати і відкрити. Окультизм закликає до оволодіння цими силами щоб таким чином досягти більш досконалого та комфортного життя на землі. Ці сили Церквою іменуються духами злоби піднебесної. Спокуса окультизму напряму пов’язана з гріхопадінням перших людей. Диявол звабив праотців таємним знанням, яке вони отримають скуштувавши плід, і за допомогою якого стануть, як боги: дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло (Бут. 3: 5).
Що ж такого особливого спокусник міг запропонувати першим людям? Адже людина спочатку вже була покликаною до богоподібності, а першим людям Бог і так дав владу над світом земним: І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: ... наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі (Бут. 1: 28). Однак зберігати цю владу і царську гідність можна було лише на шляху єднання з Богом, відповідно, потрібно було зусилля, праця над собою. Сатана ж підказав, на перший погляд більш простий і легкий спосіб: він переконав праотців в тому, що ніби плоди самі по собі мають чарівну силу, що зробить людину рівною Богові. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання (Бут. 3: 6). За навіюванням змія, Єва скуштувала заборонений плід, бажаючи саме отримати особливе знання, нібито приховане в самому плоді. Помилка перших людей полягала в тому, що на райське дерево вони дивилися як на якийсь таємничий талісман, насильно оволодівши яким можна миттєво стати самостійним володарем всього світу.
Таким чином, гріхопадіння первозданних людей стало вихідним початком окультної практики, основою магізма та пошуку таємних знань. Якщо до гріха, людина перебувала у найтіснішому внутрішньому спілкуванні з Богом, і від цього залежало її благополуччя, то в гріхопадінні Бог перестав для людини бути сокровенним благом яке зсередини освячує її життя. Тепер заборонений плід, зовнішній для людини, але привабливий, став сприйматися як «золотий ключик», за допомогою якого гадалося самостійно досягти щастя і бути самодостатнім повелителем свого буття. Якщо влада первозданної людини над світом могла здійснюватися лише за її особистої гармонії з Богом, то тепер людина спробувала досягти досконалості ’’з чорного входу’’. З того часу зустрічаються люди, які бажають оволодіти таємними силами, здібностями, придумати такі магічні ритуали або словесні формули, щоб впливати на світ - стати «як боги» без Бога. Люди купують таємні знання, пишаються ними, а потім, як і наші предки, втрачають абсолютно все.
Окультизм в будь-якому своєму прояві - магії, біоенергетиці, спіритизмі, - є сатанізм, часто завуальований під чесноти світла і навіть образ Христа. Далеко не всі люди, що займаються будь-яким видом окультизму, знають це. Деякі знають, але закривають на це очі своєї душі, не хочуть бачити цього. Інші знають і приймають свідомо. Але не важливо, знає людина, що вона є слугою сатани, а сатана є його "слугою", або не знає, все одно вона віддала свою душу йому, є його рабом, позбавила свою душу вічного життя з Богом у раю. Тепер вона прирікає себе на вічні муки пекла після смерті, бо виконала заповіт сатани: "У тебе не повинно бути ніяких інших богів крім мене".
Це повинні добре знати всі хто захоплюються магією, екстрасенсорикою, біоенергетикою і всі ті, хто вдається до їх згубної "допомоги". Святитель Ігнатій (Брянчанінов) сказав: "Всі бісівські явища мають ту властивість, що навіть незначна увага до них небезпечна: від однієї такої уваги, допущеного навіть маленького співчуття до подібного явища, можна піддатися спокусі і загинути" (Т. 4. С. 329). Якщо навіть тільки від одного - нікчемної уваги до бісівського явища можна постраждати, то що ж говорити про той масовий інтерес до всякого роду бісівщини, який виявляє наше населення до екстрасенсів, чаклунів, магів, НЛО та "інопланетян", "третього ока", ворожінням , астрології тощо? Цей масовий інтерес породжує і масове ураження тих що цікавляться і появою величезного числа духовно ушкоджених, хворих, біснуватих, зневірених, що доходять до самогубств. Чи не тому, в наш час в Україні така велика кількість самогубств. А ми ж добре знаємо, що люди, які вдаються до екстрасенсорики та інших видів окультизму отримують психічну поразку, яка часто приводить їх до суїцидальних думок і спроб.
Чому так виходить, чому навіть найменший зв'язок зі світом бісів приводить людину до трагедії? Чим же страшні для людини окультні методи впливу на неї, у тому числі і так зване "цілительство", зняття вроків, екстрасенсорика? Справа в тому, що всі екстрасенсорні впливи на людину приводять до насильницького впливу на психіку, головним чином на підсвідомість і пригнічують волю. Гіпноз в різних його видах і так званий біоенергетичний вплив на "ауру", кодування і чаклунські дії, "контакти" з "інопланетянами" і багато чого іншого, придушують волю людини, нав'язують їй свою волю і свої форми мислення і поведінки. Через вплив на "ауру", тобто підсвідомість людини, в неї вводиться чужа для людини інформація, яка стає ніби частиною її власної душі. Ця інформація спрацьовує, придушуючи власну волю, перекручується робота душі на рівні підсвідомості. Ця діяльність підсвідомості спрямована як на свідомість, змінюючи і її сприйняття, і мислення, і дії, так і на регуляцію соматичної діяльності, що в свою чергу, призводить до порушення функцій органів і систем організму і їх захворювання.
Чужорідна інформація, втиснувшись у підсвідомість людини, стає своєрідною домінантою, яка значно змінює вищу нервову діяльність людини. Про формування такої домінанти негативного характеру пишуть і самі окультисти. Чужорідна інформація, або як вони пишуть, "негативний заряд", створює патогенну "негативну домінанту" (вогнище панівного збудження) у свідомості (підсвідомості) потерпілого. Ця негативна домінанта порушує рівновагу нервово-психічних процесів і призводить до загальної десинхронізації функції мозку на всіх його рівнях, що й створює умови для розвитку захворювання соматичного або психічного, а частіше психосоматичного (Кармическая защита. - Спб., 1995. - С. 104) .
Створення в підсвідомості людини такої домінанти, є нічим іншим, як одержимість чужим духом. Цей дух може бути духом гіпнотизера, чаклуна, екстрасенса, а може бути і бісом. У даному випадку не так важливо носієм якого духу є потерпілий від чаклуна або екстрасенса. Важливо те, що людина стає одержимою, тобто носієм чужого духу, який творить насильство над душею потерпілого. Пригнічується його воля і йому нав'язуються чужі помисли, бажання думки, поведінка. Чужорідна інформація, що створює негативну домінанту в підсвідомості людини, програмує її поведінку і мислення. Такий насильницький вплив обмежує особистість людини, паралізує її волю і перетворює її в біоробота, в ній спотворюється Образ Божий.
Таким чином, чаклун, екстрасенс і інші окультисти зазіхають на Образ Божий в людині і здійснюють один з найтяжчих гріхів. Ось чому християнська Церква прирівнює цей гріх до гріха людиновбивства. Дії мага з духовної точки зору злочинні, незалежно від того, яким чином він отримав свої екстрасенсорні знання: чи шляхом посвячення в чаклуни, навчанням в школі екстрасенсів, або самостійним навчанням з окультних книг, тобто чи з активною допомогою диявола чи без неї. У будь-якому випадку її дії заборонені й гріховні й однаково ведуть її до пекла, якщо вона не покається.
Маг або екстрасенс забирають у людини її волю і спотворюють Образ Божий. Це є замах на Велич Божу і Його творіння і є сатанинська дія. Магія і сатана - дві союзні сили. Там, де росте віра в сатану, росте і магія. Там, де росте потреба в магії росте і віра в сатану.
Таким чином можемо стверджувати, що окультні практики, як би вони не називалися є гріховними, і той хто вдається до них ризикує своєю безсмертною душею та її вічною участю.
Християнське ж духовне життя твориться зовсім за іншими принципами. У людині цінною є насамперед її безсмертна душа, і тому в житті першочерговим постає благополуччя духовне, а не тілесне, скарб небесний, а не земний. Людина створена за образом Божим, і тому правдиво щасливою вона може бути тільки з Богом. Живе звернення до Бога з покаянним та відкиданням гріха - ось стержень духовного життя. Виконання Божих заповідей з щирою, теплою молитвою, сповіддю та участю у богослужінні дає душі ту свободу і радість, які не подасть ніщо в цьому світі. І якщо окультизм улесливо манить до могутності, а потім поневолює душу безжальним демонам, то християнство через виконання волі Божої робить людину дійсно сильною та вільною, бо коли з людиною Бог, у неї немає ні в чому недостатку - внутрішній скарб замінює зовнішню убогість. Звичайно, тут не захоплює подих від містичного польоту, коли захопившись окультизмом душа думає, що здіймаються вгору, а насправді всього лише падає в прірву. Справжнє духовне життя твориться мирно, природно, просто, - поступово перетворюючи душу і надихаючи її до чистого, ясного й осмисленого життя. Це той шлях сходження, на якому повертається і райська гармонія і єднання з Господом, колись втрачені через улесливу спокусу окультизму.
прот. Тарас Волянюк,
РІВНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ
До окультних практик Церква відносить контроль над ефірним тілом, тактильне сприйняття біополя, зорове сприйняття аури, зняття енергоінформаційних ушкоджень (вроки, програмування, енергетичний вампіризм), енергетичну корекцію фізичного тіла, зняття больових відчуттів у себе та інших, екстрасенсорику, корекцію карми тощо. Цей ряд можна продовжувати досить довго. Для того щоб з’ясувати, як Церква ставиться до даних практик та вчень, слід по можливості визначити, що є людина в них і що про людину говорить Церква.
Згідно православного віровчення людина - істота сотворена, її творцем є Бог, і Він творить вселенну і людину в тому числі. Людина без Бога не може створити нічого, бо без волі Божої навіть волосина з голови людини не впаде. Людина як істота сотворена підпорядковується різним законам, в межах яких вона живе і діє. Це закони фізичні, біологічні, соціальні, економічні, моральні, юридичні, духовні. Порушення тих чи інших приводить людину до тяжких наслідків: порушення законів природи обертається тяжкими екологічними лихами, порушення юридичних законів приводить людину в місця "не так віддалені", порушення законів духовного життя шкодить її відносинам з Творцем і майбутньому життю після смерті. Людина не може розпоряджатися своїм Творцем, не може нав'язувати Йому свою волю.
В окультизмі вважається, що в людині, природі та космосі присутні таємничі, надприродні сили які можна відшукати і відкрити. Окультизм закликає до оволодіння цими силами щоб таким чином досягти більш досконалого та комфортного життя на землі. Ці сили Церквою іменуються духами злоби піднебесної. Спокуса окультизму напряму пов’язана з гріхопадінням перших людей. Диявол звабив праотців таємним знанням, яке вони отримають скуштувавши плід, і за допомогою якого стануть, як боги: дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло (Бут. 3: 5).
Що ж такого особливого спокусник міг запропонувати першим людям? Адже людина спочатку вже була покликаною до богоподібності, а першим людям Бог і так дав владу над світом земним: І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: ... наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі (Бут. 1: 28). Однак зберігати цю владу і царську гідність можна було лише на шляху єднання з Богом, відповідно, потрібно було зусилля, праця над собою. Сатана ж підказав, на перший погляд більш простий і легкий спосіб: він переконав праотців в тому, що ніби плоди самі по собі мають чарівну силу, що зробить людину рівною Богові. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання (Бут. 3: 6). За навіюванням змія, Єва скуштувала заборонений плід, бажаючи саме отримати особливе знання, нібито приховане в самому плоді. Помилка перших людей полягала в тому, що на райське дерево вони дивилися як на якийсь таємничий талісман, насильно оволодівши яким можна миттєво стати самостійним володарем всього світу.
Таким чином, гріхопадіння первозданних людей стало вихідним початком окультної практики, основою магізма та пошуку таємних знань. Якщо до гріха, людина перебувала у найтіснішому внутрішньому спілкуванні з Богом, і від цього залежало її благополуччя, то в гріхопадінні Бог перестав для людини бути сокровенним благом яке зсередини освячує її життя. Тепер заборонений плід, зовнішній для людини, але привабливий, став сприйматися як «золотий ключик», за допомогою якого гадалося самостійно досягти щастя і бути самодостатнім повелителем свого буття. Якщо влада первозданної людини над світом могла здійснюватися лише за її особистої гармонії з Богом, то тепер людина спробувала досягти досконалості ’’з чорного входу’’. З того часу зустрічаються люди, які бажають оволодіти таємними силами, здібностями, придумати такі магічні ритуали або словесні формули, щоб впливати на світ - стати «як боги» без Бога. Люди купують таємні знання, пишаються ними, а потім, як і наші предки, втрачають абсолютно все.
Окультизм в будь-якому своєму прояві - магії, біоенергетиці, спіритизмі, - є сатанізм, часто завуальований під чесноти світла і навіть образ Христа. Далеко не всі люди, що займаються будь-яким видом окультизму, знають це. Деякі знають, але закривають на це очі своєї душі, не хочуть бачити цього. Інші знають і приймають свідомо. Але не важливо, знає людина, що вона є слугою сатани, а сатана є його "слугою", або не знає, все одно вона віддала свою душу йому, є його рабом, позбавила свою душу вічного життя з Богом у раю. Тепер вона прирікає себе на вічні муки пекла після смерті, бо виконала заповіт сатани: "У тебе не повинно бути ніяких інших богів крім мене".
Це повинні добре знати всі хто захоплюються магією, екстрасенсорикою, біоенергетикою і всі ті, хто вдається до їх згубної "допомоги". Святитель Ігнатій (Брянчанінов) сказав: "Всі бісівські явища мають ту властивість, що навіть незначна увага до них небезпечна: від однієї такої уваги, допущеного навіть маленького співчуття до подібного явища, можна піддатися спокусі і загинути" (Т. 4. С. 329). Якщо навіть тільки від одного - нікчемної уваги до бісівського явища можна постраждати, то що ж говорити про той масовий інтерес до всякого роду бісівщини, який виявляє наше населення до екстрасенсів, чаклунів, магів, НЛО та "інопланетян", "третього ока", ворожінням , астрології тощо? Цей масовий інтерес породжує і масове ураження тих що цікавляться і появою величезного числа духовно ушкоджених, хворих, біснуватих, зневірених, що доходять до самогубств. Чи не тому, в наш час в Україні така велика кількість самогубств. А ми ж добре знаємо, що люди, які вдаються до екстрасенсорики та інших видів окультизму отримують психічну поразку, яка часто приводить їх до суїцидальних думок і спроб.
Чому так виходить, чому навіть найменший зв'язок зі світом бісів приводить людину до трагедії? Чим же страшні для людини окультні методи впливу на неї, у тому числі і так зване "цілительство", зняття вроків, екстрасенсорика? Справа в тому, що всі екстрасенсорні впливи на людину приводять до насильницького впливу на психіку, головним чином на підсвідомість і пригнічують волю. Гіпноз в різних його видах і так званий біоенергетичний вплив на "ауру", кодування і чаклунські дії, "контакти" з "інопланетянами" і багато чого іншого, придушують волю людини, нав'язують їй свою волю і свої форми мислення і поведінки. Через вплив на "ауру", тобто підсвідомість людини, в неї вводиться чужа для людини інформація, яка стає ніби частиною її власної душі. Ця інформація спрацьовує, придушуючи власну волю, перекручується робота душі на рівні підсвідомості. Ця діяльність підсвідомості спрямована як на свідомість, змінюючи і її сприйняття, і мислення, і дії, так і на регуляцію соматичної діяльності, що в свою чергу, призводить до порушення функцій органів і систем організму і їх захворювання.
Чужорідна інформація, втиснувшись у підсвідомість людини, стає своєрідною домінантою, яка значно змінює вищу нервову діяльність людини. Про формування такої домінанти негативного характеру пишуть і самі окультисти. Чужорідна інформація, або як вони пишуть, "негативний заряд", створює патогенну "негативну домінанту" (вогнище панівного збудження) у свідомості (підсвідомості) потерпілого. Ця негативна домінанта порушує рівновагу нервово-психічних процесів і призводить до загальної десинхронізації функції мозку на всіх його рівнях, що й створює умови для розвитку захворювання соматичного або психічного, а частіше психосоматичного (Кармическая защита. - Спб., 1995. - С. 104) .
Створення в підсвідомості людини такої домінанти, є нічим іншим, як одержимість чужим духом. Цей дух може бути духом гіпнотизера, чаклуна, екстрасенса, а може бути і бісом. У даному випадку не так важливо носієм якого духу є потерпілий від чаклуна або екстрасенса. Важливо те, що людина стає одержимою, тобто носієм чужого духу, який творить насильство над душею потерпілого. Пригнічується його воля і йому нав'язуються чужі помисли, бажання думки, поведінка. Чужорідна інформація, що створює негативну домінанту в підсвідомості людини, програмує її поведінку і мислення. Такий насильницький вплив обмежує особистість людини, паралізує її волю і перетворює її в біоробота, в ній спотворюється Образ Божий.
Таким чином, чаклун, екстрасенс і інші окультисти зазіхають на Образ Божий в людині і здійснюють один з найтяжчих гріхів. Ось чому християнська Церква прирівнює цей гріх до гріха людиновбивства. Дії мага з духовної точки зору злочинні, незалежно від того, яким чином він отримав свої екстрасенсорні знання: чи шляхом посвячення в чаклуни, навчанням в школі екстрасенсів, або самостійним навчанням з окультних книг, тобто чи з активною допомогою диявола чи без неї. У будь-якому випадку її дії заборонені й гріховні й однаково ведуть її до пекла, якщо вона не покається.
Маг або екстрасенс забирають у людини її волю і спотворюють Образ Божий. Це є замах на Велич Божу і Його творіння і є сатанинська дія. Магія і сатана - дві союзні сили. Там, де росте віра в сатану, росте і магія. Там, де росте потреба в магії росте і віра в сатану.
Таким чином можемо стверджувати, що окультні практики, як би вони не називалися є гріховними, і той хто вдається до них ризикує своєю безсмертною душею та її вічною участю.
Християнське ж духовне життя твориться зовсім за іншими принципами. У людині цінною є насамперед її безсмертна душа, і тому в житті першочерговим постає благополуччя духовне, а не тілесне, скарб небесний, а не земний. Людина створена за образом Божим, і тому правдиво щасливою вона може бути тільки з Богом. Живе звернення до Бога з покаянним та відкиданням гріха - ось стержень духовного життя. Виконання Божих заповідей з щирою, теплою молитвою, сповіддю та участю у богослужінні дає душі ту свободу і радість, які не подасть ніщо в цьому світі. І якщо окультизм улесливо манить до могутності, а потім поневолює душу безжальним демонам, то християнство через виконання волі Божої робить людину дійсно сильною та вільною, бо коли з людиною Бог, у неї немає ні в чому недостатку - внутрішній скарб замінює зовнішню убогість. Звичайно, тут не захоплює подих від містичного польоту, коли захопившись окультизмом душа думає, що здіймаються вгору, а насправді всього лише падає в прірву. Справжнє духовне життя твориться мирно, природно, просто, - поступово перетворюючи душу і надихаючи її до чистого, ясного й осмисленого життя. Це той шлях сходження, на якому повертається і райська гармонія і єднання з Господом, колись втрачені через улесливу спокусу окультизму.
прот. Тарас Волянюк,
РІВНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ
