Чи помічали ви, що розгорнувши майже кожну газету можна зустріти оголошення чаклунів, екстрасенсів та бабусь-цілительниць широкого профілю? Маги і чародії різних кольорів і напрямків: чорні, білі, сіренькі, добрі і недуже добрі пропонують за конкретну плату вирішити всі ваші проблеми і негаразди. Дивним і одночасно страшним є той факт, що люди дійсно-таки «клюють» на ці реклами і звертаються до них за допомогою, жертвуючи при цьому не лише власними коштами і часом, а подекуди і самим цінним – безсмертною душею. Чому ж таке відбувається? Чому люди, в тому числі, й сучасна інтелігенція сліпо вірить в примітивні небилиці і рекламні трюки?
Річ у тім, що шарлатанство і різного роду цілительство не стоїть на місці а розвивається і вдосконалює свої методи задурення і зацікавлення. Сучасні «цілителі» говорять по сучасному і своє ремесло пояснюють не середньовічною термінологією, а новою, псевдонауковою. Розповідають про безлику дармову енергію, котру потрібно вміти черпати і використовувати на свій лад. Про позитивні і негативні енергії якими можна маніпулювати за допомогою кишенькового приладу, та інше. За такою маскою людям буває досить важко помітити темне обличчя, яке стоїть за всім цим. Один письменник з цього приводу сказав, що найбільшою хитрістю диявола є те, що людина не вірить в його існування. З цим варто погодитись, тим більше коли ця людина нецерковна і повністю незахищена від сторонніх «темних» впливів. Існує й інша категорія людей, які хоч і є віруючими, але досить легковажними.
Такі люди легко вірять у будь-що, і тому щиро вірять, що екстрасенси і вся когорта цілителів, є обдарованими людьми, правда невідомо ким обдаровані і незрозуміло за які заслуги. Так інколи думають про себе і самі «цілителі». Деякі ж свідомо йдуть обманним шляхом. Але всі вони загалом не можуть зрівнятись із православними святими. Ніхто з екстрасенсів, чаклунів і цілителів не проходив, та й не намагався проходити, довгого та важкого шляху очищення душі від гріхів та пристрастей, яким роками, а то й десятиліттями ішов кожен православний подвижник.
Про очищення від гріхів і пристрастей, багато «цілителів» навіть ніколи і не чули, а свої паранормальні якості говорять, що отримали якось нечаяно: у спадок, завдяки якимсь вправам, чи внаслідок контакту із «Космосом», який за їх же словами є поняттям досить розпливчатим і тому під ним можна розуміти будь-які сили. Та якими б словами не називали і якими масками б не прикривали чаклуни джерело своїх сил Святе Писання оцінює їх діяльність досить категорично і однозначно: «… сам сатана набирає вигляду ангела світла, а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їхній буде по ділам їхнім» (2Кор. 11, 14-15). Велика кількість новоявлених цілителів пропонують лікування біополем, запевняючи пацієнтів, що вони віддають свою власну енергію. Скільки ж цікаво в них є тієї енергії щоб за гроші направо і наліво її продавати? Але якщо і припустити можливість психофізичного контакту між екстрасенсом і його пацієнтом то, знову-таки виникає цілий ряд запитань.
За даними лабораторії А.Г. Спіркіна енергія направлена від чаклуна до пацієнта не є безликою але несе в собі інформацію про свого власника. Відповідно, якщо «чаклун» є людиною порочною, то відповідно і нічого чистого і світлого передатись від нього не може. До того ж при такому «контакті» не виключається можливість і духовного вампіризму, простого викачування людських сил і грошей. Ні для кого з православних християн не повинно бути таємницею, що екстрасенсорика, біоенергетика та інші форми окультизму являються різновидами чаклунства спорідненого із чорною магією. Навіть самі чаклуни визнають, що їх ремесло являється лише верхівкою айсберга для них самих незрозумілого і невідомого.
На завершення хотілося б сказати, що не варто обманювати самих себе, возносячи сучасних цілителів до рангу Богом обраних людей. Це далеко не так, і їх «дари» аж ніяк не від Бога. І якщо ми вважаємо себе православними християнами, то повинні узгоджувати своє життя із Святим Писанням, а там ясно вказано: «Не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого, або дочку через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це» (Втор. 18, 10-12).
Автор: Москалюк Константин
член науково-апологетичного товариства Св. Іустина Мученика
Річ у тім, що шарлатанство і різного роду цілительство не стоїть на місці а розвивається і вдосконалює свої методи задурення і зацікавлення. Сучасні «цілителі» говорять по сучасному і своє ремесло пояснюють не середньовічною термінологією, а новою, псевдонауковою. Розповідають про безлику дармову енергію, котру потрібно вміти черпати і використовувати на свій лад. Про позитивні і негативні енергії якими можна маніпулювати за допомогою кишенькового приладу, та інше. За такою маскою людям буває досить важко помітити темне обличчя, яке стоїть за всім цим. Один письменник з цього приводу сказав, що найбільшою хитрістю диявола є те, що людина не вірить в його існування. З цим варто погодитись, тим більше коли ця людина нецерковна і повністю незахищена від сторонніх «темних» впливів. Існує й інша категорія людей, які хоч і є віруючими, але досить легковажними.
Такі люди легко вірять у будь-що, і тому щиро вірять, що екстрасенси і вся когорта цілителів, є обдарованими людьми, правда невідомо ким обдаровані і незрозуміло за які заслуги. Так інколи думають про себе і самі «цілителі». Деякі ж свідомо йдуть обманним шляхом. Але всі вони загалом не можуть зрівнятись із православними святими. Ніхто з екстрасенсів, чаклунів і цілителів не проходив, та й не намагався проходити, довгого та важкого шляху очищення душі від гріхів та пристрастей, яким роками, а то й десятиліттями ішов кожен православний подвижник.
Про очищення від гріхів і пристрастей, багато «цілителів» навіть ніколи і не чули, а свої паранормальні якості говорять, що отримали якось нечаяно: у спадок, завдяки якимсь вправам, чи внаслідок контакту із «Космосом», який за їх же словами є поняттям досить розпливчатим і тому під ним можна розуміти будь-які сили. Та якими б словами не називали і якими масками б не прикривали чаклуни джерело своїх сил Святе Писання оцінює їх діяльність досить категорично і однозначно: «… сам сатана набирає вигляду ангела світла, а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їхній буде по ділам їхнім» (2Кор. 11, 14-15). Велика кількість новоявлених цілителів пропонують лікування біополем, запевняючи пацієнтів, що вони віддають свою власну енергію. Скільки ж цікаво в них є тієї енергії щоб за гроші направо і наліво її продавати? Але якщо і припустити можливість психофізичного контакту між екстрасенсом і його пацієнтом то, знову-таки виникає цілий ряд запитань.
За даними лабораторії А.Г. Спіркіна енергія направлена від чаклуна до пацієнта не є безликою але несе в собі інформацію про свого власника. Відповідно, якщо «чаклун» є людиною порочною, то відповідно і нічого чистого і світлого передатись від нього не може. До того ж при такому «контакті» не виключається можливість і духовного вампіризму, простого викачування людських сил і грошей. Ні для кого з православних християн не повинно бути таємницею, що екстрасенсорика, біоенергетика та інші форми окультизму являються різновидами чаклунства спорідненого із чорною магією. Навіть самі чаклуни визнають, що їх ремесло являється лише верхівкою айсберга для них самих незрозумілого і невідомого.
На завершення хотілося б сказати, що не варто обманювати самих себе, возносячи сучасних цілителів до рангу Богом обраних людей. Це далеко не так, і їх «дари» аж ніяк не від Бога. І якщо ми вважаємо себе православними християнами, то повинні узгоджувати своє життя із Святим Писанням, а там ясно вказано: «Не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого, або дочку через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це» (Втор. 18, 10-12).
Автор: Москалюк Константин
член науково-апологетичного товариства Св. Іустина Мученика
