З Євангельських читань ми часто чуємо про чудеса і зцілення, які Звершував Господь Наш Ісус Христос. Це і воскресіння сина наїнської вдови, і зцілення біснуватих, сліпих і багатьох інших невиліковних хворих. Християнський світ з благоговінням приклоняється перед подібними знаменнями сили Божої, свято віруючи, що джерелом зцілень була, є, і буде до кінця світу, благодать Божа, яка перебуває лише в Святій Православній Церкві Христовій, спасительно подаючи цю благодать через Святі Таїнства.
В наш час, особливо зросла популярність так званих новоявлених "народних цілителів" і "чудотворців", які одним рухом руки ставлять діагноз захворювання, обезболюють, а то і взагалі, відміняють хірургічні операції, "врачують" від хвороб, знімають порчу, т. п. Головним аргументом в захист їхньої діяльності, ознакою її богоугодності, являється творіння "добра" людям, тобто, допомога в різних злих обставинах і хворобах.
Усі ці "непідвласні медицині" і "незвичайні" засоби допомоги в хворобах не є чимось новим, вони відомі були ще з найдревніших часів Старого Завіту. Так, в Біблії сказано, що " не повинен знаходитись біля тебе … віщувальник, гадатель, ворожбит, чарівник, знахар, чорнокнижник … , хто викликає духів … Бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці мерзоти Господь Бог твій вижене від Лиця Свого" ( Повт. 18. 10-12 ).
Щоби краще зрозуміти, чому не можна "лікуватися" у знахарів і подібного роду "цілителів", спробуємо вникнути в саму суть даної проблеми. Хвороби є наслідком наших гріхів. ( Ін. 5. 14 ). Головною умовою зцілення невиліковних людей, Сином Божим – Ісусом Христом, була беззаперечна віра тих, хто приходив до Нього в Його Божественне достоїнство, і ця віра була з’єднана з глибоким покаянням ( Мф.20.30 ). Усім, хто приходив з гріховним тягарем, Господь спочатку відпускав гріхи, і, лише потім зціляв ( Мф. 9.12 ). З душі викорінювався гріх – джерело усіляких скорбот і хвороб. Вслід за уздоровленням душі Господь завжди дарував зцілення і тілу. Усі, хто з вірою приступав до церковних Таїнств, можуть засвідчити про їхню силу і благодатність, адже вони звершуються, за словами прп. Іоана Кассіана "приємниками святих апостолів, а також угодниками Божими за їх святість". 1
Ще з апостольських часів в Православній Церкві існує Таїнство Єлеоосвячення, яке ще називається в народі Соборування, або Маслосвяття. Священне Писання з цього приводу говорить так : "Якщо хто тяжко страждає, нехай молиться … Хворіє хто з вас ? Нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай моляться над ним, помазавши його в Ім’я Господнє, і молитва віри зцілить недужого, і підійме його Господь, і якщо вчинив гріхи, простяться йому" ( Як. 5. 13 – 15).
Не відкидає Церква традиційної медичної допомоги. Про це так говориться в Біблії : "Чадо ! В хворобі твоїй не падай у відчай, але молись Господеві, і Той тебе зцілить. Відступи від прогрішень, і від всякого гріха очисти серце твоє. І дай місце лікарю : бо Господь його створив, і не віддалиться від тебе, бо він потрібен тобі" ( Сирах. 39. 9, 18).
Але, повернемось до проблеми новоявлених "цілителів" і "чудотворців". Необхідно визнати, що ці люди не відрізняються від інших людей, які живуть в миру. В них немає святості, на відміну від загальновідомих християнському світові святих угодників Божих, які отримали від Господа дар зцілення і чудотворіння завдяки висоті і величі духовного подвигу, безперестанного посту і молитви, які вони проводили в усамітненні. Нам відомі імена таких святих лікарів і чудотворців, як : святі брати Косьма і Даміан, Кир та Іоан, Панталеймон та Єрмолай, Самсон та Діомед, Трифон, Фалалей, та ін., які на відміну від сучасних "цілителів" і "чудотворців" ніколи не брали плати за зцілення людей, вони були безсріблениками, адже пам’ятали заповідь нашого Господа : "Даремно отримали – даремно і віддавайте" (Мф.10.8). Нинішні ж лицеміри і обманщики, відмовляються "врачувати" недуги людські, без великої, оплати, а хто не в змозі заплатити, тим пророкують в скорому часі зазнати страшної участі. Якою ж силою ці "цілителі" діють на людей, що це за сила ? На це ми знову знаходимо відповідь у преподобного Іоана Кассіана, який говорить, що "зцілення" такого роду бувають через зваблення і хитрощі диявола, який, як відомо, може перевтілитись в : "Ангела світла". (Еф.6.11). 2
"Цілитель", наділений "силою з висоти", дуже часто може дивувати дивовижними діями, і тому вводячи людину в оману, повністю підкорює її своїй волі і наказам. Тому, деякі "цілителі" відсилають своїх пацієнтів в церкву, наприклад, щоб пройти їм "шість сеансів Сповіді", або "поставити по три свічки у трьох церквах", і т. п. Суєвірно мислячий пацієнт відчуває себе в центрі боротьби добра і зла, вірить, що його особисте благополуччя залежить від того, наскільки точно він виконає вказівки свого "лікаря", обороняючись від злих сил. Сам же "цілитель", впевнений, що наділений "даром зцілень", переповнюється гординею, а отже, зазнає найтяжчого падіння.
Про таких людей Спаситель в Євангелії говорить так : " Повстануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних". ( Мф. 24.24), і ще : .. " Бо багато прийде під іменем Моїм…". ( Мф. 24.6), а також : " Горе тій людині, через яку спокуса приходить". ( Мф. 18. 7). Сам Спаситель визначає нагороду такій людині : " А хто спокусить одного з малих цих, що вірують у Мене, тому краще було б, якби повісити йому камінь млиновий на шию і потопити його в морській глибині". ( Мф. 18. 6).
Тут також необхідно звернути увагу і на те, що ці "цілителі і чудотворці", насправді, зцілити неможуть нікого. Магічними діями, які подаються часто у вигляді молитов і, нібито, древніх, народних заговорів, вони створюють лише ілюзію послаблення хвороби, заставляючи пацієнта повірити у свої здібності. Нерідко, після таких сеансів, а також "амбулаторного лікування" вдома, в їхніх пацієнтів наступає різке погіршення здоров’я, про що неодноразово писала наша преса. Так, наприклад, в столичній газеті "Вісті" від 2 вересня 2006 року повідомляється, що : " Майже кожного дня в редакцію телефонують стривожені лікарі. Вони сповіщають, що "швидка" доставляє в лікарні пацієнтів з запущеними язвами шлунка, і з іншими важкими ускладненнями, бо останні всеціло довірились "цілителям" і безвідмовно виконували усі їхні приписи, цілком відмовившись від ліків".
Справді, іноді такі "цілителі" можуть створити видимість відступлення хвороби, щоби переконати людину, що вона потрапила до справжнього лікаря. Але потім буває цій людині "останнє гірше першого" . (Мф.12.45). Влучне висловлювання з цього приводу є у св. Іоана Золотоустого, а він говорить : "Демон, якщо і врачує, більше шкодить, чим приносить користі. Надасть користь тілу, яке в скорому часі помре і згниє, а пошкодить безсмертній душі, бо в тілі вона підкорилася йому, бо не повірила у заступництво Бога. Тому, не думайте, приймати від знахарів навіть зцілення". 3
Що ж стосується тих "цілителів", які обставляють себе іконами, хрестами, а іноді і розкладають карти біля нього, "зазираючи у майбутнє", забуваючи слова Христа, Який сказав, що "не може бути нічого спільного у світла з темрявою" (Мф.12.28), вони посилають в храм на Сповідь, Причастя і т. ін., а лише потім беруться за "лікування", то тут диявол переслідує дві цілі. По – перше, він створює своїм слугам ореол праведності, і тому вони здобувають ще більшу довіру до себе, з легкістю обманюючи легковірних. По – друге, диявол не допускає хворих до повного і щирого Покаяння, адже така людина, прийшовши на Сповідь, сама не розуміє, для чого вона прийшла до цього великого таїнства, і в чому їй каятись, тим більше вона не може розказати духівнику, хто її направив сюди.
Таким чином, людина знову впадає в гріхи і не отримує в Таїнствах зцілення, більше того, набуває нові хвороби, які Господь їй посилає за відступлення від Його спасительного Промислу та зневіру, і як остання надія, - людина повністю стає залежною від "знахаря".
Такою є церковна точка зору по даній проблемі. І тому Церква з цього приводу ще в середині першого тисячоліття на IV Вселенському і Помісному Банкірському Соборах, видала заборону різного роду чаруваннях, які вживаються як для користі людині , так і для нанесення людині шкоди". 4 В 16, 17, і 21 правилах Номоканона сказано, що хто займається знахарством, нашіптуванням на воду, виливанням яйцями, воску, олова, - той підпадає під церковні заборони. Покаранням за це є відлучення від Причастя на 6 років тих, хто лікує такими засобами, так і тих, хто до них вдається. А ті, хто намагався застосувати ці засоби для гибелі людини, - відлучаються від Церкви на 15 років, нарівні з вбивцями, навіть в тому випадку, якщо вони покаються, і більше ніколи не будуть цього робити.
Метою діяльності таких "цілителів" є підготовка людства до прийняття Антихриста, а вони являються його предтечами. Необхідно запам’ятати, що "лікуючись" у них, ми зраджуємо Христа, Його викупну жертву за нас, і за наші гріхи, які завжди приносять нам хвороби. Якщо ж ви були, по своєму незнанню і нерозумінню "на прийомі" у таких "цілителів", то не впадайте у відчай. Божа любов сильніша за всю сатанинську злобу, потрібно лише принести щире покаяння від усього серця. Завжди пам’ятайте слова св. Іоана Золотоустого, який нас навчає : "Коли впадеш у важку хворобу, то не впадай у відчай, - терпи, уповаючи на Бога. Багато хто буде тобі радити іти до ворожбитів та цілителів. Яка ж користь тіло вилікувати, а душу погубити? Ці ж страждання від хвороб тобі вінець приносять і від мук вічних спасають, бо вони від Бога, і ніхто не може відмінити їх, лише один Бог, і лише по вірі нашій" . 5
свящ. Сергій Лучанін,
кандадат богословських наук
Використана література:
Біблія Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. В українському перекладі з паралельними місцями та додатками. Видання Київської Патріархії УПЦ КП. – К., 2004
1. Писання преподобного отця нашого Іоана Кассіана Римлянина. -М., 1892., - с.440.
2. Там само.
3. Творіння святого отця нашого Іоана Золотоустого, Архієпископа Константинопольського. Вид. 2., СПб., 1895., - с. 659.
4. "Канонник". – Монреаль. – 1985., прав. 61-е VI Всел. Собору,
і прав. 24 –е. Анкірського Собору.
5. Іоан Золотоустий. Цит. праця. – с. 660.
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
В наш час, особливо зросла популярність так званих новоявлених "народних цілителів" і "чудотворців", які одним рухом руки ставлять діагноз захворювання, обезболюють, а то і взагалі, відміняють хірургічні операції, "врачують" від хвороб, знімають порчу, т. п. Головним аргументом в захист їхньої діяльності, ознакою її богоугодності, являється творіння "добра" людям, тобто, допомога в різних злих обставинах і хворобах.
Усі ці "непідвласні медицині" і "незвичайні" засоби допомоги в хворобах не є чимось новим, вони відомі були ще з найдревніших часів Старого Завіту. Так, в Біблії сказано, що " не повинен знаходитись біля тебе … віщувальник, гадатель, ворожбит, чарівник, знахар, чорнокнижник … , хто викликає духів … Бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці мерзоти Господь Бог твій вижене від Лиця Свого" ( Повт. 18. 10-12 ).
Щоби краще зрозуміти, чому не можна "лікуватися" у знахарів і подібного роду "цілителів", спробуємо вникнути в саму суть даної проблеми. Хвороби є наслідком наших гріхів. ( Ін. 5. 14 ). Головною умовою зцілення невиліковних людей, Сином Божим – Ісусом Христом, була беззаперечна віра тих, хто приходив до Нього в Його Божественне достоїнство, і ця віра була з’єднана з глибоким покаянням ( Мф.20.30 ). Усім, хто приходив з гріховним тягарем, Господь спочатку відпускав гріхи, і, лише потім зціляв ( Мф. 9.12 ). З душі викорінювався гріх – джерело усіляких скорбот і хвороб. Вслід за уздоровленням душі Господь завжди дарував зцілення і тілу. Усі, хто з вірою приступав до церковних Таїнств, можуть засвідчити про їхню силу і благодатність, адже вони звершуються, за словами прп. Іоана Кассіана "приємниками святих апостолів, а також угодниками Божими за їх святість". 1
Ще з апостольських часів в Православній Церкві існує Таїнство Єлеоосвячення, яке ще називається в народі Соборування, або Маслосвяття. Священне Писання з цього приводу говорить так : "Якщо хто тяжко страждає, нехай молиться … Хворіє хто з вас ? Нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай моляться над ним, помазавши його в Ім’я Господнє, і молитва віри зцілить недужого, і підійме його Господь, і якщо вчинив гріхи, простяться йому" ( Як. 5. 13 – 15).
Не відкидає Церква традиційної медичної допомоги. Про це так говориться в Біблії : "Чадо ! В хворобі твоїй не падай у відчай, але молись Господеві, і Той тебе зцілить. Відступи від прогрішень, і від всякого гріха очисти серце твоє. І дай місце лікарю : бо Господь його створив, і не віддалиться від тебе, бо він потрібен тобі" ( Сирах. 39. 9, 18).
Але, повернемось до проблеми новоявлених "цілителів" і "чудотворців". Необхідно визнати, що ці люди не відрізняються від інших людей, які живуть в миру. В них немає святості, на відміну від загальновідомих християнському світові святих угодників Божих, які отримали від Господа дар зцілення і чудотворіння завдяки висоті і величі духовного подвигу, безперестанного посту і молитви, які вони проводили в усамітненні. Нам відомі імена таких святих лікарів і чудотворців, як : святі брати Косьма і Даміан, Кир та Іоан, Панталеймон та Єрмолай, Самсон та Діомед, Трифон, Фалалей, та ін., які на відміну від сучасних "цілителів" і "чудотворців" ніколи не брали плати за зцілення людей, вони були безсріблениками, адже пам’ятали заповідь нашого Господа : "Даремно отримали – даремно і віддавайте" (Мф.10.8). Нинішні ж лицеміри і обманщики, відмовляються "врачувати" недуги людські, без великої, оплати, а хто не в змозі заплатити, тим пророкують в скорому часі зазнати страшної участі. Якою ж силою ці "цілителі" діють на людей, що це за сила ? На це ми знову знаходимо відповідь у преподобного Іоана Кассіана, який говорить, що "зцілення" такого роду бувають через зваблення і хитрощі диявола, який, як відомо, може перевтілитись в : "Ангела світла". (Еф.6.11). 2
"Цілитель", наділений "силою з висоти", дуже часто може дивувати дивовижними діями, і тому вводячи людину в оману, повністю підкорює її своїй волі і наказам. Тому, деякі "цілителі" відсилають своїх пацієнтів в церкву, наприклад, щоб пройти їм "шість сеансів Сповіді", або "поставити по три свічки у трьох церквах", і т. п. Суєвірно мислячий пацієнт відчуває себе в центрі боротьби добра і зла, вірить, що його особисте благополуччя залежить від того, наскільки точно він виконає вказівки свого "лікаря", обороняючись від злих сил. Сам же "цілитель", впевнений, що наділений "даром зцілень", переповнюється гординею, а отже, зазнає найтяжчого падіння.
Про таких людей Спаситель в Євангелії говорить так : " Повстануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних". ( Мф. 24.24), і ще : .. " Бо багато прийде під іменем Моїм…". ( Мф. 24.6), а також : " Горе тій людині, через яку спокуса приходить". ( Мф. 18. 7). Сам Спаситель визначає нагороду такій людині : " А хто спокусить одного з малих цих, що вірують у Мене, тому краще було б, якби повісити йому камінь млиновий на шию і потопити його в морській глибині". ( Мф. 18. 6).
Тут також необхідно звернути увагу і на те, що ці "цілителі і чудотворці", насправді, зцілити неможуть нікого. Магічними діями, які подаються часто у вигляді молитов і, нібито, древніх, народних заговорів, вони створюють лише ілюзію послаблення хвороби, заставляючи пацієнта повірити у свої здібності. Нерідко, після таких сеансів, а також "амбулаторного лікування" вдома, в їхніх пацієнтів наступає різке погіршення здоров’я, про що неодноразово писала наша преса. Так, наприклад, в столичній газеті "Вісті" від 2 вересня 2006 року повідомляється, що : " Майже кожного дня в редакцію телефонують стривожені лікарі. Вони сповіщають, що "швидка" доставляє в лікарні пацієнтів з запущеними язвами шлунка, і з іншими важкими ускладненнями, бо останні всеціло довірились "цілителям" і безвідмовно виконували усі їхні приписи, цілком відмовившись від ліків".
Справді, іноді такі "цілителі" можуть створити видимість відступлення хвороби, щоби переконати людину, що вона потрапила до справжнього лікаря. Але потім буває цій людині "останнє гірше першого" . (Мф.12.45). Влучне висловлювання з цього приводу є у св. Іоана Золотоустого, а він говорить : "Демон, якщо і врачує, більше шкодить, чим приносить користі. Надасть користь тілу, яке в скорому часі помре і згниє, а пошкодить безсмертній душі, бо в тілі вона підкорилася йому, бо не повірила у заступництво Бога. Тому, не думайте, приймати від знахарів навіть зцілення". 3
Що ж стосується тих "цілителів", які обставляють себе іконами, хрестами, а іноді і розкладають карти біля нього, "зазираючи у майбутнє", забуваючи слова Христа, Який сказав, що "не може бути нічого спільного у світла з темрявою" (Мф.12.28), вони посилають в храм на Сповідь, Причастя і т. ін., а лише потім беруться за "лікування", то тут диявол переслідує дві цілі. По – перше, він створює своїм слугам ореол праведності, і тому вони здобувають ще більшу довіру до себе, з легкістю обманюючи легковірних. По – друге, диявол не допускає хворих до повного і щирого Покаяння, адже така людина, прийшовши на Сповідь, сама не розуміє, для чого вона прийшла до цього великого таїнства, і в чому їй каятись, тим більше вона не може розказати духівнику, хто її направив сюди.
Таким чином, людина знову впадає в гріхи і не отримує в Таїнствах зцілення, більше того, набуває нові хвороби, які Господь їй посилає за відступлення від Його спасительного Промислу та зневіру, і як остання надія, - людина повністю стає залежною від "знахаря".
Такою є церковна точка зору по даній проблемі. І тому Церква з цього приводу ще в середині першого тисячоліття на IV Вселенському і Помісному Банкірському Соборах, видала заборону різного роду чаруваннях, які вживаються як для користі людині , так і для нанесення людині шкоди". 4 В 16, 17, і 21 правилах Номоканона сказано, що хто займається знахарством, нашіптуванням на воду, виливанням яйцями, воску, олова, - той підпадає під церковні заборони. Покаранням за це є відлучення від Причастя на 6 років тих, хто лікує такими засобами, так і тих, хто до них вдається. А ті, хто намагався застосувати ці засоби для гибелі людини, - відлучаються від Церкви на 15 років, нарівні з вбивцями, навіть в тому випадку, якщо вони покаються, і більше ніколи не будуть цього робити.
Метою діяльності таких "цілителів" є підготовка людства до прийняття Антихриста, а вони являються його предтечами. Необхідно запам’ятати, що "лікуючись" у них, ми зраджуємо Христа, Його викупну жертву за нас, і за наші гріхи, які завжди приносять нам хвороби. Якщо ж ви були, по своєму незнанню і нерозумінню "на прийомі" у таких "цілителів", то не впадайте у відчай. Божа любов сильніша за всю сатанинську злобу, потрібно лише принести щире покаяння від усього серця. Завжди пам’ятайте слова св. Іоана Золотоустого, який нас навчає : "Коли впадеш у важку хворобу, то не впадай у відчай, - терпи, уповаючи на Бога. Багато хто буде тобі радити іти до ворожбитів та цілителів. Яка ж користь тіло вилікувати, а душу погубити? Ці ж страждання від хвороб тобі вінець приносять і від мук вічних спасають, бо вони від Бога, і ніхто не може відмінити їх, лише один Бог, і лише по вірі нашій" . 5
свящ. Сергій Лучанін,
кандадат богословських наук
Використана література:
Біблія Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. В українському перекладі з паралельними місцями та додатками. Видання Київської Патріархії УПЦ КП. – К., 2004
1. Писання преподобного отця нашого Іоана Кассіана Римлянина. -М., 1892., - с.440.
2. Там само.
3. Творіння святого отця нашого Іоана Золотоустого, Архієпископа Константинопольського. Вид. 2., СПб., 1895., - с. 659.
4. "Канонник". – Монреаль. – 1985., прав. 61-е VI Всел. Собору,
і прав. 24 –е. Анкірського Собору.
5. Іоан Золотоустий. Цит. праця. – с. 660.
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
