Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Популярне
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Листопад 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Листопад 2017 (5)
    Жовтень 2017 (2)
    Вересень 2017 (1)
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Як готуватися до сповіді?

    Приступаючи до сповіді, потрібно необхідним чином приготуватися. Згадай всі свої гріхи, які вчинив вільно чи невільно. Потрібно уважніше переглянути все своє життя, щоб, по можливості, згадати всі гріхи, не тільки зроблені з часу минулої сповіді, але й давні, через забудькуватість, або ще гірше – неправдивий сором – не сповідувані. Якщо важко запам’ятати всі згадані гріхи – можна їх записати на папірець, щоб по цих записах нагадати їх собі під час сповіді. Необхідно уважно вислухати молитви на початку сповіді, а потім, якщо є багато сповідників, необхідно зачекати своєї черги. Підходячи до сповіді треба уважно прочитати наступну молитву: «Всі тайни свого серця я розкриваю перед Тобою, Суддею моїм. Отож, зглянься на покору мою, зглянься на смуток мій, зглянься на покаяння моє і помилуй мене, Милосердний Боже отців наших». Потім з покорою серця потрібно підійти до Хреста та Євангелія, перехреститися, поцілувати їх, схилити свою голову та почати сповідування своїх гріхів.

    - Сповідуй свої гріхи відверто, пам’ятаючи, що розповідаєш їх не людині, але Самому Богові, Котрий вже і так знає твої гріхи, але хоче твого визнання та розкаяння в них. Священика, який сповідує тебе, не потрібно встидатися, бо він теж є людина, і йому відомі всі людські немочі, і схильність людини до гріха, а тому священик на сповіді не може бути твоїм страшним суддею. Більше, ніж сорому перед священиком, треба остерігатися затаїти від нього якийсь гріх, і тим самим, вчинити ще один гріх. Якщо ти встидаєшся відкривати гріхи свої лише перед одним духівником, то як знесеш той сором, коли на Страшному Суді відкриються гріхи твої не лише перед Богом, але й перед ангелами та усіма людьми?

    - Сповідуй свої гріхи чітко і конкретно, кожний гріх окремо. Подібно до того, як найточніше виявлення тілесних немощів сприяє встановленню правильного діагнозу та кращому лікуванню, так і виявлення хвороб душі, якими є гріхи, сприяє їх знищенню. Тому не потрібно обмежуватися загальними визначеннями «у всьому грішний» або чимось іншим подібним, але виявляти всі роди і види гріхів, які вчинив.

    - Не втручай у сповідь інших осіб, особливо для того, щоб їх засудити або їхніми діями виправдати свої гріхи. Це не сповідь, а засудження, а тому – ще більший гріх.

    - Не намагайся на сповіді виправдати себе у будь який спосіб – звичкою, обставинами або чимось іншим подібним. Той хто себе засуджує, буде виправданий Богом, а хто себе виправдовує – Ним буде осуджений. Тому треба повною мірою усвідомити, що гріх походить від нас, і тому на нас лежить відповідальність за нього.

    - Не кажи, коли про що спитає духівник: «Не пам’ятаю, можливо і в цьому грішний». Нам необхідно пам’ятати про свої гріхи так само, як ми пам’ятаємо про те, що нам хтось винний або чим нас образили. Щоб не виправдовуватися забудькуватістю нам необхідно сповідуватися якомога частіше. Якщо ж ми, через свою недбалість, приступаємо до сповіді рідко і через це забуваємо свої гріхи – то ми в цьому самі винні, а тому не будемо мати надію на прощення гріхів, які нами не сповідані.

    - Без питання духівника сам не говори про те, в чому не грішний або чого не робив. Якщо ж будеш так чинити, уподібнишся євангельському фарисею, котрий хвалився перед Богом, а не сповідував свої гріхи – і цим лише збільшив своє засудження.

    - Сповідатися потрібно зі скорботою та жалем сердечним, бо гріхами своїми ми образили і відкинули Бога та відігнали від себе Його благодать. Тому дуже погано, коли розповідають гріхи свої з сердечною холодністю, а бо й посмішкою. Все це – ознака нерозкаяності, і сповідуючись таким чином, ми ще більше примножуємо свої гріхи.

    - Господь більше милосердний, ніж правосудний, а тому сповідай свої гріхи з надією на Його милосердя. Немає такого гріха, який був би сильнішим за милосердя Боже, і який би Господь не простив тому, хто в ньому щиро розкаюється. Як Отець з радістю прийняв євангельського блудного сина, так і нас, якщо ми щиро навернемося до Нього, він з радістю прийме, не згадуючи нам наші гріхи та неправди.

    Таким чином треба сповідатися, щоб отримати від Господа Бога відпущення гріхів. «Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди». (1 Іоана 1, 9)


    Визначення гріхів за десятьма заповідями:


    І заповідь. Чи маєш ти постійну пам’ять про Бога та страх Божий у серці? Чи не хитається твоя віра в Бога маловірством або сумнівами? Чи не мав сумніву у догматах Православної Віри? Чи молиш Бога укріпити твою віру? Чи не було в тебе відчаю у Божому милосерді? Чи ти молишся щоранку і щовечора до Бога? Чи щира та уважна твоя молитва? Чи завжди, коли можливо, відвідуєш церковні богослужіння? Чи не пропускаєш їх без поважної причини? Чи любиш читати релігійно-моральні книжки і чи читаєш їх? Чи не захоплюєшся читанням книг безбожних або єретичних? Чи не приймав участі у гаданнях, сеансах «зцілення» у ворожбитів, чаклунів та «народних цілителів»? Чи не приймав участі у моліннях або «богослужіннях» сектантів? Чи не забуваєш про головне – приготування до життя вічного, про відповідь на Страшному суді та відповідальність за вчинені гріхи? Чи, можливо, через життєву суєтність або лінощі забуваєш про це та перебуваєш у лінивстві та самозадоволеності?

    ІІ заповідь. Чи на першому місці у тебе Бог? Може не Бог у тебе на першому місці, а що-небудь інше – накопичення грошей, набуття майна, задоволення, розваги, їжа, одежа, бажання звернути на себе увагу, досягнути високого місця у суспільстві, тощо? Чи не відволікає тебе від Бога захоплення телебаченням, музикою, кіно, театром, комп’ютером або чимось іншим? Можливо, що через піклування про себе, сім’ю, забуваєш про Бога, занедбуєш справу спасіння та не виконуєш приписів Матері-Церкви? Якщо так – то ти служиш своєму ідолові, і він у тебе на першому місці, а не Бог. Може якась пристрасть заволоділа тобою (сріблолюбство, чревоугоддя, плотська пристрасть і таке інше)? Чи не робиш ідола з самого себе через гордість або егоїзм?

    ІІІ заповідь. Чи не згадував про Ім’я Боже у марнослівних розмовах і даремно, або, що ще гірше – чи не перетворював святиню на жарт? У припадку озлоблення чи не хулив Ім’я Боже? Чи не давав кому-небудь клятву або присягу і порушив її? Чи не буває твоя молитва розсіяною та неуважною?

    ІV заповідь. Чи не порушував святості недільних днів та свят, встановлених Православною Церквою? Чи не забуваєш у ці дні про молитву, церковне богослужіння, замість цього працюючи заради своєї користі? У свята під час церковних богослужінь чи не розважався у кіно, на концертах, або у інших місцях розваги та зібраннях, де немає розмови про Бога та спасіння? Чи сам не влаштовував таких зібрань, цим самим відволікаючи людей від Церкви? Чи відвідуєш богослужіння, а якщо так – то чи не запізнюєшся на них? На богослужінні замість того щоб молитися чи не віддаєшся пустим думкам або розмовам? Чи допомагаєш, у міру можливого, тим, хто потребує допомоги – старим, хворим, бідним та нужденним? Чи не порушував постів? Чи не упивався спиртними напоями?

    V заповідь. Чи не було випадків ставлення до батьків без поваги? Чи піклуєшся про них у їхніх хворобах, старості? Якщо батьки померли, то чи не забуваєш молитися у церковній та приватній молитві за упокоєння їхніх душ? Чи не було випадків зневажливого ставлення до пастирів Церкви? Чи не осуджував їх, коли вони закликали до спасіння та нагадували про гріхи? Чи не ображав когось старшого за себе, а особливо благодійників?

    VI заповідь. Якщо ти не вбив нікого фізично, то, можливо, став причиною чиєїсь смерті іншим чином – міг допомогти, але не допоміг? Чи не звершив духовного вбивства, тобто чи не відвернув когось від доброчесності та втягнув у гріховне життя? Чи не спокушав кого-небудь на гріх або сприяв цьому? Чи не озлоблювався на когось? Чи прощаєш тим, хто тебе ображає? Чи не тримаєш в собі образу? Чи не осуджуєш кого-небудь, а не себе? Якщо хочеш отримати прощення своїх гріхів, то пам’ятай, що Господь прощає нам провини наші лише тоді, коли ми прощаємо винуватцям нашим. Чи не робила аборту, що також є вбивством? (Чи не змушував робити аборт?).

    VII заповідь. Чи не порушуєш цієї заповіді, вступаючи у статеві відносини без благословення на це у церковному шлюбі, задовольняючись лише громадянським, або й взагалі без шлюбу? Чи не дозволяєш собі легковажно ставитися до осіб протилежної статі? Чи не осквернював себе, віддаючись нечистим та розпусним думкам та бажанням через читання розпусних книг, перегляд фільмів чи телепрограм або в інший спосіб? Порушенням цієї заповіді є розпусні пісні, жарти, безсоромні наряди та інші подібні гріхи. Апостол Павло вказує на те, що блудне співжиття має ті самі духовно-моральні наслідки, що і законний шлюб, лише зі знаком «мінус» (1 Коринфянам 6,16). Блудне співжиття призводить до об’єднання гріховних духовних потенціалів осіб, бо «два стають однією плоттю». А це означає, що через блуд на того, хто грішить, переходять наслідки гріхів партнера. Тому так важливо припинити розпусне життя – будь мужнім, християнин, та розкайся, доки не пізно.

    VIIІ заповідь. Чи не привласнював собі в будь-який спосіб чужої власності? Чи виконував, як належить, обов’язки, пов’язані зі службою чи посадою? Чи не мав надмірної пристрасті до земних благ, не бажаючи ділитися ними з ближніми? Чи за совістю використовував чуже майно, довірене тобі?

    ІХ заповідь. Чи не оббріхував свого ближнього? Чи не злословив та осуджував ближніх своїх, за правдиві чи уявні гріхи? Чи не любиш передавати про когось погані розмови, плітки? Чи не брешеш і чи стараєшся завжди бути правдивим?

    Х заповідь. Чи не заздриш кому? Пам’ятай, що заздрість Каїна до Авеля призвела до першого вбивства. Це почуття може привести до багатьох гріхів, тому викорінюй його.


    Над всім цим стоїть гордість – родоначальниця всіх гріхів. Гордість в тому чи іншому вигляді притаманна всім нам більшою чи меншою мірою. Гордість та марнославство більше всього заважають нам бачити свої гріхи, усвідомлювати та сповідувати їх. Християнин, прочитай декілька разів вищенаведені гріхи та помолися Богові, щоб Він нагадав тобі про все, вчинене тобою. Не кажи: я ні чим особливо не грішний, а почни за десятьма заповідями згадувати гріхи свої, і обов’язково щось знайдеш в собі. Пам’ятай, що гріхи – це не тільки і не стільки злі вчинки, скільки гріховне налаштування душі та шкідливі звички, які в ній вкорінені. А тому щоб боротися з гріхами, необхідне тверезіння – постійний нагляд за собою, своїми думками та бажаннями. Всякий гріх починається з думки, а тому легше його знищити в зародку, а не боротися з ним тоді, коли він стане вкоріненою звичкою.



    З чину сповіді
    Ось чадо, Христос невидимо стоїть, приймаючи сповідь твою, не соромся, не бійся, не затаюй нічого від мене, але щиро скажи все, що вчинив (вчинила) ти, щоб дістати прощення від Господа нашого Ісуса Христа. Ось і образ Його, Євангеліє і Хрест перед нами, а я лише свідок, щоб свідчити перед Ним про все, що ти скажеш мені, а якщо затаїв би (затаїла б) від мене, подвійний гріх матимеш. Отже, подумай, бо ти прийшов (прийшла) до лікарні, щоб не відійти тобі не вилікуваним (не вилікуваною).



    Підготував єпископ ЄВСТРАТІЙ
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com