На жаль, доводиться констатувати, що наша планета - кругла. Більше того - вона летить в безповітряному просторі, ніким не підтримувана.
Адже колись люди щиро вірили, що наша Земля - плоска, що вона - такий собі плоский товстий млинець. І спочиває цей млинець на спинах трьох китів.
Все просто і зрозуміло - і для тих, у кого в голові мільйон «кульок», і у кого - всього одна. Ах, повернути б нам цю давню віру предків! Навіщо? А ось навіщо.
Наше життя у переважної більшості людей проходить на площині з видимими границями: площині мегаполісу, міста, селища, села. Дуже не багато хто так часто здійснюють міжконтинентальні перельоти, щоб бути на всі 100 впевнені, що матінка-Земля кругла, як кавун.
Наше земне життя - це великий плоский «млинець», який всі ми тримаємо на своїх плечах. Цей «млинець» досить важкий, доводиться напружуватися. Бурчати, але терпіти. Не скинеш ж з плечей його - життя своє. Один раз дане, так що тримайся, друже! Та от тільки не всім під силу - тримати. Життя дане не тільки сильним, міцним і здоровим. Життя дане і слабким, і немічним, і хворим, і убогим, і калікам, і просто людям похилого віку. Скриплять вони, зітхають тяжко, тужаться, але тримають - життя своє. Здавалося б, ми всі в однаковому становищі, адже вантаж у нас-один.
Та ось тільки крім всесвітнього закону тяжіння є всесвітній же закон любові. Любові як тяжіння один до одного всіх держателів життя.
Ти сильний? Допоможи тримати життя слабкому. Ти розумний? Допоможи нерозумному. Ти багатий? Допоможи бідному. Ти віруєш? Допоможи невіруючому. Все в нашому житті має бути врівноважено. Тоді зрозумілою є наша допомога тим, хто слабший: ми беремо на себе частину їх навантаження. І «млинець» життя не перекошується, що не погрожує завалитися на одну сторону, придавивши мільярд - другий нещасних. Зрозуміло, навіщо нам допомагати комусь? Тому що якщо сила не підтримуватиме слабкість, великодушність не буде придушувати байдужість, життя буде ставати все важчим і важчим. Для всіх. І настане момент, коли кількість слабких стане більшою за кількість сильних. І «млинець» всіх розчавить: і слабких, і сильних.
Хай краще Землю тримають на своїх спинах три кити: любов, терпіння і смирення.
Любов до ближніх має на увазі справу, дію, реальну безкорисливу допомогу, участь, підтримку, турботу.
Терпіння скорбот, важких обставин свого життя і життя тих, хто нас оточує. Особливо треба терпіти інших. Сказано в Євангелії: «Тяготи один одного носіть і тим виконаєте закон Христовий». Багато сучасних подвижників, таких, наприклад, як ігумен Никон (Воробйов), говорили, що тепер, тобто в наш час, спасаються, в основному, покірливим терпінням скорбот.
Смирення - це усвідомлення своєї духовної убогості. Це розуміння, що сам, без допомоги Божої, ти ніщо, що ти безсилий щось добре зробити. «Без Мене не можете нічого робити», - сказав Господь. Як важливо не тільки прочитати ці слова Спасителя, а прийняти всім своїм серцем. Важко, але треба. Як же інакше спасемся, як без Христа спасемся?
Дуже розумні люди відкрили, що Земля - куля. Шкода. Кулі незручно на китах лежати - скочується. Хіба що на долоню її покласти?..
Перекладено з samaryanka.in.ua
Адже колись люди щиро вірили, що наша Земля - плоска, що вона - такий собі плоский товстий млинець. І спочиває цей млинець на спинах трьох китів.
Все просто і зрозуміло - і для тих, у кого в голові мільйон «кульок», і у кого - всього одна. Ах, повернути б нам цю давню віру предків! Навіщо? А ось навіщо.
Наше життя у переважної більшості людей проходить на площині з видимими границями: площині мегаполісу, міста, селища, села. Дуже не багато хто так часто здійснюють міжконтинентальні перельоти, щоб бути на всі 100 впевнені, що матінка-Земля кругла, як кавун.
Наше земне життя - це великий плоский «млинець», який всі ми тримаємо на своїх плечах. Цей «млинець» досить важкий, доводиться напружуватися. Бурчати, але терпіти. Не скинеш ж з плечей його - життя своє. Один раз дане, так що тримайся, друже! Та от тільки не всім під силу - тримати. Життя дане не тільки сильним, міцним і здоровим. Життя дане і слабким, і немічним, і хворим, і убогим, і калікам, і просто людям похилого віку. Скриплять вони, зітхають тяжко, тужаться, але тримають - життя своє. Здавалося б, ми всі в однаковому становищі, адже вантаж у нас-один.
Та ось тільки крім всесвітнього закону тяжіння є всесвітній же закон любові. Любові як тяжіння один до одного всіх держателів життя.
Ти сильний? Допоможи тримати життя слабкому. Ти розумний? Допоможи нерозумному. Ти багатий? Допоможи бідному. Ти віруєш? Допоможи невіруючому. Все в нашому житті має бути врівноважено. Тоді зрозумілою є наша допомога тим, хто слабший: ми беремо на себе частину їх навантаження. І «млинець» життя не перекошується, що не погрожує завалитися на одну сторону, придавивши мільярд - другий нещасних. Зрозуміло, навіщо нам допомагати комусь? Тому що якщо сила не підтримуватиме слабкість, великодушність не буде придушувати байдужість, життя буде ставати все важчим і важчим. Для всіх. І настане момент, коли кількість слабких стане більшою за кількість сильних. І «млинець» всіх розчавить: і слабких, і сильних.
Хай краще Землю тримають на своїх спинах три кити: любов, терпіння і смирення.
Любов до ближніх має на увазі справу, дію, реальну безкорисливу допомогу, участь, підтримку, турботу.
Терпіння скорбот, важких обставин свого життя і життя тих, хто нас оточує. Особливо треба терпіти інших. Сказано в Євангелії: «Тяготи один одного носіть і тим виконаєте закон Христовий». Багато сучасних подвижників, таких, наприклад, як ігумен Никон (Воробйов), говорили, що тепер, тобто в наш час, спасаються, в основному, покірливим терпінням скорбот.
Смирення - це усвідомлення своєї духовної убогості. Це розуміння, що сам, без допомоги Божої, ти ніщо, що ти безсилий щось добре зробити. «Без Мене не можете нічого робити», - сказав Господь. Як важливо не тільки прочитати ці слова Спасителя, а прийняти всім своїм серцем. Важко, але треба. Як же інакше спасемся, як без Христа спасемся?
Дуже розумні люди відкрили, що Земля - куля. Шкода. Кулі незручно на китах лежати - скочується. Хіба що на долоню її покласти?..
Перекладено з samaryanka.in.ua