Сучасна людина перетворила себе на товар; вона сприймає свою життєву енергію як інвестицію, з якою бажала би отримати якомога більший прибуток, враховуючи своє становище і ситуацію на особистому ринку. Вона відчужена від себе, від своїх ближніх, від природи. Її головна мета - прибутково обмінятися своїми вміннями, знаннями і самою собою, своїм «особистим пакетом» з іншими людьми, які рівною мірою прагнуть до чесного та прибуткового обміну. Життя не має ні мети, - крім мети рухатися; ні принципів, - крім принципів чесного обміну, ні задоволення, - крім задоволення споживати.

Єдина причина існування Всесвіту - всемогутній Бог, і тільки через Його одкровення можна дізнатися, як Він все створив.
Найважливіше, що ми дізнаємося з Одкровення є те, що Всесвіт існував не завжди. Всесвіт має початок. Бог створив світ видимий і невидимий, і Він створив його "з нічого". Книга Буття починається зі слів: "На початку створив Бог небо і землю" (Бут. 1,1). Ці слова означають те, що Бог створив і час. Навіть час має початок. Наше обмежена рамками часу свідомість не в змозі уявити собі що-небудь з існуючого "до" початку часу, хоча це необхідний компонент уявлень про всемогутнього Бога. Перед нами стоїть проблема онтологічної незбагненності світу, яка зумовлена незбагненністю сутності Творця, бо Бог сам є буття.

У роки, коли я тільки що почав викладати в своєму рідному місті, я завів собі друга, а спільність наших смаків робила його мені дуже дорогим. Був він мені ровесником і знаходився в тому ж цвітінні квітучої юності... Я відхилив його від дійсної віри, — у нього, хлопці, вона не була глибокою і справжньою, — до тих згубних і забобонних казок, які змушували матір мою плакати наді мною. Разом з моєю заблукала і його душа, а моя не могла вже обходитися без нього.
Пам'ять Блаженного Августина згадується 28 червня (за нов. стилем).

У наш збурений взаємними звинуваченнями та надмірними агресією і користолюбством час, на мою думку, найкращим, а можливо й єдиним шляхом до примирення може стати просте мовчання, відмова від гордовито-егоїстичних гасел, мітингів, та маніфестацій сили, що демонструють, радше, людську нікчемність, ніж велич. Як стверджували християнські містики, ніщо так не вгашає дух, як пустомовство, а отже, саме в ньому слід шукати одне з основних джерел нинішньої глибокої духовної кризи.

1. Я люблю тебе не за те, хто ти, а зе, хто я, коли я з тобою.
2. Ані одна людина не заслужила твоїх сліз, а ті, хто заслужив, не змушують тебе плакати.
3. Справжній друг це той, хто тримаючи тебе за руку, відчуває твоє серце.
4. Те, що хтось не любить тебе, так як тобі хочеться, зовсім не означає, що він не любить тебе цілою душею.
5. Найгірший спосіб тужити за людиною це бути з нею, а одночасно розуміти, що вона ніколи не буде твоєю.