Вступ: таємниця часу - найглибша проблема пізнання людства
Єдина причина існування Всесвіту - всемогутній Бог, і тільки через Його одкровення можна дізнатися, як Він все створив.
Найважливіше, що ми дізнаємося з Одкровення є те, що Всесвіт існував не завжди. Всесвіт має початок. Бог створив світ видимий і невидимий, і Він створив його "з нічого". Книга Буття починається зі слів: "На початку створив Бог небо і землю" (Бут. 1,1). Ці слова означають те, що Бог створив і час. Навіть час має початок. Наша обмежена рамками часу свідомість не в змозі уявити щось з існуючого "до" початку часу, хоча це необхідний компонент уявлень про Всемогутнього Бога. Перед нами стоїть проблема онтологічної незбагненності світу, яка зумовлена незбагненністю сутності Творця, бо Бог сам є буття.
До числа найглибших проблем пізнання відносяться загадка простору і таємниця часу. На відміну від простору, який представляється нам, відчутно реальним, час здається примарою, яка зникає при найменшій спробі дотику. Блаженний Августин писав: "Що ж таке час? Поки мене про це ніхто не питає, я розумію, ніскільки не вагаючись; але як тільки хочу дати відповідь про це, я заходжу в глухий кут".
У цій праці ми розглянемо проблему часу з точки зору античної традиції і з точки зору християнських мислителів, що грунтується на святоотцівському світогляді, що розглядають проблему часу як проблему походження світу, "бо, - як каже Максим Сповідник, - час від створення неба і землі обчислюється".
На початку (Бут. 1,1)
Акт творіння породжує час. "Часу не було б, якби не було творіння", - пише блаженний Августин. Бог творить світ не в часі, але разом з часом, тому що не можна мислити його творіння як виникнення, адже виникнення припускає виникнення одного з іншого, тимчасовий процес зміни одного стану буття іншим.У першому вірші Біблії розкривається глибокий і фундаментальний факт з усіх, які коли-небудь зароджувались в людини або передавалися людині. "На початку створив Бог небо і землю" (Бут. 1,1). Єврейське слово "beresit" може розумітися не як абстрактне "спочатку", а як вказівка на якийсь первинний створений Богом "субстрат буття". "Суб'єкт цієї невичерпного за задумом заяви - Бог. Об'єкт - Всесвіт, тобто простір і матерія в рамках часу. Дія суб'єкта по відношенню до об'єкта - "створив". Це завершена, а не триваюча дія. Бог не створює Всесвіт весь час. Він створив його раз і назавжди, на початку.
Першу мить часу неможливо пізнати, навіть якщо примітивно визначити мить як точку в часі. "Перша мить - неподільна, її навіть не можна назвати нескінченно короткою, воно - поза часовим виміром: це - момент-грань, а, отже, стоїть поза тривалістю". На думку Василія Великого: "Початок є щось, що не складається з частин і не протяжне. Початок часу ще не час, і навіть і не найменша частина часу".
Підводячи підсумок, можна сказати, що "початок", про який тут йде мова, є перша мить, в якій виникає світ духовний і матеріальний. Ця мить вважається початком часу Всесвіту, але й саме по собі для думки мить невловима. Сам принцип початку, сам початок, залишаються таємничими і раціонально незрозумілими.
Далі буде...
Мояренко Андрій
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
