Проект «ІРМОС» - це художній антропологічний проект, засобом і звершенням якого є ірмос - православна духовна практика, здійснювана в сучасному соціо-культурному просторі і втілена в сучасних художніх формах.

Духовні напіви прийшли в Київську Русь з Візантії з початком християнства, віками передавалися поколіннями монахів, духовних співців, спочатку - з рук в руки, пізніше - кулизм'яним записом. Ввібравши соки мелосу цієї землі, до 16-го ст. сформувались у самобутній Український духовний напів і протягом 16-17 ст. були передані нам як український нотолінійний Ірмолой - Богослужбова книга, складена з монодичних співів - ірмосів.

Постать святого Юрія зображається найбільшою, щоб підкреслити значимість святого. Хоча замок і царівна виглядають мініатюрно ще й через спроби перспективи - на багатьох іконах бачимо, що вони розташовані на пагорбі далеко за першим планом. До слова, замок представляє велику цікавість для уявлення про фортифікації епохи художника. Також, увагу привертають оборонці міста. Особливо, сурмачі та стрільці з мушкетами, яких в епоху Юрія ще не було. В протилежному від міста куті бачимо півкруг хмар - небо розкрилось і з нього простягається Господня рука, що благословляє Юрія.

Змій представляє собою яскраве різноманіття трактування містичного негативного персонажа. Десь він зображений безкрилим як змія, десь - на крилах бачимо химерне обличчя. Також є випадок, де у дракона аж три голови. Або ж він може вивергати полум'я.

"Пасха Красеная" – це щорічне дійство проекту ІРМОС у перший тиждень після Пасхи, ціллю якого є усвідомлення Свята і його сповнення через давні духовні наспіви напередодні Пасхи і самого Воскресіння Христостового.


Матеріал проекту – стародруки і рукописи з Львівського Ірмолою 17 ст.

Духовні наспіви прийшли в Київську Русь з Візантії з початком християнства, віками передавалися поколіннями монахів, духовних співців з рук в руки, пізніше – кулизм’яним записом. Увібравши соки мелосу цієї землі, до 16-го ст. сформувались у самобутній Український духовний наспів і протягом 16-17 ст. були передані нам через український нотолінійний Ірмолой - Богослужбову книгу, складену з монодичних співів - ірмосів.

Згідно Передання, коли Марія служила при храмі, їй та кільком іншим дівам доручили прясти тканину для завіс храму, і саме Їй випав жереп прясти нову завісу до Святая Святих - пурпурного і червоного кольору.

Коли Вона відправилась до колодязя принести води, то там почула голос: "Радуйся, благодатна! Господь з Тобою! Благословенна ти між жінками!". Злякавшись, Марія повернулась додому і сіля за прялку. Тоді перед Нею постав сам Гавриїл і промовив: "Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога і зачнеш на славу Його".

Також, за переказами, Ангел Господній явився Марії в момент, коли Вона читала книгу пророка Ісії "Ось Діва в лоні зачне і породить Сина". Таким чином, є три етапи Благовіщення. Перше з яких називають "Передблаговіщення". Друге - біля колодязя - вторує старозавітньому сюжету, в якому Ревека напоїла Елеазара, слугу її майбутнього чоловіка - Ісака. Третій вторує сюжету переписування книги Ісаї Захарією і приходу до нього ангела. До слова, в деяких акафісних іконах можна бачити всі три сюжети на окремих клеймах.

В'їзд в Єрусалим в українському іконописі - вкрай цікавий сюжет. Так класична візантійська композиція збагачена багатьма індивідуальними рисами, що дають змогу побачити частинку життя певного регіону.

Перш за все, увагу привертає архітектура - попри певну стилізацію, практично завжди (до 19 ст.) можна бачити вигляд міста, в якому працював художник, або для якого малювалась ця ікона. Яскравий приклад - вигляд Львова 17 ст, на образі з храму св. Параскеви у Львові. Бачимо як ратушу, так і оборонні споруди та знамениті львівські дзвіниці. Також, цікавим є схожа архітектура на двох представлених іконах 17 ст. Очевидним є авторство різних людей і з певним проміжком часу, але окремі архітектурні елементи мало не ідентичні, а значить - малювалось одне місто.

Великий інтерес викликають жителі міста. Діти, жінки, багатії та простий люд зображені такими, якими вони були в епоху художника, даруючи нам повне уявлення про їх моду, та в певній мірі, про етнічну приналежність, бо ясна річ, малювались не давні євреї, а сучасники художника. На чолі містян майже завжди бачимо сивобородого можновладця у розкішних шатах.

Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua запрошує всіх бажаючих на майстер-клас із писанкарства з Іриною Кметь!

З собою треба мати: писачок, парафінові вставки-«таблетки» (2 шт.), олівець простий, хороший настрій Вітається участь у вишиванці.

Участь безкоштовна, але потребує попередньої реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/1I17CMrYn1RUterTgqs8rAfPLLGxkjh-HsL41OT6Obgs/viewform

Пожертвувати на організаційні витрати

Автор Ярина Коваль.

Дійові особи: 3 Пастухи, Ангел, 3 Царі, Пастушок, Міхоноша.

Лунає коляда "Добрий вечір тобі".
Входять пастушки зі звіздою.
Разом проголошують:

З ініціативи Київського православного братства святих князів-страстотерпців Бориса та Гліба нещодавно побачило світ нове видання – незамінний помічник для усіх шанувальників різдвяних традицій та вертепного дійства.
“Іде звідна чудна” – збірник, у якому подано сценарії вертепів, колядки і щедрівки на будь-який смак і вік.
Загалом до видання увійшло вісім сценаріїв вертепів та 32 колядки і щедрівки із нотами.
Книжка познайомить читачів зі святами зимового періоду, сприятиме розвитку акторських та співочих здібностей у дітей різного віку. Стане у пригоді вчителям, батькам і всім шанувальникам українських традицій та пісень.
Книжку упорядкувала Христина Матвієнко, оформила – Світлана Балух.
Іде звізда чудна: вертепи, колядки, щедрівки. Упор. Х. Матвієнко, худож. С. Балух. — К., 2012. — 64 с.
Замовити збірник «Іде звізда чудна» та інші книжки видавництва можна за телефоном (098) 435-53-10, (095)010-35-46 (Богдан) або на електронну скриньку agape.kyiv@gmail.com