Святий Григорій Богослов народився в Аріанзі близько 239 р. в південній Каппадокії у заможній родині. Батько - єпископ Назіанзський Григорій (II), а мати - свята Нонна. Отримав освіту в Кесарії Каппадокійській та Александрії, особливо йому вдавалась риторика. Дізнавшись про те, що мати до його народження обіцяла посвятити Григорія на служіння Богові, він прийняв обітницю цноти. Для продовження навчання, юнак поїхав до Афін, де потоваришував із Василієм Великим. Сім років він навчався, а тоді, на прохання афінян і сам став викладати красномовство.
Григорій Богослов, Софія Київська, кін. 11-поч. 12 ст.
Згодом, повернувся у рідний Аріанз, де прийняв хрещення від батька. Деякий час жив у монастирі, в якому жив Василій Великий, а тоді знову повернувся до батьків і став пресвітером. У той час починає виголошувати проповіді. В ході боротьби з аріанством, тепер уже архієпископ Василій Великий назначив Григорія єпископом. Та не провівши ні одної служби на новому посту, Григорій покидає посаду та йде в скит. Повертається лише на прохання пристарілого батька, який невдовзі помирає. Тоді він займає пост померлого - єпископство Назіанзу. Згодом помер Василій Великий та імператор Валент, що сповідував аріанство. Григорія запросили до Констянтинополя, щоб він навертав людей з аріанства. Тому, що більшість храмів тоді були аріанськими, Григорій починає служити в одній з кімнат дому, в якому жив. Саме там він виголосив свої п'ять слів "Про богослов'я", з чого і отримав імення Богослов. Під час служби його мало не вбили розлючені аріани, проте коли в столицю приїхав імператор Феодосій, все змінилось. Відбувається Другий Вселенський Собор і його об'являють архієпископом Констянтинополя. Але його призначення викликало збурення у єгипетських і македонських єпископів, через що Григорій їде зі столиці у своє рідне місто, де в суворих постах проживає аж до самої смерті.
Григорій Богослов, Київський Псалтир, 1397
Світові богослов, поет і філософ залишив 243 послання 507 духовних віршів і 45 проповідей.
Григорій Богослов, 17 ст.
Як архиєпископ зображається у фелоні і омофорі. У лівій руці тримає Євангеліє, а правою благословляє. Зазвичай сивий із округлою або довгою бородою Найчастіше бачимо на одвірках дияконських дверей або у святительському ряді в абсиді храму. Спільно з Василієм Великим та Іваном Златоустим зображається на іконі "Три святителі".
Григорій Богослов, 30-40 рр. 18 ст., Троїцька Надбрамна церква, Києво-Печерська лавра
Григорій Богослов, Софія Київська, кін. 11-поч. 12 ст.
Згодом, повернувся у рідний Аріанз, де прийняв хрещення від батька. Деякий час жив у монастирі, в якому жив Василій Великий, а тоді знову повернувся до батьків і став пресвітером. У той час починає виголошувати проповіді. В ході боротьби з аріанством, тепер уже архієпископ Василій Великий назначив Григорія єпископом. Та не провівши ні одної служби на новому посту, Григорій покидає посаду та йде в скит. Повертається лише на прохання пристарілого батька, який невдовзі помирає. Тоді він займає пост померлого - єпископство Назіанзу. Згодом помер Василій Великий та імператор Валент, що сповідував аріанство. Григорія запросили до Констянтинополя, щоб він навертав людей з аріанства. Тому, що більшість храмів тоді були аріанськими, Григорій починає служити в одній з кімнат дому, в якому жив. Саме там він виголосив свої п'ять слів "Про богослов'я", з чого і отримав імення Богослов. Під час служби його мало не вбили розлючені аріани, проте коли в столицю приїхав імператор Феодосій, все змінилось. Відбувається Другий Вселенський Собор і його об'являють архієпископом Констянтинополя. Але його призначення викликало збурення у єгипетських і македонських єпископів, через що Григорій їде зі столиці у своє рідне місто, де в суворих постах проживає аж до самої смерті.
Григорій Богослов, Київський Псалтир, 1397
Світові богослов, поет і філософ залишив 243 послання 507 духовних віршів і 45 проповідей.
Григорій Богослов, 17 ст.
Як архиєпископ зображається у фелоні і омофорі. У лівій руці тримає Євангеліє, а правою благословляє. Зазвичай сивий із округлою або довгою бородою Найчастіше бачимо на одвірках дияконських дверей або у святительському ряді в абсиді храму. Спільно з Василієм Великим та Іваном Златоустим зображається на іконі "Три святителі".
Григорій Богослов, 30-40 рр. 18 ст., Троїцька Надбрамна церква, Києво-Печерська лавра
За матеріалами Михайла Скопа