Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
    Історія Успіння Божої Матері Тропар, величання, кондак свята Успіння…
  • Біблія українською для твого Android-смарфону
    Завантажуй додаток Біблія на Google Play :) Мова: українська …
  • АллатРа - обережно! секта!
    Протягом останніх років в Україні виникла і почала поширювати свою…
  • Популярне
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Листопад 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)
    Липень 2018 (3)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Проповідь у 10-ту неділю після П’ятидесятниці. Зцілення біснуватого отрока

    Неділя 10-та після П’ятидесятниці. Зцілення біснуватого отрока
    Проповідь митрополита Антонія Сурожського


    Проповідь у 10-ту неділю після П’ятидесятниці. Зцілення біснуватого отрока


    В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

    У сьогоднішньому Євангелії ми знову бачимо відчайдушну людську потребу і нездатність Христових учнів зцілити людину. Нещодавно ми читали в Євангелії про те, що вони відчували, коли могли нагодувати народ, який оточував Христа; і запитали Його: "чому?" Чому вони так безсилі? Чому вони не можуть допомогти тим, хто з такою надією до них приходять?

    І Спаситель сказав наступне. Спочатку, до їх запитання, Він сказав: "Приведіть хворого хлопчика до Мене". Це перше, що кожен з нас в змозі зробити. Коли перед нами потреба, хвороба, відчай і розгубленість, ми так часто намагаємося допомогти своїм розумом; і часом, в якійсь мірі, ми це можемо зробити. Але в кінцевому підсумку, гранична гармонія, цілісність людини може бути відновлена тільки Самим Богом. І тому ми повинні пам'ятати, що ми послані в цей світ для того, щоб кожного нужденного привести до Самого Христа, стати настільки прозорими, настільки непомітними, щоб люди увійшли б у спілкування з Христом, тому що ми привели їх до Нього за руку - але тільки.

    Друге питання було поставлено саме учнями: "Чому ми не змогли його зцілити?" - Тому що не вистачило віри. Чи не віри в те, що у них є сила це зробити, а віри в те, що Бог може це створити, і що роль учня в тому, щоб розкрити якомога ширше двері для Бога, щоб Він міг вступити в життя і створити диво.

    Але для того, щоб бути здатним так вчинити, як сказав Спаситель, треба пройти шляхом молитви і посту. Посту не в тому сенсі, в якому ми про нього часто говоримо - стриманість у їжі. А поста в тому основному сенсі, в якому святі отці розуміють це слово: відмова - або, вірніше, свобода - від усього того, що нас поневолює; свобода від усього того, що нас приваблює, царська незалежність, при якій ми можемо до кінця належати Богові і бути здатними до Нього обернутися, і слухати, в глибинах нашого буття, Його життєдайне слово.

    В цьому і полягає, в кінцевому підсумку, молитва - в тому, щоб ми, струсивши з себе всі кайдани, забувши про землю, про небо і про себе, стали перед Богом в глибокому мовчанні, слухаючи, вслухаючись всім нашим єством в Його присутність, в Його безмовність, в Його животворне слово, і відповідаючи Йому часом тільки одним словом: "Амінь! Так, Господи!".

    І недаремно в кінці цього уривка говорить нам Христос про те, що кілька днів Він має бути переданий в людські руки, які стурбовані тільки землею, і що вони Його вб'ють, бо такий свідок свободи в Бозі нестерпний для них. Це межа того, до чого Він кличе учнів: відмовтеся від себе до кінця! Підіть у Бога до кінця, - тоді ви станете, ймовірно, далекими тим людям, для яких Бог далекий, в яких не живе справжня жалість і любов. Дотримуйтесь Мого приклад; візьміть свій хрест і підіть за Мною - але без страху! Тому що Я нікуди вас не поведу, ніяким шляхом, яким Я Сам не пройшов, і цей шлях, через хрест, веде до Воскресіння. Амінь!
    12 серпня 1990 р. Б.

    Митрополит Антоній Сурожський
    Переклад українською: Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua


    Було корисно? - Тисни "Подобається", а ми перекладатимемо наступну проповідь smile
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com