Багатьом знайома така ситуація: «Коли ми почали зустрічатися, мій чоловік був такий уважний, дбайливий, часто дарував мені квіти, весь час старався мене чим-небудь порадувати. Я була така щаслива! Але після весілля все змінилося. Тепер він дарує подарунки тільки на великі свята - Різдво, день Ангела. А в інші дні йому і в голову не прийде зробити мені приємне». Такі скарги можна почути від багатьох дружин, що переживають, що чоловіки, здається, не люблять їх так, як раніше. Чоловіки ж, у свою чергу, вважають, що до них відносяться несправедливо. Їм теж є на що поскаржитися: «На початку наших відносин дружина була такою покірною, такою люблячою, вдячною, а зараз вона стала вимогливою, примхливою і образливою».

Одна добра християнка опинилась перед дверима до Неба. Була стривожена. Святий Петро ласкаво прийняв її, але мовив: «Щоби ввійти до Раю, треба набрати сто балів».
Жінка почала перелічувати: «Я була вірною дружиною ціле життя. Намагалась виховати по-християнськи своїх дітей. Не вповні вдалося це мені, але я зробила все, що змогла. Упродовж 22 років була катехиткою. Працювала на користь місії, допомагала благодійній організації. Завжди намагалась добре ставитись до всіх, з ким мала справу - особливо до священика і моїх сусідів...».

Коли дивишся на метушню та передсвятковий ажіотаж, що вирує на вулицях, у магазинах, на ринках у переддень «свята весни і жінки» «8 березня», невільно задумуєшся: а чи будуть ці люди так само старанно готуватись до світлого дня Воскресіння Христового, що прийде за місяць часу? Мабуть, що ні.
Можна багато говорити та сперечатись про історичне підґрунтя цього «свята», про його пов’язаність з юдейським святом Пурим, світовим феміністичним рухом початку ХХ століття чи комуністичною пропагандою, однак за доцільніше вважаю повести мову все-таки про християнські аспекти ставлення до «8 березня».

Одна студентка передозувала наркотик. Приятелі не повідомили про це поліцію, а відвели її до відповідної спільноти.Священик, який провадив цю спільноту, людина освічена й обізнана, доктор богослов'я і психології, запросив її у свій кабінет.Ось як він згадує про це: «Пересипала свою мову лайкою. Зізнаюся, тоді я подумав, що споживає їжу тими ж устами, якими так лихословить. Почала розповідати мені про свою "страшну подорож". Сказала, що якась гора мала її розчавити і що її "приятелі" хотіли їй допомогти».

У XIX сторіччі в одному англійському містечку, пропрацювавши кілька місяців, бригада будівельників звела дуже високий фабричний димар.Останній робітник зійшов з небезпечного дерев'яного риштування. Усі мешканці міста були там, щоб допомогти розібрати риштування й відсвяткувати подію.Коли дошки та балки впали додолу, серед гуку, куряви, сміху і вигуків городян зненацька всі побачили голову робітника, який завершив роботу в середині димаря. Натовп завмер. Усі були приголомшені. Потрібно багато днів, аби звести нове риштовання. А тим часом цей будівельник помре від холоду, спраги й голоду...

- МОЛИТВА-ПОРУЧЕННЯ СВОЇХ ДІТЕЙ ГОСПОДУ
- МОЛИТВА ЗА РІДНИХ І ХРЕСНИХ ДІТЕЙ
- МОЛИТВА МАТЕРІ
- МОЛИТВА ЗА ЗЕМНІ Й ДУХОВНІ БЛАГА ДЛЯ ДІТЕЙ
- МОЛИТВА ЗА ДОБРЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
- МОЛИТВА ЗА ОХОРОНУ ДІТЕЙ ВІД НЕБЕЗПЕКИ
- МОЛИТВА ПРО ЛАСКУ НЕВИННОСТІ ДЛЯ ДІТЕЙ
- МОЛИТВА ПРО МИЛІСТЬ ГОСПОДНЮ
- МОЛИТВА ПРО РОЗКАЯННЯ І НАВЕРНЕННЯ

Чому всі євангелісти приділяють стільки уваги приходу мироносиць до Гробу Господнього, а двоє з них додають розповідь про те, як першою побачити Воскреслого була вибрана рівноапостольна Марія Магдалина? Ось дивно: саме цим жінкам першим з'явився Господь, а потім вже Петру і іншим учням. Раніше всіх, раніше будь-якого з чоловіків в світі, вони дізнались про Воскресіння.

Любов наповнює її життя. Її безкорисливу самовіддачу відчувають усі: чоловік, якому вона дарує свою любов, діти і навіть кошеня у підземному переході (на своєму рівні). З нею можна бути самим собою. Своїм спокоєм вона гасить мою агресивність і дає відчути себе щасливим. Вона підлаштовується під мене, тому мені легко про неї дбати.

Поправу вважалося, що найстарішим церковним братством в Україні є Львівське Успенське братство. Як видно з назви, було при храмі Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській. Першу згадку про храм датується 1399 р. А перша назва вул. Руської (у 1742 р. вперше зафіксовано під цим іменем) – вул. Соляників (Солярів).Ця найдавніша дерев’яна церква згоріла у великій пожежі. В сучасному, мурованому вигляді церква постала в 1631 р., будівництво якої розтягнулося на довгі 40 років. І лише 26 січня 1631 р. церкву посвятив її львівський владика Єремія Тисаровський при участі київського архімандрита Петра Могили та багатьох гостей.

Цю цікаву і повчальну історію розповідає нам житіє блаженного Василія, Московського чудотворця. Удостоївшись носити в собі благодать Божу, святий дивним та незвичним життям навертає людей до покаяння, показуючи приклад любові до Бога.
Один купець розпочав будівництво кам'яного храму. Тричі, із незрозумілих причин, стеля храму обвалювалася. Що тільки купець не робив, як не старалися зодчі, та роботу ніяк не можна було закінчити. Врешті-решт купець, знаючи святість і прозорливість блаженного Василія, звернувся до нього за порадою: як закінчити храм?..

"Весняна книжка" – збірник, сформований за принципом читанки-хрестоматії, містить твори для дітей про основні християнські свята, що припадають на весну. Добірка охоплює різножанровий доробок сучасних українських письменників: вірші, казки, оповідання, легенди, перекази.
Книжка спрямована на родинне читання. Тексти відібрані й розміщені так, щоб допомогти батькам у долученні дитини до християнської традиції.
Видання стане в нагоді педагогам, що ведуть заняття у церковних недільних школах, у християнських гуртках, а також на уроках християнської етики, краєзнавства, української літератури в загальноосвітній школі.