Одна добра християнка опинилась перед дверима до Неба. Була стривожена. Святий Петро ласкаво прийняв її, але мовив: «Щоби ввійти до Раю, треба набрати сто балів».
Жінка почала перелічувати: «Я була вірною дружиною ціле життя. Намагалась виховати по-християнськи своїх дітей. Не вповні вдалося це мені, але я зробила все, що змогла. Упродовж 22 років була катехиткою. Працювала на користь місії, допомагала благодійній організації. Завжди намагалась добре ставитись до всіх, з ким мала справу - особливо до священика і моїх сусідів...».

Коли дивишся на метушню та передсвятковий ажіотаж, що вирує на вулицях, у магазинах, на ринках у переддень «свята весни і жінки» «8 березня», невільно задумуєшся: а чи будуть ці люди так само старанно готуватись до світлого дня Воскресіння Христового, що прийде за місяць часу? Мабуть, що ні.
Можна багато говорити та сперечатись про історичне підґрунтя цього «свята», про його пов’язаність з юдейським святом Пурим, світовим феміністичним рухом початку ХХ століття чи комуністичною пропагандою, однак за доцільніше вважаю повести мову все-таки про християнські аспекти ставлення до «8 березня».