Одна добра християнка опинилась перед дверима до Неба. Була стривожена. Святий Петро ласкаво прийняв її, але мовив: «Щоби ввійти до Раю, треба набрати сто балів».
Жінка почала перелічувати: «Я була вірною дружиною ціле життя. Намагалась виховати по-християнськи своїх дітей. Не вповні вдалося це мені, але я зробила все, що змогла. Упродовж 22 років була катехиткою. Працювала на користь місії, допомагала благодійній організації. Завжди намагалась добре ставитись до всіх, з ким мала справу - особливо до священика і моїх сусідів...».
Коли зупинилась, щоб перевести подих, святий Петро сказав їй: «Маєш два з половиною бали».
Для жінки це було тяжким ударом.
Тоді знову взялася перелічувати: «Опікувалась своїми старими батьками, пробачала сестрі, яка сварилась зі мною за спадщину. Ніколи не пропустила недільну Службу Божу, за винятком днів, коли народжувала дітей. Брала участь у богослужіннях і реколекціях під час Великого Посту... Щодня молилася...».Святий Петро сказав їй: «Маєш три бали». Жінка впала у відчай. Як зможе набрати 100 потрібних балів? Перелічила вже найважливіше. Важко буде знайти ще щось. Плачучи, тремтячим голосом сказала: «Якщо так, то можу лише покладатися на Боже милосердя!
«Оце сто балів!» - вигукнув святий Петро.
«Благослови. душе моя, Господа
і не забувай усіх добродійств Його ніколи.(...)
Бо як високо небо над землею,
така велика Його милість
над тими, що Його бояться.(...)
Як батько милосердиться над синами,
так милосердиться Господь над тими,
що Його бояться.
Він знає, з чого ми зліплені,
Він пам'ятає, що ми - порох.(...)» (Пс. 103).
Жінка почала перелічувати: «Я була вірною дружиною ціле життя. Намагалась виховати по-християнськи своїх дітей. Не вповні вдалося це мені, але я зробила все, що змогла. Упродовж 22 років була катехиткою. Працювала на користь місії, допомагала благодійній організації. Завжди намагалась добре ставитись до всіх, з ким мала справу - особливо до священика і моїх сусідів...».
Коли зупинилась, щоб перевести подих, святий Петро сказав їй: «Маєш два з половиною бали».
Для жінки це було тяжким ударом.
Тоді знову взялася перелічувати: «Опікувалась своїми старими батьками, пробачала сестрі, яка сварилась зі мною за спадщину. Ніколи не пропустила недільну Службу Божу, за винятком днів, коли народжувала дітей. Брала участь у богослужіннях і реколекціях під час Великого Посту... Щодня молилася...».Святий Петро сказав їй: «Маєш три бали». Жінка впала у відчай. Як зможе набрати 100 потрібних балів? Перелічила вже найважливіше. Важко буде знайти ще щось. Плачучи, тремтячим голосом сказала: «Якщо так, то можу лише покладатися на Боже милосердя!
«Оце сто балів!» - вигукнув святий Петро.
«Благослови. душе моя, Господа
і не забувай усіх добродійств Його ніколи.(...)
Бо як високо небо над землею,
така велика Його милість
над тими, що Його бояться.(...)
Як батько милосердиться над синами,
так милосердиться Господь над тими,
що Його бояться.
Він знає, з чого ми зліплені,
Він пам'ятає, що ми - порох.(...)» (Пс. 103).
БРУНО ФЕРРЕРО