Київська православна богословська академія уклала угоду про співпрацю з Національним університетом "Острозька академія" – одним із найпрестижніших навчальних закладів України.
Ця угода передбачає об'єднання зусиль щодо проведення та пропагування фундаментальних досліджень у галузі богослів'я, релігієзнавства та християнської педагогіки і психології. Також навчальні заклади проводитимуть спільні конференції, семінари, круглі столи, обмінюватимуться науковою інформацією, матеріалами, публікаціями.

- Навіщо зберігати цноту до шлюбу? Хіба не потрібно пожити певний час разом, дізнатися більше про себе та свою половинку, підходите ви один одному чи ні?
- Сучасна думка про те, що без фізіологічної близькості неможливо пізнати один одного є хибною.
Зараз ми обговорюємо те, до чого повинні прагнути. Ідеальний шлях до пізнання один одного – зустрічатись певний час, півроку, рік, зберігаючи пристойну дистанцію. За цей час люди можуть пізнати і оцінити один одного на психологічному рівні.
Більша частина сексуальних відхилень в родині виникає саме на психологічному рівні. Як тільки з’являється непорозуміння – автоматично втрачаються відносини на фізіологічному рівні.

У сучасному житті є теми, справжнє значення яких штучно принижено. До таких тем можна віднести і невинність. Хтось до дівочої цноти відноситься, як до пережитку минулого, хтось, як до дрібниці, яка не варта навіть уваги, хтось, як до прикрого непорозуміння, а хтось, як до великого дару, але останніх стає все менше і менше. Давайте подивимось, що таке невинність, плюси і мінуси її наявності чи відсутності.

Зберігаючи незайманість, дівчина зберігає чистоту своєї душі і здоров'я своїх майбутніх дітей. Дівоча честь - честь сім'ї, честь роду.
На жаль, для деяких молодих людей у теперішній час, якщо дівчина зберегла цнотливість, то вона не сучасна. І багато дівчат соромляться своєї цнотливості. Бояться, що через їх відмову вступити у близькі відносини, втратять кохану людину.
Але я вважаю, що не потрібно наслідувати таку моду, дівчатам бажано зберігати незайманість до шлюбу. Це дуже впливає на майбутні відносини між чоловіком і дружиною, а потім – на здоров'я дітей. Якщо шлюбні стосунки побудовані на цнотливості, вони дуже довго зберігають повагу один до одного, відданість і вірність.

У стінах Національного Університету «Острозька академія» 14 грудня відбулася презентація Лабораторії християнської етики, психології та педагогіки.
Лабораторія – це інституція, що згуртовує навколо себе викладачів предметів духовно-морального спрямування, християнських психологів та педагогів і координує їхню роботу. Мета організації – поширення християнських цінностей в суспільстві. Лабораторія є екуменічною, вона не належить до жодної з конфесій. Саме по собі явище є унікальним.

Істинна любов передбачає взаємність. Якщо це любов, де Господь - посередник, де зароджується духовне тяжіння один до одного, бажання самовіддано служити іншому, там, як правило, є взаємність. Ця іскорка дає миттєву відповідь. Сигнал іншій людині: «я вибираю тебе», і у відповідь - «я теж вибираю тебе». Коли це трапляється, серце людське миттєво знає, що в даному випадку буде взаємність. Але трапляється, що людина вигадує собі любов, ідеалізує іншу людину. Особливо дівчата цим страждають, вони починають захоплюватись образом, який самі малюють у своїй свідомості, вони приписують намальованій людині неіснуючі якості. І дуже часто вони приходять до стану зачарованості, але відповіді не отримують, тому що мають справу не з реальною людиною, а з ідеальним образом.

«Мій тато – повний ледар!» — заявила шестирічна Марійка мамі своєї подруги. «Це чому ж?» — запитала з подивом жінка. «Я його просила-просила зробити мені ліжечко для ляльки, а він все ледарює і не робить. А ось дідусь узяв і зробив. І моя мама говорить, що наш тато – ледар».
Хтось з дорослих з посмішкою на обличчі сприймає подібні заяви дітей на адресу батьків. Хтось чує в них знайому інтонацію – днями цю фразу вимовляли вони самі, тепер вона на вустах малюка. І тільки деякі вчасно спохвачуються, щоб виправити ситуацію – направити міркування дитини про батька в правильне русло.

Пасивність жінки у стосунках - це основна загроза для відносин. Жіночність жінки - це не просто природне самовідчуття, а невід'ємна частина особистості жінки, її усвідомлена активна роль. Жіночна жінка не просто робить те, що потрібно робити, вона прагне до певного позитивного результату.
Жіночна жінка дуже сильна, як жінка, і самостійна; такій жінці нестрашно довірити свої почуття, свої відносини, свою сім'ю, вона не потребує постійної допомоги і підтримки у всіх тих справах, що пов'язані з відносинами, вона знає до чого прагнути, і що робити, щоб відносини були міцними і цікавими.

24-25 листопада 2012 року Божого в Києві відбулась Міжнародна конференція християнських психологів і психотерапевтів «Християнська психологія: труднощі та перспективи». У міжнародній конференції взяли участь близько 150 осіб з України, Росії, Німеччини та Грузії. Відкрила конференцію координатор оргкомітету психолог Анна Лянна. Потім президент Європейського Руху християнських антропологів, психологів і психотерапевтів, німецький психолог Вернер Мей у своїй лекції на тему "Християнська психологія та концепція християнського консультування" наголосив: «Психологія, як і будь-яка інша наука, може бути нектаром, але, використовуючи лише Біблійні принципи до її вивчення і застосування, ми можемо зробити з неї мед, який буде допомагати іншим і реально сприяти в процесі зцілення... Центром християнської психології повинен бути Ісус Христос, Який є Істинна».

Жив собі на світі знак запитання. Був дуже привабливим і, як усі, властиво, знаки запитання, вельми інтелігентним.
Проте від певний час мандрував по країні сумний та пригнічений, сповнений гіркоти й розчарування.
Скидалося на те, що він став нікому не потрібний. Усі дедалі частіше зверталися до його запеклого ворога, знаку оклику. Тільки й робили, що викрикували: "Вперед! Зупинися! Рушай! Геть з дороги!"

Одна дівчинка вирішила наново пофарбувати свого велосипеда.
Обрала колір зелений, бо змалечку дуже його любила. Одначе старший брат сказав їй на те:
- В житті не бачив зеленого велосипеда! Пофарбуй-но краще червоною фарбою. Буде класно!
Червоний колір також подобався дівчинці, й вона пофарбувала велосипед у червоний колір.
Але подружка зауважила:
- Всі мають червоні велосипеди. Чому би тобі не пофарбувати його у блакитний колір?
Дівчинка, подумавши, таки пофарбувала велосипед у блакитний колір.