Кардинал Вишинський звертався (під час Другої світової війни,- прим. редактора) до своїх співвітчизників: «Ми - могильники, бо дозволили знову запрацювати в нашій країні крематорію. Сьогодні в одній з лікарень Польщі існує піч, де спалюються тіла дітей, що ще не встигли народитися. Давайте припинимо говорити про тисячі загиблих від рук ворогів, бо число убієнних нами останнім часом перевищує в багато разів число жертв концтаборів».

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

Одним з най жахливіших наслідків довголітнього насаджування безбожницької ідеології в нашому суспільстві стали аборти. Значне поширення так званого "штучного переривання вагітності" сформувало у суспільній свідомості думку про нормальність такого вчинку, який тлумачиться як ледь не особисте право жінки та цілком припустимий засіб "планування сім'ї".
Аборт, тобто свідоме та добровільне позбавлення життя ще не народженої дитини, в усі часи у різних культурах та цивілізаціях вважався одним з найогидніших вчинків людини. Життя - це найбільший дар, який ми отримуємо від Господа Бога, і не нам вирішувати, чи варті його ми або, тим паче, близькі нам люди, та коли їм слід піти з цього світу. Кожного з нас Господь приводить у світ з небуття, кожного з нас Він чекає, в кожного вірить, на кожного покладає Свою надію. Кожен з нас народжується, тому що Бог любить його, дорожить ним і бачить сенс у тому, щоб і він став невід'ємною частинкою світобудови.

«Жінок, які займаються лікуванням, через що відбувається викидання плоду, та готують отрути, які умертвляють плід, піддаємо єпитимії людиновбивці» Шостий Вселенський собор, 91 правило, 680 р.Б.
Найстрашнішим гріхом в усі часи вважалося порушення шостої заповіді – вбивство. Життя людини – дар Божий. «Бог – Той, Хто дає життя, і відбирає його». Страшним гріхом є самогубство, а також вбивство в утробі - аборт . Для жінки, яка визнає себе християнкою, штучне переривання вагітності категорично недопустиме! Окрім гріха вбивства, аборт є рівнозначним відсутності довіри до Бога, який облаштовує життя кожної людини, яка приходить в цей світ (адже каже Святе Писання, що і волос з голови людини не впаде без волі Божої). Також аборт розцінюється Церквою як спроба самогубства, адже наносить непоправну шкоду здоров’ю жінки.

Я довго думав, перш ніж взятися за цю важку тему. Не хочу повторювати те, що вже було написано про аборти. Зараз дуже багато гарної просвітницької літератури на цю тему. Та на превеликий жаль, проблема «переривання вагітності» (так лікарі називають аборт) може торкнутися навіть людей, які і в думках не припускають, що можна вбити власну дитину.
Безперечним фактом є те, що у вітчизняних медичних закладах, які повинні надавати допомогу в пологах, існує план абортів. Чому комусь вигідно, щоб робились аборти, цілком очевидно. Сировина з ембріонів для фетальної терапії та косметики коштує величезні гроші. Мені не хотілося би вірити, але випадок з моєї практики, розповіді знайомих переконують в цьому. Моя дружина, матушка, відчувши в собі деякі ознаки, пішла до жіночої консультації. Там вона хотіла зробити тест на вагітність та отримати необхідну допомогу. І ось лікар-гінеколог (навіть язик не повертається так називати її), ще навіть не зробивши тест, стала вмовляти дружину піти на аборт, кажучи, що вона ще молода, що ростити дітей дуже важко і т. д.

Вбивство безневинних дітей в утробі матері не повинно бути визнано частиною глобальних стратегій розвитку.
У 2015 році Організація Об’єднаних Націй буде вирішувати, скільки мільярдів доларів буде витрачено на подолання зубожіння, поліпшення здоров’я та освіти, на допомогу бідним країнам для економічного розвитку. Зараз ведуться переговори, щоб вирішити, які принципи будуть визначати програму розвитку після 2015. Ця програма розвитку буде покладена в основу глобальної світової і національної політики протягом десятиліть.

11 січня Православна Церква згадує чотирнадцять тисяч немовлят від Ірода у Вифлеємі вбитих. Святитель Димитрій Ростовський пише: «Ірод, замучений гнівом, звертає свою лють на ні в чому неповинних немовлят. Він посилає озброєних, як на війну, воїнів, щоб «повбивати у Вифлеємі і у всіх околицях його всіх немовлят від двох років і нижче, згідно з часом, який вивідав у мудреців.» (Мф. 2:16).
Чому ж саме Ірод вбиває дітей до двох років? Так святий Іоан Золотоустий говорить: «Не дивуйтесь, що Ірод звелів вбивати немовлят від двох років і нижче: лють і страх зійшлися в мучителі; Тому Ірод став вельми обережний і від великої боязні прирік на убієння і більш старший вік». А св. Євфимій додає: «Ірод вважав, що зірка з’явилася волхвам, ще задовго до народження Немовлятка. Для більшої безпеки він вирішив випередити час на два роки».

Православний громадський рух "Божа Воля" провів пікетування московського офісу компанії Nestlé. Компанія Nestlé співпрацює з Senomyx, яка в процесі виробництва для своїх партнерів-виробників продуктів розробляє смакові підсилювачі, отримані з абортованих немовлят (НЕК-293 - клітинна лінія, одержувана з нирок людського ембріона). Всього Senomyx розробила більш 800 000 смаків. Senomyx була організована в 1999 році в Каліфорнії Любертом Штраером, володіє 113 патентами на ароматизатори, більшість з яких виготовляються на матеріалах з абортованих немовлятах.

Згідно з ученням Церкви, основою сімейних відносин служать шлюб і любов у шлюбі. Із цієї любові, як від головного кореня, виростають всі інші види сімейної любові: батьківська і материнська, дитяча і братська. Де немає шлюбу, там немає і сім'ї.
"Пробний шлюб" давно вже став реальністю - батьки тих, що живуть в такому "шлюбі" навіть раді: їхні діти "не вештаються, де попало".
Зважаючи на важливість шлюбу і подружньої любові в житті людини, а також через поширення сьогодні неправильних і шкідливих для моральності і суспільного блага поглядів на шлюб, необхідно знати, за яких умов шлюб служить для істинного блага людства.

Стій! Не вбивай!-
Це ж дитя твоє,
Це частинка тебе-
Не вбивай себе.