Аборти

Я довго думав, перш ніж взятися за цю важку тему. Не хочу повторювати те, що вже було написано про аборти. Зараз дуже багато гарної просвітницької літератури на цю тему. Та на превеликий жаль, проблема «переривання вагітності» (так лікарі називають аборт) може торкнутися навіть людей, які і в думках не припускають, що можна вбити власну дитину.

Безперечним фактом є те, що у вітчизняних медичних закладах, які повинні надавати допомогу в пологах, існує план абортів. Чому комусь вигідно, щоб робились аборти, цілком очевидно. Сировина з ембріонів для фетальної терапії та косметики коштує величезні гроші. Мені не хотілося би вірити, але випадок з моєї практики, розповіді знайомих переконують в цьому. Моя дружина, матушка, відчувши в собі деякі ознаки, пішла до жіночої консультації. Там вона хотіла зробити тест на вагітність та отримати необхідну допомогу. І ось лікар-гінеколог (навіть язик не повертається так називати її), ще навіть не зробивши тест, стала вмовляти дружину піти на аборт, кажучи, що вона ще молода, що ростити дітей дуже важко і т. д. Запитаймо себе, навіщо відмовляти народжувати молоду, здорову, заміжню жінку, яка сама цього хоче? Всі гінекологи навчались в медінститутах і чудово знають, що аборт – це не проста і безболісна процедура, як-то видалення нігтя. Це грубе втручання в організм матері. При цьому шанс лишитися безплідною і взагалі ніколи не мати дітей дуже великий. До мене на сповідь не один раз приходили молоді жінки й плакали, що вбили своїх первістків, а нових народити вже не можуть. Реклама про безпечні аборти – це брехня. «Бог зневаженим не буває» (Гал.6,7)

І тим не менш, в жіночих консультаціях жінок вмовляють зробити аборт, виписують направлення. Мені багато розповідали про подібні випадки. Інший, ще тяжчий злочин – коли лікарі вмовляють вагітну зробити аборт на пізніх строках (сировина з таких ембріонів особливо цінна й дорога). Починають говорити про протипоказання, патології і т.д. Що треба робити в таких випадках? Нічого не боятись і не вірити на слово. Якщо вам поставили такий діагноз, докладіть всіх зусиль, щоб дізнатись більше. Знайдіть гарних лікарів, скажімо, через друзів, знайомих. Або знайдіть гроші, зверніться до приватної клініки. Тільки не вірте першому зустрічному. Лікарі можуть помилятись і без злого наміру. Наприклад, горезвісне УЗД іноді навіть не може визначити стать дитини. І взагалі, ним часто користуються через лінь або брак кваліфікації. Іноді патології нема, а майбутня мама вже на межі нервового зриву. Уявляєте, наскільки це шкідливо для плоду?

Навіть якщо діагноз підтвердився, не панікуйте. Багато моїх знайомих народили, маючи дуже серйозні медичні діагнози, і не одну дитину. До отця Олександра Меня якось прийшла жінка. Лікарі відмовляли її народжувати дитину, пропонували зробити аборт. Стверджували, що дитина народиться хворою, розумово відсталою, ідіотом. Отець Олександр сказав їй: «Якщо народиться ідіот, будеш любити ідіота». Жінка послухалась і народила здорову дитину. У православних, навіть за дуже похмурого прогнозу, нема вибору: народжувати чи не народжувати. Якщо під час пологів станеться найстрашніше, такий вчинок Господь прийме за мученицький подвиг.

Я думаю, що більшість жінок йдуть на аборт, «не відаючи, що творять». Багато хто звик жити в стані розумового сну та ілюзій, просто так, ні про що не думаючи, бо так значно простіше. Знову ж таки, лікарі, виписуючи направлення, заколисують, заспокоюють, морочать голову. Називають дітовбивство штучним перериванням вагітності, відновленням менструального циклу та іншими брехливими термінами. Роблять все, щоб не називати речі своїми іменами. Жоден лікар не може вірити в те, що ембріон є частиною тіла матері. Хоч навіть і погано, але в медінституті вони все ж навчалися. Ніяка частина тіла не може мати незалежну кровоносну систему, кров якої не змішується з кров’ю матері і буває іноді зовсім іншої групи.

Одного разу я відспівував триденне немовля. На людину, навіть на немовля, воно було схоже досить віддалено. Воно нагадувало тих дітей (я уявляю їх за фільмами), котрі ще не народились, не до кінця розвинулись, знаходяться в утробі матері. Це напевне було найважче моє відспівування. Бо горю батьків не було меж. Мої невмілі слова втішання вони просто не чули. То чому над дитиною, що народилась і одразу померла, гірко плачуть, а таку ж дитину, але ще не народжену, називають сукупністю клітин і частиною материнського організму? Думаю, що жінці, яка все-таки наважилась на аборт, потрібно принести підручник з медицини і розкрити на сторінці, де сухою нудною мовою розповідається, як роблять аборти. Від міні-абортів на строках до чотирьох тижнів вагітності, і до найпізніших строків. Я не вважав себе людиною зі слабкими нервами, але заледве дочитав ті жахи до кінця.



Переклад українською: Оля Титова, Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua