Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Православний церковний календар 2021: загальні відомості
    Загальні відомості православного церковного календаря на 2021 рік -…
  • Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua
    Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua 26-й рік поспіль…
  • Православний склад-магазин «‎Синай»‎
    Церковна атрибутика - це досить специфічна продукція, яка…
  • Церковний календар: грудень 2020
    Православний календар грудень 2020 року Божого Життя святих на кожен…
  • Панікадило, дзвони, свічники та інше церковне начиння
    Завод Тризвін - виробник церковного начиння для храмів і монастирів з…
  • Популярне
  • Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua
    Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua 26-й рік поспіль…
  • Православний склад-магазин «‎Синай»‎
    Церковна атрибутика - це досить специфічна продукція, яка…
  • Православний церковний календар 2021: загальні відомості
    Загальні відомості православного церковного календаря на 2021 рік -…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Січень 2021    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Січень 2021 (3)
    Грудень 2020 (11)
    Листопад 2020 (8)
    Жовтень 2020 (5)
    Вересень 2020 (9)
    Серпень 2020 (12)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Проповідь у 22-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 22-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 22-а після П’ятидесятниці. Притча про багача і Лазаря
    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    У чому гріх багатого, в чому правда убогого? Із нинішньої притчі може здатися, що суд Божий визначив гірку долю багатому тільки тому, що він був багатим і веселим на землі, і що лише ніби як втіху за скорботу на землі дав бідному Лазарю радість і спокій у лоні Авраамовому.
    Але це не так просто, чоловік не був винний в тому, що він багатий, і не заслуга людини в тому, що вона бідна. У Євангелії чимало людей заможних – в історії Церкви ще більше, – які зі свого надлишку були радістю і благословенням для інших, тому що вони були милосердними, жалісливими, милостивими. І ми знаємо дуже багато людей, які у своїй убогості робляться недобрими, жорсткими, немилосердними навіть до тих, хто, подібно до них, перебувають у нужді; не в цьому справа. Нас врятує не бідність, і нас не знищить багатство як такі.

    Проповідь у 21-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 21-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 21-а після П’ятидесятниці. Притча про сіяча

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Христос двічі говорить в прочитаному сьогодні уривку про слухання: "хто має вуха чути, нехай чує" і "почуйте, як ви чуєте" - тобто зверніть увагу, поставте перед собою питання про те, як ви чуєте слово Боже.
    Боже слово ми чуємо з року в рік в Євангелії, що читається в церкві, ми самі читаємо його день у день; що ж ми почули в цьому євангельському читанні? Ми зустріли Бога і повірили в Нього; ми зустріли Господа нашого Ісуса Христа, ми назвалися Його ім'ям, християнами, але які плоди ми принесли? Ми знаємо Бога, - знаємо, що Бог є Любов, любов невичерпна, любов глибока, любов хресна, така любов, яка віддала себе на повне розтерзання і беззахисність, щоб врятувати нас.

    Проповідь у 20-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 20-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 20-а після П’ятидесятниці. Воскрешення сина наїнської вдови

    В чудесах Христових відкривається багате і вражаюче нас відношення Бога до нашої землі і до нас, людей. З однієї сторони, Його співстраждання- не тільки здатність любити і бажати ніби зовні, але співстраждати разом з нами, глибше нас ( тому що Він бездонно глибокий) пережити страждання, скорботи і, часом, жах нашого земного буття.
    В сьогоднішній розповіді ми чуємо , що шкода стало Христу цієї матері, вдови, яка втратила єдиного сина, шкода, боляче, тому що не для того створив Він світ, не для того народжувався чоловік, не для того мати привела його в світ, щоб передчасно він помер. І в цій милості Христовій, в цьому співстражданні Христа, здатності разом з нами страждати нашими стражданнями, відкривається одна з сторін Божого ставлення до нас і до світу.

    Слово про мертві душі і їх воскресіння через віру і покаяння

    Слово про мертві душі і їх воскресіння через віру і покаяння
    Недiля 20-та пiсля П'ятдесятницi

    Сьогодні свята Церква запропонувала нам послухати уривок з Євангелія про воскрешення Ісусом Христом сина вдови з міста Наїна. Нас вражає, як євангеліст декількома словами зумів описати велике горе жінки: “Виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова”. Самотність! Яка вона страшна! Господь змилосердився над нещасною і сказав: “Не плач!” Ми теж часто кажемо скорботним близьким нам людям: “Не плач!” Але наше слово і слово Господа мають різну силу. Слово Господа несло радість, про яку ридаюча мати навіть і не мріяла. Ісус Христос підійшов до гробу і сказав: “Юначе, тобі кажу, встань!” Мертвий піднявся, сів і почав говорити. Всіх присутніх охопив страх, і всі прославляли Бога, кажучи: “Великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій” (Див.: Лк. 7, 11-16).

    Проповідь у 17-ту неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 17-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 17-а після П’ятидесятниці. Зцілення дочки ханаанки

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Ханаанка, яка приступила до Христа благаючи Його зцілити її біснувату дочку, язичниця, в час, коли євреї, єдині, хто вірив в Бога Єдиного, не спілкувалися з поганами, цуралися, їх. І ось ця жінка підходить до Христа: це вже говорить про те, що вона в Ньому побачила щось, чого вона не бачила в інших, що вона відчула щось у Ньому: чуттям, серцем вловила щось, що вселило їй довіру і зняло з неї страх, що вона буде прогнана.

    Святійший Патріарх Філарет зустрівся з адміністрацією, науково-викладацьким складом та студентами НУ «Львівська Політехніка»

    Святійший Патріарх Філарет зустрівся з адміністрацією, науково-викладацьким складом та студентами НУ «Львівська Політехніка»14 вересня, у третій день Первосвятительського візиту на Львівщину, на особисте прохання ректора професора Юрія Бобало Святійший Патріарх Київськй і всієї Руси-України Філарет провів зустріч з адміністрацією, науково-викладацьким та студентами НУ "Львівська Політехніка".
    Під стінами Університету Святійшого Патріарха Філарета зустрічали проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку доцент Б.В. Моркляник та директор міжнародного інституту освіти, культури і зв'язків з діаспорою доцент І.М. Ключковська. Його Святість супроводжував керуючий Львівською єпархією Високопреосвящений митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.
    Насамперед Святійший Владика зустрівся з ректором "Львівської Політехніки" професором Ю.Я. Бобалом. В ході зустрічі ректор висловив свою радість з приводу того, що має можливість приймати у стінах ввіреного йому Університету Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату, а також представив до уваги Його Святості лист з пропозиціями наступної співпраці між Церквою і Університетом, зазначивши, що "Політехніка" дуже велику увагу приділяє духовному розвитку своїх студентів.

    Проповідь у 15-ту неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 15-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 15-а після П’ятидесятниці. Яка найбільша заповідь?
    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Сьогодні Христос дає нам, або, швидше, нагадує нам про дві основні заповіді: про те, щоб любити Бога всім серцем нашим, всім нашим розумом, всіма нашими силами, (тобто всією владою і здатністю любити, які нам дані) і ближнього любити, як самого себе.
    Коли ми чуємо слово "заповідь", ми завжди згадуємо його, як наказ про те, що ми повинні зробити, а якщо не зробимо, то понесемо відповідальність, прийде покарання: але це слово має більш широкий смисл. Воно означає заповіт Божий даний нам, коли Він створив нас, то обдарував свободою, здатністю стояти на власних ногах, дав нам владу вибору і владу слідувати нашому покликанню або відвернутися від нього. І ось, це не "наказ" від Бога: це ніби настанова, або заповіт в тому розумінні, в якому людина, коли помирає, залишає заповіт, щоб його спадкоємці його виконали.

    Послання Його Святості Димитрія І, Константинопольського патріарха, з нагоди впровадження Дня збереження створіння (1989 р.)

    Послання Його Святості Димитрія І, Константинопольського патріарха, з нагоди впровадження Дня збереження створіння (1989 р.)Але створіння “стогне і разом страждає” (Рим 8, 22) і починає повставати проти ставлення людей. Людина не може довгостороково свавільно використовувати природні ресурси. Якщо сучасну ситуацію не зупинити, то ціною зухвалості людини буде її самознищення.
    Беручи до уваги вищевказане, а зокрема побоювання модерної людини, з повною свідомістю нашого обов’язку і батьківської духовної відповідальності, ми, разом із Святим Синодом, проголошуємо 14 вересня (за новим стилем) кожного року, коли святкується індикт, тобто початок церковного року – Днем захисту природного довкілля, днем, в який святий центр православ’я буде благати і молитись Богу за все створіння.
    Цим патріаршим посланням ми закликаємо весь християнський світ кожного року в цей день звернутись спільно з Вселенським патріархатом із молитвою до Бога Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за великий дар створіння і просити про його захист та спасіння.
    Рівночасно з батьківською турботою ми просимо віруючих людей цілого світу, щоб вони разом із своїми дітьми шанували та оберігали природне довкілля, а також закликаємо всіх тих, кому довірена політична відповідальність за їх країни, без зволікання зробити заходи, необхідні для охорони та збереження створіння природи.

    Проповідь у день пам'яті св. влмч. Юрія Переможця

    Проповідь у день пам'яті св. влмч. Юрія ПереможцяМи сьогодні святкуємо пам’ять святого великомученика Юрія Переможця. Це був римський воїн, хоробрий, займав високе положення, але став християнином. І перед ним стало питання вибору, кого обирать: Христа і йти на муки і смерть, чи спокійне блаженне життя. Багато сучасних людей обирають друге - благополучне земне життя. Хоч і вірять у Бога, Христа, хрещенні, носять ім’я Христа, та обирають не Христа, а земне життя, бо воно ближче і до тіла, і до часу. Бо те колись буде, після смерті, а це тепер. І багато спокушуються цим, обирають те, що ближче до тіла, а не до душі. А Юрій Переможець думав не так. Він увірував у Христа і Його обрав, бо вірував щиро у те, що Він Бог і що є вічне життя. І чинив розумно. У чому розумність була?

    Проповідь у 4-ту неділю після Пасхи

    Проповідь у 4-ту неділю після Пасхи
    Неділя четверта після Пасхи, про розслабленого

    В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа.
    Я хочу звернути вашу увагу на три риси сьогоднішнього євангельського читання. Перше: як страшно чути, що ця людина 38 років перебувала в крайній потребі, розбита тілесної хворобою, зламана, і що жодної людини не знайшлося, хто б йому допоміг... І те, що сталося з цією людиною, в даний час трапляється з мільйонами інших людей: бо ми холодні серцем, бо нам немає діла до того, що інші голодують, страждають хворобою, знаходяться в душевному розпачі, шукають і не можуть знайти свого шляху в житті, в кінцевому підсумку, знайти Живого Бога, - тому що ми холодні, мільйони людей залишаються у темряві і холоді, на самоті і в жаху.

    Проповідь у другу неділю після Пасхи

    Проповідь у другу неділю після Пасхи
    Неділя про Фому. Слово проти сумніву

    В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
    Дорогі браття і сестри!
    В Євангелії сказано, що “через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивися на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним” (Ін.20, 26-27).Коли ж Марія Магдалина хотіла доторкнутися до Христа, Господь сказав їй: “Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого” (Ін. 20, 17).
    Фомі дозволяється сприймати на дотик ребра і рани від цвяхів, а Марії – ні. Чому так?

    Слово митрополита Никодима

    Слово митрополита Никодима"Не можна бути трішки віруючим. Якщо ти по-справжньому слідуєш за Христом, то тобі доведеться слідувати за Ним до Голгофи. На цьому все грунтується. Це і є вузька дорога. Насіння має померти, щоб дати плід.
    Зло заманливе, привабливе, диявол виглядає добрим, майже нормальним, але не зовсім. Саме в цьому суть зла: взяти щось добре і перекрутити. І коли ти розумієш це, коли ти бачиш яка між добром і злом йде кровопролитна війна, ти більше не можеш залишатися осторонь і умивати руки. Тоді ти починаєш ближче дізнаватися свого Бога і тобі відкривається справжня радість життя. "
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою