Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею Євдокією, у часи святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського (пам'ять 15 липня), і преподобного Євфимія Великого (пам'ять 20 січня). Свята ікона була надіслана в Константинополь, де імператриця Пульхерія поставила її у Влахернській церкві, там де зберігалася чесна Риза Богородиці (святкування 15 липня).
Цю святу ікону називають ще Одигітрією, тобто Путеводительницею. Саме з цією іконою Патріарх Сергій (610-631) обходив у 626 році стіни Константинополя з молебнями при облозі столиці варварами. У пам'ять цієї та інших перемог, здобутих завдяки заступництвом Пресвятої Діви, було встановлено щорічно в суботу п'ятої седмиці Великого посту здійснювати свято Похвали Пресвятої Богородиці ("Субота акафісна"). Спочатку святкування відбувалося тільки у Влахернському храмі в Константинополі. У IХ столітті свято було внесено до статуту монастиря преподобного Сави Освяченого і в Студійський статут, а потім включене в Постову Тріодь і стало загальним для всієї Православної Церкви.
Святкування Влахернської іконі здійснюється 20 липня, а також 15 липня (у свято Ризоположення) і в суботу акафісту - на п'ятій седмиці Великого посту.