В сьогоднішню неділю Свята Церква подає нам до уваги Євангельське читання про одне із чудес, які вчинив Ісус Христос перебуваючи на землі, прийнявши людську подобу.У Палестині, на Півночі біля берега Генезаретського озера було розташоване місто Капернаум. Ісус Христос, за свідченням Святого Письма, не один раз там перебував, проповідуючи і творячи численні чуда. Саме тому євангеліст Матфей називав це місто – містом Ісуса Христа. Святий Марко описує , як ми сьогодні почули, чудесне оздоровлення паралітика. Коли Спаситель проповідував в одному з будинків, то в цей момент чотири чоловіки принесли на ношах свого розслабленого товариша. Не маючи змоги пройти звичайним чином через двері, через наявність великої кількості народу, вони розібрали покрівлю даху над тою кімнатою де проповідував Христос і через зроблений отвір опустили ноші з хворим другом перед самим Спасителем.
Як же на це зреагував Ісус Христос. Побачивши віру хворого і його товаришів Він промовив до розслабленого: «Сину, відпускаються тобі гріхи твої». Постає питання, чому не було сказано: «Встань і ходи!», а «Відпускаються тобі гріхи». Власне тому, що це було ще одним свідченням того , що Новозавітня наука Спасителя і була утвердженням і укріпленням Старозавітніх Заповідей Божих. Господь не раз навчав , що він не прийшов відмінити Старозаповітній закон, а укріпити і доповнити його. А в Старому Заповіті ізраїльські законовчителі навчали, що кожна недуга була покаранням за якийсь вчинений гріх. Тому хворий мав можливість позбутися недуги тільки тоді, коли йому будуть прощені усі гріхи. В цей момент серед народу були присутні представники єврейської ради, які не стільки хотіли почути розумних повчань, наскільки старались зловити Його на слові , щоби потім осудити. Власне вони і почали підбурювати присутніх, говорячи «Як сміє Він говорити такі слова. Лише один Бог може прощати гріхи. Він робить Себе Богом!» Христос відповів: «Що легше? Відпустити гріхи чи повернути здоров’я? На доказ, що Я маю право відпускати гріхи і повертати здоров’я, Я звертаюсь до хворого: Встань, візьми своє ліжко і іди додому». І на здивування всім присутнім, людина яка була паралізованою, встала, взяла свої ноші і пішла.
Тут ми бачимо, що в тому моменті Господь зцілив хворого не тільки тілом, але також і душею. Ми, християни, звертаючись з молитвою до Ісуса Христа, називаємо Його Лікарем душі і тіл і з плином часу Господь не змінився. Як каже Святе Письмо: «Ісус Христос вчора і сьогодні – той самий навіки». Тому, як і колись, так і тепер в сучасному християнському світі, Божественний Учитель готовий надати допомогу кожному, хто звертається до нього. А хто з нас не відчуває себе хворим, і в першу чергу хворим духовно. Світ, який нас оточує, настільки переповнився злом, що воно не мов та інфекція просякає наше тіло і душу. Але для цього ми маємо ті благодатні дні Великого Посту, щоби хоч в цей короткий час приділити увагу більше нашій зболілій душі.
В час посту, Свята Церква подає нам до вжитку чудесні ліки від гріховної недуги – покаяння, молитву і піст. Тільки очистивши ними свої душі від гріховної прокази, ми отримаємо можливість з гідністю прийняти Тіло і Кров Спасителя і тим самим поєднатися з Ним.
Сьогодні Православна Церква згадує пам’ять святого Григорія Палами, покровителя християнських молільників і повчальників. Власне вони намагались оберігати тишу в серці, поселяючись в віддалених від людей місцях і повністю присвячуючи себе молитві до Бога.
Під час звернення постової літургії ми звертаємось до Бога такими словами: «Постав Господи сторожу устам моїм і двері стримання губам моїм». Тими словами Церква закликає нас боротися в час Посту з пустослів’ям, марнослів’ям, пустою балаканиною чи використанням дару мови собі на зло. А Господь чекає від нас цього, щоб ми захотіли цього, щоб ми проявили зусилля в цьому. І тільки тоді ми зможемо дістати дар Божий – мовчання в житті Його благословення. Амінь.
