Володимир — онук рівноапостольного князя Володимира і старший син великого київського князя Ярослава Мудрого та княгині Анни — народився в Києві в 1020 р. Уже в 1034 р., тобто в чотирнадцятилітньому віці, батько посадив його на княжіння в Новгороді і дав неспокійним новгородцям грамоту з повелінням платити дань. Вісімнадцять років благовірний князь Володимир управляв Новгородським князівством.
Князь відзначився відвагою і мужністю у військових справах. У 1042 р. він із новгородськими дружинами воював проти фінських племен. Наступного року батько послав Володимира на Константинополь, щоб провчити підступних греків за образу руських купців та вбивство одного з них. Посли візантійського імператора Константина Мономаха поспішили вийти князю назустріч з обіцянкою покарати винуватців. Проте молодий князь ні на що не звертав увагу і рвався в бій. На вдруге запропонований імператором мир він відповів: «Погоджуюся, якщо ви, багаті греки, дасте по три фунти золота на кожного воїна в моєму війську».
Пам'ять - 17 жовтня (нов. ст.).

Стоїть Мадонна в білому покрові.
Над Всесвітом стоїть вже стільки літ!
І сяйвом материнської любові
Оберігає і рятує світ.

Ідуть до Неї немічні і хворі.
Несуть дітей, ведуть калік, сліпих,
Ідуть до Богоматері у горі,
Щоб змилувалась, зглянулась на них.

Кажуть, що хрестики оберігають людину. Чи не є шанування Хреста проявом фетишизму, а сам хрестик - амулетом?

Церква вшановувала хрест від перших часів християнства. Його зображення можна побачити на стінах катакомб, де збиралися на молитву перші християни.
Христос Спаситель освятив хрест Своєю кров'ю. Хрест від цього моменту став символом жертовної любові Божої до роду людського, християнства та перемоги життя над смертю. Кожен християнин носить хрестик на знак приналежності до Церкви Христової та як нагадування про постійну духовну боротьбу через розпинання своїх гріховних звичок і пороків.
Коли ми хрестимося або поклоняємося хресту, ми свідчимо про свою віру та вклоняємося не дереву, а самому Спасителю, дякуючи Йому за наше спасіння. Про це свідчить і церковний піснеспів: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння твоє славимо".

Вранці секретарка продавала квитки на останню в навчальному році шкільну виставу. Вчора, на передостанню виставу, квитки розійшлися всі до єдиного.
У невеличкій черзі стояла мати одного з учнів:
- Я вважаю, це зовсім неправильно — платити гроші за можливість побачити власного сина, - сказала вона секретарці, коли підійшла її черга. Втім, не гаючись, витягла з сумочки гаманця.

Дослідження проводилося на п'ятнадцяти добровольцях. Кров у обстежених брали з пальця і ​​вени перед читанням молитов і після. Неймовірно, та вже після першого разу, як над пацієнтом прочитали молитви, захисні сили його організму значно підвищувалися!
Унікальний спосіб оцінки впливу молитви на людину вчений навіть запатентував. Тобто наша держава офіційно визнала молитву дієвим чинником у боротьбі з недугами. Детальніше про дослідження та результати розпитуємо його автора, Михайла Лазорика, кандидата медичних наук, доцента кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету, патентознавця, заслуженого винахідника України.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Ханаанка, яка приступила до Христа благаючи Його зцілити її біснувату дочку, язичниця, в час, коли євреї, єдині, хто вірив в Бога Єдиного, не спілкувалися з поганами, цуралися, їх. І ось ця жінка підходить до Христа: це вже говорить про те, що вона в Ньому побачила щось, чого вона не бачила в інших, що вона відчула щось у Ньому: чуттям, серцем вловила щось, що вселило їй довіру і зняло з неї страх, що вона буде прогнана.

26 серпня, у неділю 12-ту після П'ятдесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, розглянувши звернення настоятеля храму Введення у храм Пресвятої Богородиці с. Мшани Городоцького благочиння прот. Олега Квасниці стосовно того, що у церкві почала мироточити одна з ікон, з архипастирським візитом відвідав указану парафію.
Оглянувши образ, який виявився списком Белзької ікони Божої Матері, та відзначивши потьоки, що добре помітні під очами лику Богородиці, керуючий єпархією засвідчив факт звершення чуда та вклонився святині.

Святий апостол Павло закликав християн: "Моліться безперестанку" (1 Сл. 5,17). "Як молимось, то говоримо із самим Господом нашим, — навчав Іван Золотоустий. — "Від того, хто молиться, Бог не хоче ані гарної мови, ані мистецьких слів, а хоче душевного тепла і ревности. В такому душевному настрої Господь, напевно, вислухає людину. У людей, коли йдеш із проханням, мусиш подбати про відповідні слова. Тут же нічого не треба." Однією з найулюбленіших і найпоширеніших молитов християнського Сходу є "Ісусова молитва": "Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного (грішну)". Вживають також коротшу форму: "Ісусе, Сину Божий, помилуй мене'.

Багато суперечливих відчуттів пов'язано зі словом смерть. Дотепер на цій темі було табу в секулярному суспільстві, найчастіше людина виявляється безпорадною і переляканою, коли стикається зі смертю близьких або дізнається про свою близьку кончину. Але якщо ми повернемо свій погляд на оточуючу нас дійсність, то побачимо, що це неминуче "зло" повною мірою усвідомлюється тільки людиною, це наша фатальна особливість, що виділяє людину з царства тварин - знати про кінцівку свого життя і розуміти, що це неминучий кінець кожного. Що ж приносить в наше життя це знання і для чого воно дане людині?

14 вересня, у третій день Первосвятительського візиту на Львівщину, на особисте прохання ректора професора Юрія Бобало Святійший Патріарх Київськй і всієї Руси-України Філарет провів зустріч з адміністрацією, науково-викладацьким та студентами НУ "Львівська Політехніка".
Під стінами Університету Святійшого Патріарха Філарета зустрічали проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку доцент Б.В. Моркляник та директор міжнародного інституту освіти, культури і зв'язків з діаспорою доцент І.М. Ключковська. Його Святість супроводжував керуючий Львівською єпархією Високопреосвящений митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.
Насамперед Святійший Владика зустрівся з ректором "Львівської Політехніки" професором Ю.Я. Бобалом. В ході зустрічі ректор висловив свою радість з приводу того, що має можливість приймати у стінах ввіреного йому Університету Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату, а також представив до уваги Його Святості лист з пропозиціями наступної співпраці між Церквою і Університетом, зазначивши, що "Політехніка" дуже велику увагу приділяє духовному розвитку своїх студентів.

Якщо змилосердитеся над кимсь колись — за це помилувані будете.
Якщо постраждаєте з тим, хто страждає (небагато, здається, це є), — до мучеників зарахуєтеся.
Якщо простите тому, хто ображає, і за це не тільки всі гріхи ваші простяться, але дочкою Отця Небесного будете.
Якщо помолишся від серця про спасіння, хоч і небагато, спасешся.
Якщо дорікнеш собі, обвинуватиш та засудиш себе перед Богом за гріхи, які відчуває совість, і за це виправдана будеш.
Якщо сповідуєш гріхи свої перед Богом, за це вам прощення і винагорода.