«Церкву не може не обурювати перетворення свята Різдва Христового лише на привід для комерції, – відзначив речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій (Зоря) у відповідь на прохання дати оцінку використанню релігійної символіки на алкогольних напоях. – Також нас завжди обурювало використання релігійної символіки на продукції, ніяк не пов’язаній з Церквою, зокрема на алкогольній.
Ще можна зрозуміти, коли зображають храм на етикетці вина «Кагор», що використовується у церквах під час Таїнства Євхаристії. Але коли храми, хрести, ікони зображають на етикетках інших марок вин, а тим більше для реклами, скажімо, горілки – це цілком неприйнятно.
Окремо слід сказати про використання церковних назв для реклами алкоголю. «Шепіт монаха», «Сльоза монашки» – чого тільки не придумують, щоби викликати довіру до своєї продукції, адже знають, що в нашому суспільстві люди довіряють найбільше Церкві».
Владика підкреслив: «В цьому контексті не може не обурювати сполучення відразу двох негативних тенденцій – комерціалізації свята Різдва Христового та використання довіри до Церкви з метою просування на ринку алкоголю».

24-25 листопада 2012 року Божого в Києві відбулась Міжнародна конференція християнських психологів і психотерапевтів «Християнська психологія: труднощі та перспективи». У міжнародній конференції взяли участь близько 150 осіб з України, Росії, Німеччини та Грузії. Відкрила конференцію координатор оргкомітету психолог Анна Лянна. Потім президент Європейського Руху християнських антропологів, психологів і психотерапевтів, німецький психолог Вернер Мей у своїй лекції на тему "Християнська психологія та концепція християнського консультування" наголосив: «Психологія, як і будь-яка інша наука, може бути нектаром, але, використовуючи лише Біблійні принципи до її вивчення і застосування, ми можемо зробити з неї мед, який буде допомагати іншим і реально сприяти в процесі зцілення... Центром християнської психології повинен бути Ісус Христос, Який є Істинна».

Жив собі на світі знак запитання. Був дуже привабливим і, як усі, властиво, знаки запитання, вельми інтелігентним.
Проте від певний час мандрував по країні сумний та пригнічений, сповнений гіркоти й розчарування.
Скидалося на те, що він став нікому не потрібний. Усі дедалі частіше зверталися до його запеклого ворога, знаку оклику. Тільки й робили, що викрикували: "Вперед! Зупинися! Рушай! Геть з дороги!"

Відповідно до канонічних правил, не дозволяється здійснювати вінчання протягом усіх чотирьох постів, у Сирну седмицю, Великодню седмицю, у період від Різдва Христового до Богоявлення (святки). За благочестивим звичаєм не прийнято здійснювати шлюби напередодні дванадесятих, великих і храмових свят, а також неділь щоб передсвятковий вечір не проходив у гучному весіллі й розвагах, але мати можливість приготуватись до свята чи неділі. Крім того, вінчання не відбувається по вівторках і четвергах (напередодні пісних днів — середи й п'ятниці), а також і у дні Усікновення глави Іоанна Предтечі (11 вересня) і Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).

Найчастіше ті, що готуються до вінчання спочатку реєструють цивільний шлюб у державних органах. Православна Церква вважає цивільний шлюб позбавленим благодаті, але як факт визнає й не вважає його незаконним блудним співжиттям. Проте умови дійсності шлюбу за цивільним законодавством і за церковними канонами мають розбіжності. Не всякий цивільний шлюб може бути освячений у церкві. Церква не допускає вступ у шлюб більше трьох разів. За цивільним законодавством дозволений четвертий і п'ятий шлюб, які Церква не благословляє. Не благословляється шлюб, якщо один із наречених (і тим більше обоє) виявляє себе атеїстом і говорить, що він прийшов на вінчання лише на настійну вимогу чоловіка або батьків.

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
Київське молодіжне православне братство свв. Бориса та Гліба видало нову книжку


Чудотворець Миколай щороку готує для кожної дитини гостинця. Чемні ласуни найдуть під подушкою торбинки з солодощами, а малі книгогризи – нові цікаві книжки. Герої ж цих історій дістали подарунки зовсім особливі та незвичайні.
Наприклад, Каріна і Яна отримали в дар справжню дружбу, а Надійка – старшу сестру. А от що дістав Миколка в нагороду за свій грандіозний вчинок, ти дізнаєшся, коли розгорнеш цю книжку!

Видання можна замовити:
- за телефонами (098)435-53-10, (095)010-35-46
написавши на електронну адресу agape.kyiv@gmail.com

24-25 листопада 2012 року, в м. Київ, на базі Київської православної богословської академії, відбулася IIІ Всеукраїнська конференція християн-юристів України, ключовою темою якої стало питання: "Роль християн-юристів у збереженні християнських цінностей в сучасній Україні".
Участь у конференції взяли Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній – ректор Київської православної богословської академії, протоієрей Олекса Петрів - керівник Департаменту зовнішніх зв`язків Української греко-католицької церкви в Україні, В`ячеслав Нестерук - голова Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів України, а також юристи Ніколя Дюваль (Nicolas Duval), юрист Юридичної фірми NOUAL-HADJAJE-DUVAL, сертифікований медіатор Центру медіації та арбітражу Парижі, Франція, Олександр Спак (Alexander Spak), Barrister LLB (Hons), LLM (Int BL), Великобританія Суддя Джеремі Кук (The Hon Mr Justice Cooke), суддя Комерційного суду Англії та Уельсу, Великобританія.

23 листопада Православна Церква молитовно згадує колесування великомученика Георгія (303 р.).
Він жив в IV ст. в Кападокії, яка входила в склад Римської імперії і був сином хлібороба. Ріс в глибоко віруючій християнській сім'ї. Ім'я Георгій означало “хлібороб”. Батько прийняв мученицьку смерть, коли св. Георгій був молодим хлопцем. Мати любила сина і виховала його в благочесті. Вони переселилися в Палестину. Досягнувши повноліття, св. Георгій став відважним воїном. Імператор Діоклітіан (284-305) призначив його старшим воєначальником. Імператор ненавидів християнство і в 296 р. наказав переслідувати і гонити християн. Дізнавшись про це, св. Георгій роздав все своє майно убогим і, прийшовши в Сенат, відкрито заявив, що він християнин: “Я раб Христа Бога мого і свідчу про цю істину”.
Один з сановників повторив слова Пілата: “Що є істина?”. На це св. Георгій відповів: “Істина є Сам Христос, якого ви гоните”.

У 1043 р. князь Ярослав видав заміж свою сестру Марію Добронегу за польського короля Казимира, а свого сина Ізяслава оженив на його сестрі Гертруді, про благочестя якої описується в житії Феодосія Печерського. Від цього шлюбу й народився святий Ярополк, у святому хрещенні одержавши ім’я на честь апостола Петра, який був серед перших руських князів-страстотерпців, котрі невинно постраждали через міжусобиці князів.
Після смерті Ярослава Мудрого в 1054 р. Ізяслав як старший син зайняв великокняжий київський престол. Князювання Ізяслава продовжувалося до 1068 р., коли він був вигнаний Всеславом, якого кияни звільнити з темниці й поставили своїм князем. У той час Ярополк їздив із різними дорученнями свого батька до польського короля, німецького імператора й Римського єпископа святого Григорія VII (Гільдебранда). Відвідини Риму, можливість поклонитися мощам і оковам свого Небесного покровителя було для Ярополка подією глибокого духовного значення. Пізніше, повернувшись на батьківщину, він заклав церкву на честь апостола Петра.
Пам'ять - 5 грудня (за нов. ст.).