Відповідно до канонічних правил, не дозволяється здійснювати вінчання протягом усіх чотирьох постів, у Сирну седмицю, Великодню седмицю, у період від Різдва Христового до Богоявлення (святки). За благочестивим звичаєм не прийнято здійснювати шлюби напередодні дванадесятих, великих і храмових свят, а також неділь щоб передсвятковий вечір не проходив у гучному весіллі й розвагах, але мати можливість приготуватись до свята чи неділі. Крім того, вінчання не відбувається по вівторках і четвергах (напередодні пісних днів — середи й п'ятниці), а також і у дні Усікновення глави Іоанна Предтечі (11 вересня) і Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).

Є місце в книзі Об’явлення, де тайноспоглядач Іоан оповідає нам, що коли прийде час і ми всі будемо в Царстві Божому, то кожен отримає ім’я таємниче, яке знає тільки Бог, Який дає його, і пізнає той, хто його отримує. Це ім’я ніби містить в собі всю таїну людини; цим ім’ям сказано все про неї; цього імені ніхто не може знати, окрім Бога і того, хто отримує його, тому що воно визначає те єдине, неповторне співвідношення, яке існує між Богом і Його творінням – кожним, єдиним для Нього творінням.

Свята Православна Церква в суботу напередодні дня пам'яті святого Димитрія Солунського згадує всіх воїнів, що загинули за віру і вітчизну на полі бою, а також всіх померлих раптовою смертю.
Димитрівська субота, спочатку була днем поминання православних воїнів, встановлена великим князем Димитрієм Івановичем Донським. Отримавши знамениту перемогу на Куликовому полі над Мамаєм, 8 вересня 1380 року, Димитрій Іванович, після повернення з поля бою, відвідав Троїце-Сергієву Лавру. Преподобний Сергій Радонежський, ігумен обителі, раніше благословив його на бій з невірними і дав йому з числа братії своїх двох ченців – Олександра Пересвета і Андрія Осляблю.

На іконі зображена Божа Матір і втілена з Неї Премудрість - Син Божий. На іконі Софії Київської зображено храм, усередині якого стоїть Богоматір в хітоні, з покривалом на голові. Руки і долоні Її розпростерті. Божа Матір тримає Предвічного Младенця, Який благословляє правою рукою. По обидві сторони зображені сім Архангелів з ​​розпростертими крилами, які тримають знаки Свого служіння в руках: з правого боку - Михаїл з полум'яним мечем, Уриїл - з опущеною вниз блискавкою та Рафаїл; з лівого боку - Гавриїл з квіткою лілії, Селафиїл, Ієгудиїл - з царською короною і Варахиїл - з квітами. Під хмарою зображений амвон з сімома сходинками (зображає Церкву Божу на землі), на яких стояит праотці і пророки. На кожній з семи сходинок амвона є написи: віра, надія, любов, чистота, смиренність, доброта, слава. Сім ступенів амвона затверджуються на семи стовпах, на яких написані взяті з Апокаліпсису зображення і їх пояснення.
Святкування ікони - 21 вересня за н. ст. у день святкування Різдва Пресвятої Богородиці.

Але створіння “стогне і разом страждає” (Рим 8, 22) і починає повставати проти ставлення людей. Людина не може довгостороково свавільно використовувати природні ресурси. Якщо сучасну ситуацію не зупинити, то ціною зухвалості людини буде її самознищення.
Беручи до уваги вищевказане, а зокрема побоювання модерної людини, з повною свідомістю нашого обов’язку і батьківської духовної відповідальності, ми, разом із Святим Синодом, проголошуємо 14 вересня (за новим стилем) кожного року, коли святкується індикт, тобто початок церковного року – Днем захисту природного довкілля, днем, в який святий центр православ’я буде благати і молитись Богу за все створіння.
Цим патріаршим посланням ми закликаємо весь християнський світ кожного року в цей день звернутись спільно з Вселенським патріархатом із молитвою до Бога Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за великий дар створіння і просити про його захист та спасіння. Рівночасно з батьківською турботою ми просимо віруючих людей цілого світу, щоб вони разом із своїми дітьми шанували та оберігали природне довкілля, а також закликаємо всіх тих, кому довірена політична відповідальність за їх країни, без зволікання зробити заходи, необхідні для охорони та збереження створіння природи.