Сьогоднi православна Церква святкує Рiздво Пресвятої Богородицi. В церковних пiснеспiвах, звертаючись до Божої Матерi, свята Церква спiває: "Рiздво Твоє, Богородице Дiво, радiсть звiстило всiй вселеннiй..."
Яку радiсть принесла Дiва Марiя, що народилася вiд маловiдомих батькiв з невеликого юдейського народу, пiдкореного римлянам, приниженого, знеславленого порiвняно з усiма навколишнiми країнами i народами? Вона принесла людям радiсть того, що прийшов довгоочiкуваний людством час, коли Божественною силою, подвигом Господа нашого Iсуса Христа буде зруйноване царство диявола, царство грiха i смертi, коли вiдчиняться для людей дверi безсмертного блаженного вiчного життя.

Духівником можна вважати досвідченого в духовному житті священнослужителя, якого обирають (з його згоди) як керівника в справі спасіння. У духівника просять благословення й поради у важливих життєвих ситуаціях. Традиція духівництва зародилася в монастирях, однак і благочестиві християни завжди намагалися мати досвідченого духовного керівника. Особливим типом духівництва можна вважати старчество, коли до відомого старця за порадою їхали за безліч кілометрів.

Анна [гр. λδβλθυοτε Αννα, євр. , - милість, благодать], дочка Фануїла, пророчиця з коліна Асирового, згадана в Євангелії від Луки в розповіді про Стрітення Господнє, «вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами» (Лк 2. 36-37). Анна - єдина жінка, названа в Новому Завіті «пророчицею», можливо, св. Лука проводить порівняння зі старозавітними пророчицями, такими, як Девора або Юдиф, яка була посвячена, дожила до 105 років і не вийшла повторно заміж, коли її чоловік помер (Юдиф 16.23).
Пам'ять - 16 лютого і 10 вересня.

Улюблені чада у Господі! Починаючи новий церковний рік, ми знову замислюємося про стан Божого творіння. Ми думаємо про минуле і каємося за все те, що ми зробили або забули зробити для збереження землі. Ми дивимося в майбутнє і молимося про те, щоб нам була дана та мудрість, яка буде спрямовувати наші думки і вчинки. Останні дванадцять місяців були періодом великої невпевненості для всього світу. Фінансові та грошові системи, яким довіряли багато народу, і сподівалися, що вони стануть джерелом благ їх життя, породжували страх, невпевненість і бідність. Від глобалізованої економіки постраждали всі, навіть найбідніші, хто не брав ніякої участі в торгових угодах великих корпорацій.

Архієпископ Вікентій вважає, що пришельці з інших планет - це біси. При цьому архієпископ Вікентій сумнівається в існуванні неопізнаних літальних об’єктів. Архієпископ Єкатеринбурзький і Верхотурський Вікентій сумнівається в існуванні позаземних цивілізацій, однак, водночас вважає, що за їхніми представниками можуть приховуватися біси. “Ми на наших зустрічах говоримо, що є бісівська сила, яка може що завгодно зробити, в тому числі й “інопланетян” надсилати”, - сказав владика, відповідаючи на питання в прямому ефірі радіостанції “Воскресіння”.

Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець (у миру Іван Желізо), народився в середині ХVI століття на Покутті в Галичині. У віці 10 років він прийшов у Преображенський Угорницький монастир, а на 12-му році життя прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий великою побожністю, строгим подвижницьким життям і рано був визнаний гідним священного сану. Близько 1580 року, на прохання відомого поборника Православ’я князя Костянтина Острозького, він очолив Хрестовоздвиженський монастир біля міста Дубно і керував монастирем понад 20 років в обстановці гонінь, що наростали на Православ’я з боку католиків та уніатів.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей - 10 вересня (нов. стиль).

Сьогоднi євангельське читання говорить нам про тi стосунки, якi повиннi бути у нас, християн, з Богом. А яке насправдi в багатьох з нас ставлення до Бога? Якщо добре вникнути в це питання, то вiдповiдь на нього доведеться дати невтiшну: нiяке. А захiднi так званi богослови багато писали навiть про смерть Бога, маючи на увазi насамперед те, що для людства Бог перестав iснувати, що Вiн нiби вмер для нього. Для одних Бог помер, а в iнших ставлення до Бога цiлком байдуже. Ми мало думаємо про Бога. Ми мало Його вiдчуваємо. Ми живемо неначе поза Богом, поза Його заповiдями. Не в Нього шукаємо натхнення i допомоги. Не до Нього зверненi нашi почуття. I головна бiда в нашому життi, основна причина занепаду духовно-морального життя людини полягає у тому, що ми не маємо з Богом особистих стосункiв.

«Дозвольте дітям приходити до Мене», - говорить Господь (Мк. 10:14). Щоб жити, людина потребує їжі. Душа також потребує харчування. Святе Причастя є головним засобом підтримки душевних сил людини.
Як часто причащати дитину?

Гріх, або зло, є порушення закону Божого; беззаконня чи, іншими словами, гріх, є переступ волі Божої. Як же люди почали грішити, і хто першим порушив волю Божу? До створення видимого світу і людини Бог створив ангелів. Ангели - це духи безтілесні, невидимі і безсмертні. Всіх ангелів було створено добрими, і Бог їм дав повну свободу - чи бажають вони самі любити Бога, чи ні; а це означає: чи забажають вони самі жити з Богом, чи без Бога.

Бог любить своє творіння, любить кожного з нас. "І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками", - говорить Господь Вседержитель (Див.: 2 Кор. 6, 18). А тому ми так само, як до свого рідного батька чи рідної матері, можемо завжди, в будь-який час, звертатися до Бога - до на¬шого Отця Небесного. Звертанням же нашим до Бога є молитва.

Бог відкрив нам про Себе, що Він - безтілесний і невидимий Дух (Див.: Ін 4, 24). Це означає, що Бог не має ні тіла, ні кісток (як ми маємо), і нічого не має в Собі такого, з чого складається наш видимий світ, а тому ми Його бачити не можемо.

Бог створив увесь світ з нічого, одним Своїм словом. Він .може зробити все, що забажає. Бог - найвища сутність. Йому немає рівного нікого і ніде, ні на землі, ні на небі. Ми, люди, своїм розумом цілком збагнути Його не можемо. І самі ми нічого не могли б дізнатися про Нього, якби Сам Бог не відкрив нам про Себе. Що ми знаємо про Бога, все це відкрито нам Ним Самим.