Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе‚ Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі, “Царю небесний” “Святий Боже”, “Пресвята Тройце”, “Отче наш”, Господи, помилуй (12 разів), “Слава: і нині” (тричі), “Прийдіть, поклонімось...” (тричі)...

Сьогоднiшнє євангельське читання присвячується притчi Христа про виноградник i злих виноградарiв. Господь говорить: один добрий господар посадив виноградник, обнiс його огорожею, викопав у ньому виностiк, збудував башту, вiддав його виноградарям i вiд'їхав. Коли ж наблизився час збирання винограду, господар послав своїх слуг отримати плоди. Але виноградарi, схопивши слуг, кого побили камiнням, кого прибили, а декого i вбили. Тодi господар послав iнших слуг, бiльше, нiж перше, але виноградарi вчинили з ними так само. Нарештi господар вирiшив послати свого сина, думаючи про себе, що виноградарi посоромляться його. Вони ж розмiрковували iнакше. Побачивши сина, сказали один одному: "Це спадкоємець, уб'ємо його i заволодiємо спадщиною". Виноградарi схопили сина, вивели його iз виноградника i вбили.

Моя молитва - лише шепіт
холодних, зранених думок.
Почуй мене, коли до смерті
залишиться мізерний крок;
Почуй мене серед мелодій
правдивих, чистих голосів;
Почуй мене, бо я - безодня
із суму, відчаю й гріхів.

Жив колись дуже сумний король, який мав слугу - чоловіка напрочуд щасливого. У нього завжди був широкий усміх на устах.
- Слуго, - спитав якось король, - у чому таємниця твоєї радости?
- Нема у мене жодної таємниці. Просто не маю причини бути сумним. Я щасливий, тому що можу тобі служити. Мешкаю з дружиною у будинку, який мені призначили. Маю їжу й одяг, а час від часу і кілька монет на веселощі.