Із благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета у видавництві «Братське» вийшло друком унікальне видання «Молитовника для дітей» із ілюстраціями Мар’яни Качмар (Фляк), виконаними в іконописній техніці яєчної темпери.

У виданні містяться найголовніші і найперші християнські молитви: «Трисвяте», «Отче наш», «Богородице Діво», «Достойно», молитва до Ангела-Охоронителя, молитви за батьків і рідних, за недужого, за померлих та ін.

Молитовник для дітей / Упор. Ю. Березенко; худож. М. Качмар. — К.: Братське, 2015. — 48 с.: іл.

Господи Ісусе Христе, Боже наш, Владико життя і смерті, Утішителю скорботних! Із засмученим і зворушеним серцем вдаюся до Тебе і молюся Тобі: пом'яни, Господи, раба Твого, дитину (ім'я), і прийми до Небесного Твого Царства. Ти, Владика життя і смерті, дав мені цю дитину. Твоїй же милосердній і премудрій волі угодно було і взяти її від мене. Господи, нехай буде благословенне ім'я Твоє. Благаю Тебе, Суддю неба й землі, з безмежної любові Твоєї до нас, грішних, прости померлій дитині моїй всі гріхи її вільні і невільні, словом чи ділом, свідомо чи несвідомо вчинені. Прости, Милостивий, і наші батьківські гріхи якщо вони впали на дитину нашу. Знаю бо, що багато грішили ми перед Тобою, багато чого не дотримали, не вчинили, як Ти заповідав нам. Коли ж дитина наша, що померла, з нашої чи своєї вини, чи з якої іншої причини, за життя свого служила більше світові й тілу своєму, а не Тобі, Господу і Богу нашому, якщо полюбила вона принади світу цього більше, ніж слово Твоє і заповіді Твої, і коли, віддавшись насолоді життєвій, а не жалю за гріхами своїми, вона в буйності занедбала і піст, і молитву, і всяку поміркованість, ми щиро благаємо Тебе, прости Премилостивий Отче, дитині нашій всі провини її, прости й полегши, коли й яке інше зло вона вчинила в житті цьому. Христе Ісусе, Ти воскресив дочку Яірову через віру й молитву батька її...

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

Неуважність
Дитиною потрібно займатися з малих літ, щоб у підлітковому віці не виникло серйозних проблем. Звичайно, батьки не в змозі звалити повністю її розвиток на свої плечі. Однак, є, наприклад, різні гуртки, студії, спортивні секції. Так, треба, щоб батьки напружувались, возили туди своє чадо. Але якщо цим не займатись, ми ризикуємо отримати в майбутньому конфлікт. Коли дитина увійде до підліткового віку, вона подивиться на свою сім’ю вже цілком усвідомленим поглядом і буде кидати багато злих докорів, демонструвати, що ображена на батьків і бачить деяку некомпетентність у справі свого виховання.

Жив собі в одному лісі маленький Їжачок. Його гостренький носик із цікавістю витягувався з-під твердих і колючих голочок, маленькі лапки швидко дріботіли листяним килимом, що вкривав лісові долівки. Звичайний маленький Їжачок. Але було в ньому щось незвичне, щось таке, що вирізняло його з-поміж усіх лісових мешканців: їжачок завжди був на самоті. Інколи здавалося, що він із сумом тихо зітхає, проте ніхто не наважувався завести з ним розмову, бо варто було будь-кому наблизитися до Їжачка, як пухнасте тільце ховалося за страшним панциром із гострих і колючих голок.
Ніхто вже й не пам’ятав, як Їжачок опинився в цьому лісі. Також ніхто не міг згадати, якою була Їжачкова усмішка. Зате всі добре бачили його колючки. Тож усі звірята в лісі обминали цього похмурого сусіду. Так би все це тривало хтозна-скільки, якби не одна подія...

Жила в в одному селі вбога вдовиця. Чоловік її на війні загинув, і лишилася вона сама з малими діточками. Тяжко вони бідували. Працювала жінка день і ніч, копійку до копійки збирала, щоб купити на весну корову. Кожен-бо знає: як є молоко в хаті, то й голод не голод.
Ось і Великоднем земля розквітла, ось і Юрія - урочисто вигнали громадою череду на пашу, вже й до весняного Миколи рукою сягнути.
Розплатився на празники з удовою хазяїн, у якого наймитувала. Порахувала вона свої зарібки та зраділа, як погожа днина: має, має грошей на корівку вистачити!

Про те, чому і наскільки важлива проблема дитячих залежностей, яка їх духовна природа, та як цю проблему подолати, розповідає священик Павло Гумеров.

Гострота питання
Як і будь-якому парафіяльному священику, мені часто доводиться стикатися зі сльозами батьків з приводу того, що дитина втрачає себе, втрачає батьків, нічого не хоче: ні вчитися, ні працювати. Не хочу нікого лякати, але, користуючись моментом, закликаю батьків з усією серйозністю та відповідальністю поставитися до цієї проблеми, адже вона має тенденцію лише до загострення та погіршення. Зазвичай за порадами щодо дитячої залежності, не важливо, якої саме, люди звертаються запізно – дітьми треба займатися, доки вони маленькі. Треба розуміти, що дитині дуже легко потрапити в залежність від будь-якої пристрасті – у неї ще слабко розвинена воля, немає життєвого досвіду. Крім того, діти значно більш азартні, ніж дорослі, в них дуже поганий інстинкт самозбереження і в багато разів слабший, ніж у дорослого, імунітет до подібних спокус. До того ж, якщо ми маємо на увазі одну із найпоширеніших спокус – ігрову, то гра особливо притаманна дитячому віку, саме тому цією залежністю масово заражаються діти.

Край лісу на великій галявині зібралася сила-силенна звірів. Кого тут тільки не було: і вовки, і ховрашки, і ведмеді, і мишки, і слони, і леви, і коні, і зебри... А скликали їх сюди чарівні ангельські сурми. Звірі перепитували одне в одного, що сталося, хто і навіщо їх покликав, проте ніхто не знав. Аж тут на небі з’явилася велика біла хмарина, а на ній усі побачили осяйного Ангела. Та не простого, а справжнього Херувима – посланця Божого.

Згідно з нещодавнім повідомленням американської газети Herald Sun, телевізійне насильство впливає на глядачів. Таке доказове твердження робиться в дослідженні Колумбійського університету.
Психіатр Джефрі Джонсон виявив, що протягом години телеефіру, в середньому, демонструється від трьох до п’яти актів насильства. Однак, в деяких дитячих передачах дослідники виявили більше 20-ти актів насильства на кожні півгодини! Така концентрація агресії міститься, наприклад, в серії «Том і Джері».
Дослідження охопило більше 700 дітей і виявило зв'язок між телебаченням і насильством. Цей зв'язок можна спостерегти, навіть беручи до уваги всі інші соціальні фактори. Доктор Джонсон виявив, що підлітки, які дивляться телевізор менше години на день, значно менш агресивні. Всього 5,7% з них здійснюють агресивні дії. Ті ж, хто дивляться телевізор три і більше годин на день, більш агресивні. 28,8% таких підлітків здійснюють акти насильства.