Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Влахернська ікона Божої Матері
    Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • Пасхальне послання Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія
    Христос Воскрес! Ці короткі слова звичного зараз для нас…
  • Популярне
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Серпень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Серпень 2019 (1)
    Липень 2019 (1)
    Квітень 2019 (4)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Заячий Великдень (європейська легенда)



    Заячий Великдень (європейська легенда)Край лісу на великій галявині зібралася сила- силенна звірів. Кого тут тільки не було: і вовки, і ховрашки, і ведмеді, і мишки, і слони, і леви, і коні, і зебри... А скликали їх сюди чарівні ангельські сурми. Звірі перепитували одне в одного, що сталося, хто і навіщо їх покликав, проте ніхто не знав. Аж тут на небі з’явилася велика біла хмарина, а на ній усі побачили осяйного Ангела. Та не простого, а справжнього Херувима – посланця Божого.

    — Вітаю вас, любі звірі! Радий, що всі ви зібралися, подолавши неблизький і нелегкий шлях! Хай із вами перебуває Бог! Саме Він послав мене сюди, аби знайти серед вас того, хто буде великоднім вістуном поміж тварин і людей!

    Навколо всі зашуміли-загомоніли. Наперед одразу вийшов Лев:
    — Я цар звірів, тож кому, як не мені, бути провісником цього великого свята?
    — Безперечно, ти маєш дуже великий авторитет, але чи не злякаються тебе люди? — засумнівався Ангел.
    — Я буду провісником, — виступив великий Слон, — мене усі люблять, шанують, я буду на своїй спині розвозити дарунки і катати дітей.
    — Ти надто незграбний, — загукали мавпочки і, розгойдуючись на гілках, підібралися щонайближче до Херувима. — Ми хочемо бути провісниками! Ніхто нас не боїться, ми дуже спритні, швидко стрибаємо по деревах і голосно кричимо.
    — Чи не занадто голосно? — спитав поважний старий Крук.

    Так багато звірів пропонували себе на провісників Великодня. Але у кожного були якісь вади.
    — А що то за сіренькі звірята сидять віддаля і тремтять, як осики? — поцікавився Херувим, вказуючи на гурт зайців.
    — То страшні боягузи, — заскрекотала Сорока, — вони не зможуть нічого путнього зробити.
    — А ось і зможемо! Ніхто не підходить до людей так близько, як ми, — вискочив найхоробріший з-поміж зайчиків, — а заради такого радісного свята ми і взагалі перестанемо боятися!
    — Це дуже відважні слова, — мовив Херувим, — і, схоже, ви найкраще впораєтеся із завданням. Тож слухайте всі: віднині зайці обрані Богом провісниками Великодня!

    Звірі зашуміли. Комусь подобалося таке рішення, комусь ні, але ніхто не посмів заперечити Божу волю. З тим і розійшлися.

    Так поволі збігав день за днем, аж поки не настало велике свято Христового Воскресіння. Зайці повставали, щойно сонце залило золотом обрій, прибігли на галявину і щодуху забарабанили у великий пень. І тут звідусіль посунули звірята. Всі вони несли кошики із крашанками та писанками. Яких тільки не було тут яєчок! І великі, й маленькі, і червоні, і зелені, і в цяточку, і помережані візерунками — що й казати: краса!

    Привітали звірята одне одного із Великоднем і почали святкувати, веселитися, співати пісень. А зайчики схопили частину кошиків із яєчками та й пострибали до села.

    У селі ж на великій галявині поблизу церкви діти саме водили гаївки, співали веснянок — раділи святу Воскресіння Христового. Повиймали тоді зайчики свої крашанки та й ну спускати їх із горба до діточок.

    — Дивіться, дивіться! — загукав маленький хлопчик, показуючи на кольорові яєчка, що стрімко котилися вниз.

    Діти радісно побігли їм назустріч. Кожен брав яєчко, яке йому до вподоби, — і гайда з ним назад на горбок! Та дітлахи побачили тільки заячі хвостики, які мелькали над молодою травичкою у напрямку до лісу.

    — Дякуємо! — загукали дружно. — З Великоднем вас, дорогі звірята!
    А самі почали пускати крашанки донизу.

    Відтоді щоразу діти на Великдень граються у всілякі забавки з крашанками та спускають їх із горбочка. А зайчики досі розносять їм великодні дарунки.

    Людмила Юрченко,
    за матеріалами книжки «На Великдень»


    Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com