Хрещення — це святе Таїнство, в якому ми звільняємось від усіх своїх гріхів, народжуємося для життя духовного і святого та стаємо членами святої Православної Христової Церкви. Святі Отці Церкви це Таїнство називають «дверима в Церкву», бо, як в храм ми можемо ввійти тільки через двері, так і стати християнином, членом Церкви, членом церковної общини ми можемо тільки через хрещення. Слово «хрестити» означає обмити, очистити. У Таїнстві хрещення ми обмиваємось, очищаємось, які від первородного гріха — пророк Давид пише: «У гріхах родила мене мати моя» (Пс. 50), так і від усіх своїх гріхів (якщо хто охрещується дорослим), і наша душа стає чистою і святою.

Допомога була у всіх віках природнo-людським добрим ділом. Так було колись і так залишилось. Нас не потрібно вчити про її необхідність, про її важливість, про її цінність. Все зрозуміло само собою. Ми не можемо жити без інших, а інші потребують нас.

Поважай кожну людину, умій бачити в ній Христа. Будь чуйним до кожного, адже він твій брат...

У своїх посланнях св. ап. Павло закликав, щоб ми навчалися християнському життю один в одного. Ми читаємо: „Наповнюйтеся Духом, повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними... з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господеві” (Еф. 5.18-19; Кол.3.16).

- ці слова Святого Письма треба в першу чергу пам’ятати всім нам протягом Великого посту.

«Ти не шукав би Мене, якби вже не знайшов», — сказав Господь одній людині, що жадібно Його шукала. У правильному питанні завжди вже прихована відповідь, і в правильному пошуку вже вгадується шукане. Сама постановка питання про пошук сенсу життя говорить, принаймні, про дві речі. Перше — питання задається людиною. Друге — сенс є. Спробуємо пояснити ці, здається, очевидності.

Що для наших дітей історія, то для нас минуле. Сьогодні діти, що танцюють на концерті зірок рок-музики, знають, що ще вчора рок-музики — офіційно — не існувало, але, звичайно ж, цього вони не пам'ятають. Діти не знають, який це був час, коли реальність в нашій країні була зовсім інша. Їм неможливо відчути, наскільки іншою була ця країна, коли записи рок-музики були підпільними, а не піратськими, коли прикладалися не до ікон, а до прапорів, тайком ходили в храми і читали «самвидав».

Чому священики їздять на дорогих авто, чому деякі отці випивають, чому Церква все забороняє? Подібні питання і претензії доводиться часто чути будь-якому християнину, який живе серед невіруючих і не приховує своїх переконань. На всі закиди тих, які сумніваються, можна знайти відповіді. Але намагатися захищатися - завжди програшний варіант. Церква Свята і Непорочна - про це говорить і Писання, і Передання. Всі закиди на її адресу стаються не від того, що людина що-небудь побачила, а від того, як вона подивилася.

Преподобний Єфрем Сирин про покаяння
Пав я, підійми і дай хоч трохи потрудитися, щоб на Суді не бути посоромленим. Очисти мене благодаттю твоєю, Милосердний Отець; обмий скверну мою всеочищуючим іссопом Твоїм, і зціли язви мої, щоб подякував я за благодать Твою!

В Євангелії від Луки Христос розповідає про багача, якого зрештою називає нерозумним. Господь так чинить не тому, що засуджує чи ганить необхідні для життя матеріальні блага, Він засуджує неправильне ставлення до них, коли лише в матеріальному блазі і лише в ньому людина вбачає все основне для життя. Господь засуджує багатство як самоціль, що засліплює людину, закриваючи усі інші цінності.

“Багато разiв був я у подорожах, у небезпеках на рiчках, у небезпеках вiд розбiйникiв, у небезпеках вiд єдиноплемiнникiв, у небезпеках вiд язичникiв, у небезпеках у мiстi, у небезпеках в пустелi, у небезпеках на морi, у небезпеках мiж лжебратами.” 2 Кор. 11:26 Слова які винесено сьогодні у заголовок, святий Апостол Павло говорив про себе.

Кожна людина, яка живе на цій землі, перенесла якесь терпіння. Якщо ми читаємо Св.Письмо, то здається, що терпіння повстало зразу після гріха перших людей: вони зразу ж відчули тягар терпінь. Людина переносить терпіння за свої гріхи, деякі люди терплять за гріхи минулого покоління, але, все ж таки, "заплата за гріх - смерть, а дар Божий - життя вічне в Христі Ісусі Господі нашім" (Рим. 6, 23). Читаючи книгу Йова про його життя і терпіння, ми, як християни, розуміємо, що повинні наслідувати таким прикладам, як робив праведний Йов і багато святих, що терпіли заради спасіння своєї душі.