— Я прийшов у світ, щоб свідчити про істину, — сказав Христос Пілату.

— Що є істина? — запитав Пілат. І пішов, не чекаючи відповіді.

А злий дух зібрав зі всього всесвіту темні сили:

— Думайте, куди нам заховати істину від людей!..

Одного разу, розповідає апостол Матвій, зібралися великі натовпи народу. Побачивши їх, Ісус «зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його. І відкривши Свої уста, навчав їх, промовляючи...»
Те, що за цим слідує, відоме під назвою Нагірної проповіді. Вона викладена двома євангелістами: Лукою в шостому розділі його Євангелія, Матвієм в п'ятому, шостому і сьомому.

Богослужіння є небуденною, незвичайною подією. Адже в ньому зустрічаємось з Господом. Саме тому до участи у богослужінні слід належно готуватись. Треба усвідомити, що той день, коли беремо участь у богослужінні, а особливо у Святій Літургії, є для нас надзвичайний. Тому і готуватись до великого таїнства зустрічі з Богом належить від пробудження зі сну. Підготовка має бути цілісною – на духовному і тілесному рівні. Антоній Сурозький з цього приводу писав: "До храму збираєшся з того моменту, коли прокидаєшся, і знаєш: я йду на зустріч з живим Богом. І одягаєшся по-іншому, і готуєшся по-іншому, намагаєшся, щоб не було зайвих розмов, щоб ніщо недостойне не розсіювало тієї глибини, що в ній одній можна пережити зміст храму".

Одна з головних святинь християнина — хрест. На Хресті відбувся наш порятунок, і таємнича глибина цієї події відома Одному Господеві. В той же час перед початкуючим християнином часто встають питання, пов'язані з місцем хреста в повсякденному житті. На питання читачів відповідає намісник Іонінського монастиря, архімандрит Іона (Черепанов). Чому саме хрест став символом християнства? Адже хрест — це знаряддя ганебної страти, а християнство — релігія світла, радісна. Чому саме хрест став символом християнства? Адже хрест — це знаряддя ганебної страти, а християнство — релігія світла, радісна.

Про життя преподобного Анастасія Синаїта не збереглося багато відомостей, а ті, які є, не досить повні. Народився він близько 640 року на острові Кіпр у місті Амафунт, де й жив досить довго і, ймовірно, почав свій чернечий шлях. Святитель Димитрій Ростовський пише, що «святий Анастасій був вихований ще з самої своєї юності у великому благочесті, що видно з таких ним самим сказаних слів: “Ті, що бачили Христа в тілі вважали Його за пророка; але ми, хоч і не споглядали Його тілесними очима, проте з ранніх років, будучи ще дітьми й отроками, завжди визнавали Його за Бога, всесильного Владику, Творця віків і навчилися сповідувати Його як сяйво слави Отчої”».
Пам'ять - 3 травня (за нов. стилем).

Самолюбність же - корінь всіх зол. І так гордість - початок і корінь всякого гріха (Святитель Тихон Задонський 1724-1783).

Кожен мешканець квартири, в якій жив і я, знав, наскільки Потворний був потворний. Місцевий кіт. Потворний любив три речі на цьому світі: боротьба, поїдання залишок і, скажімо так, любов. Комбінація цих речей плюс мешкання без даху залишила на тілі Потворного незгладимі сліди. Спершу, він мав лише одне око, а на місці іншого зяяв отвір. З того ж самого боку було відсутнє і вухо, а ліва нога була колись зламана і зрослася під якимсь неймовірним кутом, завдяки чому створювалося враження, що кіт весь час збирається повернути за ріг.

Нарешті, історія, пов'язана із наверненням ще одного мого хорошого знайомого — голландця. Назвемо його Тео Ван-дер-Хайек. Тео був сином пастора кальвінізму з міста Гааги. З дитинства він допомагав батьку, грав на органі в його церкві. Коли хлопчикові було близько п'ятнадцяти років, він вперше поїхав до Парижа.

Якось, їдучи на катері з одного афонського монастиря в іншій, я розговорився з сусідом по лавці, світловолосим паломником середніх років. Він виявився данцем, вчителем середньої школи. Взнавши, що я на Афоні вже два тижні і збираюся пробути ще стільки ж, він зітхнув: «Який ви щасливий, що маєте такий привілей! Адже я неправославний і можу бути тут лише чотири дні...

У 1996 році в декількох університетах Фінляндії я зустрів православних професорів. Всі вони були етнічними фіннами, а значить, вродженими лютеранами (православні у Фінляндії, в основному, карели або росіяни). І всі вони при моїх розпитах говорили, що в Православ'я вони прийшли через... Блаватську. Оскільки моєму подиву не було межі, я наполягав на подробицях.

Один молодий монах запитував старця, як спастись. Старець у відповідь попросив його пригадати і розповісти свої відчуття при першому приході в монастир. Юнак відповів, що все було йому дивно і свято, все полонило розум і захоплювало серце. У відповідь старець сказав, що потрібно до старості зберігати таке ж відчуття, не давати йому зникнути.

Господь дав вільну волю людині і цим виявив свою Велику любов. Бо хіба це любов, коли ти маючи все, не можеш вільно скористатися із того, що маєш? Саме тому, після створення ми отримали в дарунок цей світ і все, що в ньому. Людина могла розпоряджатися ним, використовувати його для свого щасливого життя. Біблія нам оповідає, що сталась трагедія: людина зробила вибір і послухала злого духа.