Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Різдво Христове
    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Підбірка публікацій про Христове Різдво - …
  • Великомучениця Варвара
    Життя святої Варвари Тропар, величання, кондак, прокимен, причасний …
  • Апостол Андрiй Первозваний
    Життя святого Андрія Первозваного Святий апостол Андрій на Київських…
  • Популярне
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Березень 2024    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Березень 2024 (1)
    Лютий 2024 (1)
    Грудень 2023 (2)
    Листопад 2023 (3)
    Жовтень 2023 (2)
    Вересень 2023 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Як стати православним? (частина ІІ)

    Данець

    Якось, їдучи на катері з одного афонського монастиря в іншій, я розговорився з сусідом по лавці, світловолосим паломником середніх років. Він виявився данцем, вчителем середньої школи. Взнавши, що я на Афоні вже два тижні і збираюся пробути ще стільки ж, він зітхнув: «Який ви щасливий, що маєте такий привілей! Адже я неправославний і можу бути тут лише чотири дні. Щороку я їжджу сюди на чотири дні вже багато років підряд. І ради цих чотирьох днів я живу весь рік. Я ходжу на всі служби, стою в притворі, де багато що чутне (у афонських монастирях інославним не дозволяється бути присутнім на богослужіннях — в храми можна заходити лише в небогослужебний час), молюся, як умію. Як я мріяв би стати православним! Живу я на невеликому острові, де немає жодного православного, а на всю Данію — один-єдиний православний храм — в Копенгагені, за багато годин дороги від мого острова. А як можна бути православним і не жити церковним життям? Я розповідаю своїм учням про Православ'я, а коли ми одного дня поїхали на екскурсію в столицю, я повів їх в храм, щоб вони побачили живе Православ'я, а не знали би про нього лише з моїх розповідей. Ми зайшли в дивну по красі церкву, але нас тут же звідти вигнали, сказавши, що неправославним в храмі робити нічого. Я розумію, що таке поведінка не має нічого спільного із справжнім Православ'ям, але дітям це було дуже складно пояснити. Тому, напевно, краще, щоб вони знайомилися з Православ'ям по книгах, ніж живцем. Як ви вважаєте?»

    Я був вражений вірою і упокорюванням цієї людини. Згадалися слова Христа про жінку сирофінікіянку, що і в Ізраїлі Він не знаходив такої віри. Сподіваюся і сподіваюся, що молитви цієї людини були почуті, його мрія виконалася, і він став православним християнином. Адже тепер в Данії вже три православних парохії: у Копенгагені і один в Орхусі, плюс монастир на невеликому острові, і може бути, цей покірливий вчитель міг переїхати ближче до одного з них.

    Із баптизма у Православ'я

    А ось мій давній друг Джефрі Макдональд навернувся в Православ'я інакше. Напевно, про це теж варто розповісти.

    Джефрі — американець шотландського походження, з клану тих самих Макдональдів, по народженню, зрозуміло, належав до пресвітеріанської церкви — національної церкви Шотландії. Батьки його були не дуже церковними, але все таки по воскресіннях водили його на службу і в приходську школу. Джефрі з дитинства відрізнявся від всієї своєї рідні.

    Батько його був вельми успішним менеджером, і в сім'ї була сильна підприємницька жилка. А старший син — тихий і книжковий хлопчик — головним сенсом життя бачив служіння Богові. У п'ятнадцять років Джефрі звернувся в баптизм, побачивши там щиро і гаряче віруючих людей. Він нічого не робив наполовину і, закінчивши школу, поступив в найвідоміший баптистський біблейський Університет, де вирішив спеціалізуватися на новозавітній археології.

    Після другого курсу Джефрі поїхав до Палестини, де все літо працював на розкопках. І тоді він вперше задався питанням: а коли ж почалося відпадання віруючих від біблейських принципів, про яке говорили йому вчителі? Він вирішив провести власне дослідження. Яким було перше покоління християн після написання Нового Заповіту? Так Джеффрі познайомився з посланнями учня св. Іоана Євангеліста — священномученика Ігнатія Богоносця, єпископа Антиохійського — одного з перших християнських богословів, такого, що прийняв мученицьку кончину в царювання імператора Траяна (107 р.). Єпископа Ігнатія заарештували в його рідному місті, коли він був вже у вельми похилому віці, і в путах поволокли до Риму, щоб кинути на розтерзання левам на арені цирку. По дорозі свт. Ігнатій писав послання церквам в тих містах, через які його проводили. Джефрі прискіпливо простудіював ці послання і переконався, що по духу вони нічим не відрізняються від біблейських. Він перейшов до наступного покоління і став читати писання свщмч. Полікарпа, єпископа Смирнського, молодшого сучасника свт. Ігнатія, також страченого римськими властями на арені цирку, але в його рідному місті Смирні в 155-156 роках у віці 86 років. Проконсул запропонував йому похулити Христа і йти з миром. «Вісімдесят шість років я служу Йому, — відповідав Полікарп, — і жодної образи не зазнав від Нього. Як же я можу похулити Царя мого, Який мене спас?» І в його писаннях навіть найприскіпливішому погляду чіплятися було не до чого — мученик Полікарп ні в чому не відходжував від біблейського духу.

    Джефрі познайомився з працями св. Іустину Мученика — першого християнського філософа, інтелігента, який, здобувши блискучу освіту, шукав вищу мудрість по всьому світу і знайшов її в християнстві. Він був страчений в Римі при імператорові-філософові Маркові Аврелії між 162 і 168 роками. Далі мій друг став читати праці свщмч. Іринея Ліонського — малоазійського грека, учня свт. Полікарпа, що їхав в далеку Галію і що став там єпископом, місіонером і богословом. Він прийняв мученицьку кончину в 202 році. І знову всі ці писання були зразками біблейської думки, біблейської віри і біблейського духу. Так, крок за кроком, молодий баптист дійшов до сьогоднішнього дня, до писань святителів Ігнатія (Брянчанінова), Феофана Затворника і сучасних православних богословів, і переконався, що біблійна традиція, Передання ніколи не уривалося і живе в соборній і єдиній історичній Церкві Христовій. Так він став православним, нарешті, завершивши свої пошуки Церкви, в якій істинно служать Богові. Коли його приймали в Церкву, йому нарекли ім'я Серафим — на честь прп. Серафима Саровського.

    Потрібно сказати, що у Джефрі-Серафима на все життя збереглися характерні для щирих баптистів чесність і педантичність — якості, до яких ми, православні, частенько відносимося, на жаль, вельми недбало.

    Коли він навернувся в Православ'я, йому залишалося довчитися ще рік в його баптистському університеті. Ситуація ускладнювалася тим, що він під час вступу дав зобов'язання на весь час вчення відмовитися від вживання спиртного під загрозою вигнання з університету. Але в американських православних храмах запивка після Причастя завжди складається з вина та окропу, і, приймаючи її, він порушував свою обіцянку. Тому він попрямував до ректора і подав йому доповідь про те, що через обставини його життя, що змінилися, він не може більш виконувати свою обіцянку в даному пункті, про що формально ставить ректора у відом і залишає справу на його розсуд. До честі ректора потрібно сказати, що він дозволив Джефрі закінчити курс.

    Чи багато хто з нас звернув би увагу на таку дрібницю? Але життя складається з дрібниць, і Джефрі прагнув відповідати за себе і свої слова в кожній з них. Чи не про таких людей сказав Господь: "Добрий і вірний раб! Ти був вірний в малому, над великим тебе поставлю. Увійди до радості Пана твого!" (Мф. 25, 20)

    Далі буде


    Українською перекладено за матеріалами сайту Отрок


    Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства
    • Переглядів: 2655
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів. Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com