Преподобномученики Феодор і Василь Печерські трудилися в ХI ст. в Ближніх печерах Києва. Святий Феодор роздал своє багатство жебракам, віддалився в монастир і оселився у варзьській печері, сусідній з печерами преподобного Феодосія. Багато років пробув він тут в строгій стриманості. Коли ворог посіяв в ньому скорботу про розданий маєток, святий Василь утішав його: `Прошу тебе, брат Феодор, не втрачай винагороди; якщо хочеш маєток, візьми все, що є у мене`. Преподобний Феодор розкаявся і сердечно полюбив преподобного Василія, разом з яким жив в келії.
Пам'ять святих - 24 серпня за новим стилем.

Є одна хороша традиція, правило – брати на все благословення у Бога. «Господи, благослови перевести стареньку через дорогу!» Відразу почуєш відповідь в своєму серці: «Благословення Господнє на тобі, улюблене чадо!» Тепер ти стареньку можеш хоч десять разів перевести туди і назад. «Господи, благослови покурити». Відразу ж десь в серці почуєш: «Не те». «Господи, благослови матом висловитися на цього козла». Відразу ж відчуєш невідповідність.

На парафію постукав брудний і бідно вдягнений хлопець. Був це постачальник наркотиків, якого розшукувала поліція і банда жорстоких конкурентів. Він не знав, де сховатися. Столітній священик, який відчинив двері, був заклопотаний цим візитом.
- Пустіть мене отче, прошу. Я у відчаї.
- Добре, на цю ніч можеш тут залишитися, але тільки на одну ніч. Завтра зранку тобі доведеться піти.
Тієї ночі старенький священик помер і потрапив до неба. Ісус прийняв його привітно і сказав:
- Істинно кажу, що вчинив ти найменшому з братів моїх - мені вчинив!
Священика втішили ці слова. Та Ісус вів далі:
- Ходи, увійди до Раю. Цієї ночі можеш тут залишитися, але тільки одну ніч. Завтра зранку тобі доведеться піти звідси!

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю‚ Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Одного дня у шпиталь до відділу інтенсивної терапії прийняли пацієнта на ім'я Петро. Це був високий сильний чоловік який мав рак кістки.
Хоча він дуже страждав, однак рідко скаржився. Дружина оточувала його великою любов'ю, усіляко старалася аби він мав якнайліпший догляд. Кілька разів його уже піддавали хіміотерапії і його енергія, його життєва сила вичерпалася. Коли його прийняли до шпиталю востаннє, він страшенно страждав, проте допомогти йому було складно. Лікарі знали, що для нього уже нічого не вдасться зробити. Це був передсмертний стан. Чоловік відчував такий сильний біль, що жодні ліки не могли його втихомирити. Дружина лише упродовж кількох хвилин могла бути з ним сама.

Владико, Господи Боже наш, Джерело життя і безсмертя, Творче всього видимого і невидимого, Ти кожному народу визначив місце його поселення; Ти, Господи, дав українському народу багаті і родючі землі, просвітив його світлом Євангелія Христового через нашого просвітителя Святого і великого князя Володимира, дарував йому мудрих правителів – Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та інших – великих святителів Іларіона і Петра Могилу.

Кондак 1
Вибраний учню великого вчителя, доброчесного богоносного отця нашого Антонія, і життя його святого дивний насліднику, святий отче Агапіте, піснею цією вихваляємо Тебе, заступника нашого. А Ти, бо маючи надію на Господа, з нагоди цієї, молися за спасіння нас грішних, визволяючи від різної біди волаючих до Тебе :
Радуйся Агапіте, недугів душі і тіла лікарю скорий.

КОНДАК 1
Вибрані праведники Христові і дивні в побожності подвижники, преподобні Іове та Феодосіє Манявські, землі Карпатської молитовники, чернецтва наставники і істинного поклоніння Хресту Христовому ревні проповідники; чистим життям Вашим просвітилась земля Українська і народ православний приносить хвалу за Вас Христу Богу. Моліться, щоб визволитися нам від всяких бід, скорбот і немочей духовних і тілесних, бо ми з вірою, надією та любов'ю взиваємо до Вас:
Радуйтеся, Іове і Феодосіє, богомудрі наставники і обителі Манявської світильники.

Розбещеність дітей часто пояснюється безумною тягою їхніх батьків до тілесного. Надаючи перевагу лише цьому, а все інше вважаючи менш вартісним, вони перестають піклуватися про душі свого чада. Про таких батьків я скажу, що вони є гіршими навіть за дітовбивць.

Коли ви бажаєте привести своїх дітей на видовище, то знаходите для цього час і не вважаєте, що це зашкодить їхньому навчанню чи іншим справам. Духовні ж вправи вам видаються ледарством. Чи не гнівите ви Господа, коли знаходите час на те, щоб навчати своїх дітей усім можливим наукам, а заняття Божою справою для них, на вашу думку, є обтяжливим та несвоєчасним? Помиляєтесь, браття! Саме цей ніжний вік і потребує навчання Божої справи. В такий період швидко засвоюється і, як печатка на воску, карбується в душах дітей усе те, що вони чують. В цей час також формується і їхня схильність або до зла, або до доброчинності. Тому якщо на початку, так би мовити, у переддень відвернути дітей від пороку і спрямувати на кращий шлях, то в майбутньому це для них стане навичкою, і вони будуть нездатними швидко захоплюватися гріхом.

Сьогодні в храмі покояться мощі великомучениці Варвари і священномученика Макарія. Мощі святої Варвари привіз до Києва ще князь Святополк. Багато століть вони зберігалися в Михайлівському Золотоверхому монастирі в 500- кілограмовій раці з чистого срібла. Коли в тридцяті роки ХХ століття радянська влада розганяла ченців монастиря, святі мощі були таємно перенесені у Володимирський собор; при цьому дорогоцінна срібна рака таємничо зникла. Після проголошення незалежності України в церковному житті відбулися великі зміни. Постала Київська патріархія Української Православної Церкви. У 1995 році у Свято-Володимирському храмі відбувся собор Української Православної церкви Київського Патріархату, на якому митрополит Філарет (Денисенко), який понад тридцять років служить у цьому храмі, був обраний Патріархом Руси-України.

ПРО ПЕРШИЙ ДЕНЬ ТВОРЕННЯ
Першою дією світобудови Божої було сотворения світла: ”І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, а темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день один” (Бут. 1, 3–5). Може видатися дивним, як могло стати світло і чергуватися день та ніч з першого ”дня” творення, коли ще не було сонця та інших світил небесних. Це давало привід атеїстам XVIII ст. (Вольтер, енциклопедисти та ін.) глузувати зі Св. Біблії.