Запрошуємо переглянути лекцію про Таїнство Шлюбу, стосунки в подружжі та сім'ї кандидата богослів'я, викладача ЛПБА, голови Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Назара Лозинського.

Апостол Павло каже, що жінка спасеться "дітонародженням, якщо пробуватиме у вірі й любові, та в посвяті з розвагою" (1 Тим. 2.15). Він говорить про виховання, про те, що батьки, коли добре виховуватимуть своїх дітей, зможуть отримати від них плоди доброчинності, їхня нагорода за це буде значною. Адже вони виховають воїнів для Христа. Чи спасеться, приміром, мати, якщо сама вона є безчесною? Чи отримає вона користь із виховання? Така жінка виховає своїх дітей подібними до себе. Апостол Павло говорить не про кожну матір, а про доброчинну. Лише така жінка отримає велику винагороду. Слухайте, батьки, за виховання дітей ви не залишитесь без нагороди!

Марко походив із пристойної сім'ї, що складалася із батьків, які його любили, двох братів і сестри - людей, котрі досягали успіхів у суспільному і шкільному житті. Мешкали вони у гарному районі, і Марко мав усе, чого міг би прагнути хлопець. Однак уже у перших класах про нього говорили як про "особливого хлопчи-ка". У середніх класах його називали "невиправним розбишакою". У ліцеї над ним нависла загроза виключення, бо мав погані оцінки.

Люди завжди хотiли побачити Бога. I в наш час багато хто запитує, чи можна побачити Бога. Прагнення до єднання з Богом закладене у нашiй людськiй природi. Першi люди перебували у постiйному спiлкуваннi з Богом, як про це ми читаємо у Бiблiї.
Але пiсля грiхопадiння люди перестали бачити Бога, тому що наша природа затьмарилася грiхом. Мiж Богом i людьми постала стiна, яка не давала можливостi спiлкуватися з Богом, як це було ранiше в раю. Якась невидима пелена нависла над людьми i закрила Бога вiд людей. Про це у Бiблiї сказано так: "I зробив Господь Бог Адамовi та дружинi його одяг шкiряний i зодягнув їх" (Бут. 3, 21).

З дитинства, скільки себе пам'ятаю, мріяла про кар'єру незалежної бізнес-леді, жорсткою, упевненою в собі, нещадною до конкурентів. Адже і знала, чим такі закінчують: створивши свою фірму і збивши солідний капіталець, вони розчаровуються в житті, любові, дружбі, і вихід зі своєї самоти починають шукати як мінімум в алкоголі. Чому ці сумні картини майбутнього занепаду мене не зупиняли, не знаю. Мабуть, образи, почерпнуті з фільмів або реклам, виявилися настільки чіпкими, що звільнятися від них доводиться до цього дня — настільки глибоко в'їдалися вони в мою душу.

Жив колись хлопчисько із доволі складним характером. Він легко вибухав гнівом, був сварливий, робив багато шкоди.
Одного дня батько вручив йому мішечок із гвіздками і сказав, аби він забивав один цвях у палісадник, що оточував подвір'я, стільки разів, скільки із кимсь сваритиметься.
У перший день хлопець забив 36 гвіздків. Із плином часу зрозумів, що легше було би контролювати вибухи гніву, аніж забивати цвяхи, і якось увечері, через кілька тижнів, сказав батькові, що упродовж цього дня ні з ким не посварився.

Для того, щоб досягти у вихованні дітей позитивного результату, необхідно мати уявлення про їх психологічний розвиток. Виховання дитини починається з її зачаття і закінчується моментом вікової та моральної зрілості.
Народження та виховання дитини є невіддільною частиною сімейного життя християнина, а тому небажання деяких подружніх пар мати продовження роду розцінюється Церквою як гріх. Адже це є прямим порушенням Господньої заповіді "Люби свого ближнього, як самого себе" (Мф.22.39).

Вона була дружиною славетного ученого, що скрізь викликав захоплення, кандидата на Нобелівську премію у царині хімії. Але це була також самотня жінка, засмучена постійною відсутністю чоловіка, котрий знай пересідав з одного літака на другий, летів з однієї конференції
на другу.
Коли професор повертався додому і заставав дружину у сльозах, то реагував суворо і непривітно.

Незрідка можна почути докори в адресу православних, ніби у них багато що протирічить Священному Писанню християн — Біблії. Наприклад, вони моляться Богородиці і святим, а не одному лише Богові, а також почитають ікони і називають священиків «отцями», хоча Біблія забороняє це робити. Вони виконують безліч обрядів, про які в Біблії начебто немає ні слова. Що ж це означає: православні відмовилися від Біблії, замінивши її власними винаходами, які вони називають «Переданням»? Давайте розважимо.

Євангельськi читання дають нам привiд говорити про буття диявола, про руйнiвну смертоносну дiяльнiсть його.
I життя наше нинiшнє настiйливо вимагає, щоб ми усi дуже уважно поставилися до цiєї теми. Бо незнання наше, або сором'язливе замовчування, або навiть i заперечення буття цiєї страшної сили робить нас перед нею зовсiм обеззброєними, i вона може вести нас, як овець на заклання, до загибелi.

15 серпня 2009 року Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев'янучий Цвіт" з благословення Високопреосвященнішого Андрія (Горака) митрополита Львівського і Сокальського та за погодженням із Синодальним управлінням у справах молоді УПЦ КП з нагоди початку Успенського посту проводить паломницьку поїздку у с.Заглинна Жовківського р-ну Львівської обл.