Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Успіння Божої Матері
    Пресвята Матір Божа після Вознесіння Ісуса Христа жила на землі ще…
  • Православний церковний календар на серпень 2017 року Божого
    Місяцеслов на серпень 2017 року Божого Церковний календар серпень…
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Піст святих апостолів Петра й Павла
    Цей літній піст, який зараз ми називаємо Петровим, або апостольським,…
  • Неділя 1-та після П'ятдесятниці. Всіх святих
    Святі - це люди, які відповіли любов'ю на любов, люди, які зрозуміли,…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Вересень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)
    Травень 2017 (1)
    Квітень 2017 (8)
    Березень 2017 (11)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Феміністка

    З дитинства, скільки себе пам'ятаю, мріяла про кар'єру незалежної бізнес-леді, жорсткою, упевненою в собі, нещадною до конкурентів. Адже і знала, чим такі закінчують: створивши свою фірму і збивши солідний капіталець, вони розчаровуються в житті, любові, дружбі, і вихід зі своєї самоти починають шукати як мінімум в алкоголі. Чому ці сумні картини майбутнього занепаду мене не зупиняли, не знаю. Мабуть, образи, почерпнуті з фільмів або реклам, виявилися настільки чіпкими, що звільнятися від них доводиться до цього дня — настільки глибоко в'їдалися вони в мою душу.

    Ще не усвідомлюючи, до чого можуть привести такі життєві установки, я поступила в університет, захопилася феміністичними теоріями. Мені все здавалося, що я лише знайомлюся з «жіночою» літературою, що як філолог я просто зобов'язана читати Забужко, Луцишину, Кононенко... Романи під грифом «без чоловіка», з надміром інтимних подробиць, з чужим невдалим родинним досвідом, з жіночим нещастям, що повторюється...

    Аналізуєш, пишеш реферати, відповідаєш на семінарах. У наш час філологові від цього бруду дійсно нікуди не подітися. Що ж, треба уміти і таку літературу читати, не пускаючи в себе.

    Але пройти випробування таким чтивом без духовних втрат мені не вдалося. Тому що непомітно авторська позиція почала здаватися мені моєю власною, став мінятися мій внутрішній світ, звички, відношення до людей; навіть у зовнішності з'явилася войовничість, виклик, не цілком обгрунтовані, але декларовані з пристрастю. Феміністична доктрина, немов вірус, створила в мені духовний імунодефіцит. Лише коли я в неділю приходила в храм, відчувала, що зі мною щось не так, але змінитися своїми силами мені було дуже важко. Читала про життя Пресвятої Богородиці, вникала в житія святих жон, прагнула себе переламати, а в результаті виходили лише гучні фрази, справами не підтверджувані.

    Відчаю і смутку в таких випадках довго чекати не доводиться. Тому що хочеться відразу духовний переворот в собі зробити, і для інших прикладом стати, і покірливість з упокорюванням проповідувати... Мабуть, Господь терпляче чекав, коли ж я, нарешті, перестану сподіватися на власні сили і звернуся до Нього за допомогою. Спершу в книжковому магазині мені випадково попалася на очі чудова книга «Покликання жінки, або священство серця» французької письменниці-християнки Жо Круасан.

    Про жіночу лагідність і упокорювання в книзі говорилося з такою любов'ю, що в процесі читання думка про покірливість як про приниження поступово відпустила мою свідомість і серце.

    Потім я почала уважніше придивлятися до взаємин молодих пар, моїх друзів. Мені здавалося, що якщо вони православні, регулярно ходять в храм, значить, в шлюбі вони всі мають бути обов'язково щасливі, адже їм вся теорія православної сім'ї відома — лише виконуй. Але з'ясувалося, що в кожного з них свої випробування, свої труднощі, що якщо б не духовний отець, що наставляв їх в перший рік спільного життя, то, може, і порвали би, розійшлися. І праці Паїсія Афонського про сім'ю читають, і моляться, а лише змінитися відразу ні у кого не виходить. Значить, треба набратися терпіння, адже той, хто йде по Дорозі, що іменується Христос, може, впаде ще не один раз, але за допомогою Божою підніматиметься і рухатиметься вперед. Мене часто утішає і надихає приклад блаженної Ксенії, яка завдяки своїй любові до рано померлого чоловіка і безперестанної про нього молитви стала святою.

    Читати про жіноче покликання, оточити себе людьми віруючими, які прагнуть жити праведно, слухатися батьків, молитися про дар покірливості, упокорювання і любові — ось утішаюче правило, яке сильніше за пропаганду феміністок, будь вона в літературі, на телебаченні або в житті. І тоді в майбутній сім'ї, сподіваюся, не буде суперечок про те, хто миє посуд, а хто пилососить в квартирі; хто забирає сина з садка, а хто відводить на секцію; кому заробляти гроші, а кому захищати дисертацію...

    Українською перекладено за матеріалами сайту Отрок

    Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий цвіт"
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com