У часи змагань за утворення і розвиток незалежної Української Православної Церкви в Україні під радянською владою український церковний рух почав розвиватися і на українських землях, які опинилися з 1919–20 рр. під Польщею. Маючи в минулій історії Польщі досвід, як небезпечно мати своїх громадян церковно узалежненими від Москви, польський уряд подбав про автокефалію православної Церкви в Польщі; Польська автокефалія була визнана, незважаючи на спротив Москви, східними православними патріархами та іншими автокефальними Церквами після Томосу (закону) Константинопольського Патріарха від 13 листопада 1924 р.
Таким чином православні українці в Польщі, які складали понад 70% Автокефальної Православної Церкви, стали незалежними від Російської Церкви в Польщі. Український церковний рух у Польщі, що мав свій початок на Волинському єпархіальному з'їзді в Почаєві у жовтні 1921 р., набрав силу після Луцького церковного з'їзду 5–6 червня 1927 р. Під його впливом була видана грамота Президента Польської Республіки від 30 травня 1930 р. на ім'я митрополита Варшавського Діонисія про скликання Помісного Собору Православної Церкви в Польщі. Для його підготовки було утворено передсоборне зібрання. Було висвячено (10 квітня 1932 р.) українського єпископа Полікарпа, пізніше митрополита Української Православної Церкви; на Волинь було призначено окремого правлячого архиєпископа (до того ця кафедра була у складі Варшавської, в управлінні митрополита Діонисія), яким став архиєпископ Гродненський Олексій. Він працював на Волині з українськими церковними діячами в напрямку українізації православної Церкви. Скликались єпархіальні собори, видавались українські церковні преса і література, відпускалися кошти на друк богослужбових чинів українською мовою. Переклади богослужбових чинів і книг Святого Письма (Псалтир, Новий Завіт) українською робили в Луцьку і Крем'янці, де діяли перекладацькі підкомісії, а Комісія з перекладів була при Українському Науковому Інституті у Варшаві. В Луцьку працювало Українське товариство ім. митрополита Петра Могили, богословська секція якого, під керуванням єпископа Полікарпа, видала ряд богослужбових чинів українською мовою. Цьому українському церковному руху в православній Церкві в Західній Україні під Польщею потім судилося відіграти значну роль у церковному житті всієї України в часи Другої світової війни.
ЗАКОН БОЖИЙ
Таким чином православні українці в Польщі, які складали понад 70% Автокефальної Православної Церкви, стали незалежними від Російської Церкви в Польщі. Український церковний рух у Польщі, що мав свій початок на Волинському єпархіальному з'їзді в Почаєві у жовтні 1921 р., набрав силу після Луцького церковного з'їзду 5–6 червня 1927 р. Під його впливом була видана грамота Президента Польської Республіки від 30 травня 1930 р. на ім'я митрополита Варшавського Діонисія про скликання Помісного Собору Православної Церкви в Польщі. Для його підготовки було утворено передсоборне зібрання. Було висвячено (10 квітня 1932 р.) українського єпископа Полікарпа, пізніше митрополита Української Православної Церкви; на Волинь було призначено окремого правлячого архиєпископа (до того ця кафедра була у складі Варшавської, в управлінні митрополита Діонисія), яким став архиєпископ Гродненський Олексій. Він працював на Волині з українськими церковними діячами в напрямку українізації православної Церкви. Скликались єпархіальні собори, видавались українські церковні преса і література, відпускалися кошти на друк богослужбових чинів українською мовою. Переклади богослужбових чинів і книг Святого Письма (Псалтир, Новий Завіт) українською робили в Луцьку і Крем'янці, де діяли перекладацькі підкомісії, а Комісія з перекладів була при Українському Науковому Інституті у Варшаві. В Луцьку працювало Українське товариство ім. митрополита Петра Могили, богословська секція якого, під керуванням єпископа Полікарпа, видала ряд богослужбових чинів українською мовою. Цьому українському церковному руху в православній Церкві в Західній Україні під Польщею потім судилося відіграти значну роль у церковному житті всієї України в часи Другої світової війни.
ЗАКОН БОЖИЙ
