Введення в Храм Богородиці входить в цикл Дванадесятих свят, що розміщені на іконостасі, також зображається в акафісних іконах та сценах житія Якима і Анни. Композиція близька іконографії "Стрітення", бо на обох сюжетах бачимо принесення первенця Господеві, яке записане в юдейському Законі. В лівій частині ікони бачимо Якима та Анну та непорочних дів, що тримають свічки. На головах дів віночки як символ незаміжності. В центрі композиції маленька Марія, що виглядає значно старшою від 3 років, а найчастіше - мініатюрна, проте доросла і в мафорії (як заміжня). Лише з 17 ст. Її стали зображати юною, з непокритою головою і у віночку. Пречиста йде до Захарії, який простягає до Неї руки. В залежності від періоду намалювання, першосвященик може бути зображений: як раввін із характерним головним убором, як старозавітній першосвященик, як православний або католицький єпископ (в залежності від католицької або православної митри). Зустрічаються і комбіновані костюми. За спиною Захарії ворота Храму з двома колонами та сходи, на яких, найчастіше, Захарія і стоїть. Іноді композиція дзеркальна (Храм зліва, а не справа і т.д.) На задньому плані в архітектурному комплексі можемо бачити завісу, скрижалі Закону. А також сцени Благовіщення, Марію, що читає, та ангела, який приносить Їй їжу.

Святий апостол Тертій, який записав послання апостола Павла до Римлян, був другим єпископом Іконії, де навернув багатьох язичників. Священномученик Тертій, єпископ Іконійський, прийняв мученицьку смерть за Христа в I столітті, його прокололи загостреним деревом. Про нього згадує апостол Павло в посланні до Римлян (16, 22).

Святий апостол і євангеліст Марк, званий також Іоанн-Марк, був апостолом від 70-ти учнів Господа і Євангелістом, очевидцем і учасником деяких подій з життя Спасителя.

Традиційно ікона Покрови Пресвятої Богородиці розділена на дві частини. У нижній зображено народ, що молиться у Влахернському храмі. Перед Царськими Дверима посередині зображений Роман Сладкоспівець (хоч це анахронізм, святий зображається, бо він служив у Влахернському храмі, створював акафіст до Богородиці та його пам'ять святкується у той же день). Справа бачимо Андрія Юродивого що вказує рукою на Богородицю своєму учневі Епіфанію. Зліва зображено імператора з дружиною, єпископа та інші державні мужі. За звичаєм іконописець зображав правлячу в його час верхівку - короля (інколи із родиною), високе духовенство.

У верхньому регістрі над Царськими Дверима - Богородиця, що тримає омофор, або здіймає руки в позицію "оранта" (лат. orans — «той, що молиться»). В такому разі омофор над Нею простягають два ангели. Навколо Пречистої бачимо сонми святих - святителі, апостоли, небесне воїнство.