
Анна [гр. λδβλθυοτε Αννα, євр. , - милість, благодать], дочка Фануїла, пророчиця з коліна Асирового, згадана в Євангелії від Луки в розповіді про Стрітення Господнє, «вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами» (Лк 2. 36-37). Анна - єдина жінка, названа в Новому Завіті «пророчицею», можливо, св. Лука проводить порівняння зі старозавітними пророчицями, такими, як Девора або Юдиф, яка була посвячена, дожила до 105 років і не вийшла повторно заміж, коли її чоловік помер (Юдиф 16.23).
Пам'ять - 16 лютого і 10 вересня.