Свята Марія Клеопова, мироносиця, за переказами Церкви була дочкою праведного Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, від першого шлюбу і була ще зовсім юною, коли Пресвята Діва Марія була заручена з праведним Йосифом і введена в його будинок. Свята Діва Марія жила разом з дочкою праведного Йосифа, і вони подружилися, як сестри. Праведний Йосип після повернення зі Спасителем і Божою Матір'ю з Єгипту в Назарет видав заміж дочку за свого меншого брата Клеопа, тому вона іменується Марією Клеопова, тобто дружиною Клеопи. Благословенний плодом того шлюбу був священномученик Симеон, апостол від 70-ти, небіж Господній, другий єпископ Єрусалимської Церкви. Пам'ять святої Марії Клеопова святкується також в Неділю 3-ю по Великодню, святих жінок-мироносиць.
Пам'ять - в Неділю жінок-мироносиць(нов.ст.)

Багатьом відомо про мученицьку кончину в Криму наприкінці I ст. святого Климента, Римського папи. Менше відомо, що за п’ять з половиною віків по тому ця земля була освячена смертю ще одного римського архієрея – Мартина I.
27 квітня - день пам'яті свт. Мартина Сповідника, папи Римського (655).

Поступово число учеників у Ісуса Христа збільшувалось. Якось, знаходячись в Галилеї, Ісус Христос зійшов на одну гору помолитися і провів у молитві всю ніч. Коли ж настав день, Він покликав учеників Своїх, обрав з них дванадцятьох і назвав їх апостолами, тобто посланцями, тому що Він посилав їх для проповіді Свого вчення.

Преподобний Софроній, подвижник Печерський, трудився в Дальніх (Феодосієвих) печерах в XIII столітті. Святий подвижник носив волосяницю і важкий залізний пояс. Щодня преподобний перечитував весь Псалтир.

Пам'ять - 24 березня, 24 травня (нов.ст.)

Святитель Тарасій народився в Константинополі. Батьки його були люди благородні і належали до патриціїв. Здобувши прекрасну освіту, святитель Тарасій швидко підносився сходинками почестей. За його розсудливість і добру вдачу майбутнього патріарха скрізь любили, де тільки він служив: і у царському палаці, і в інших місцях. Він був вже царським радником і сенатором, коли відбулося його призначення на патріаршу кафедру.
Пам'ять - 10 березня (новий стиль).

Після видання книжки "СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ПАРАСКЕВА-П'ЯТНИЦЯ (життя та акафіст)" Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев"янучий Цвіт" видало наступні книги. А саме:
- "СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ, АРХІЄПИСКОП МИР ЛІКІЙСЬКИХ, ЧУДОТВОРЕЦЬ (життя і акафіст);
- "ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ "ПОЧАЇВСЬКА" (історія та акафіст)";
- "ПРЕПОДОБНИЙ ІОВ, ІГУМЕН ПОЧАЇВСЬКИЙ".
Дві останні книги були виданні до Конференції у ЛПБА.

Канонізація святого — особлива подія у православному світі. За час незалежності в Україні канонізовано не більше десяти праведників. Після рішення Священного синоду розкопують могилу людини, яка уславилася чудотворними діяннями й увічнена в іконі, нетлінні мощі переносять у раку та монастирську обитель.
Прикро, але доволі часто ми стикаємося з тим, що в російському православ’ї ці подвижники стають символами шовіністичних ідей. Така тенденція поширюється й на УПЦ Московського патріархату. Запитайте будь–кого із пастви УПЦ МП, чи знає святого, котрий був прихильником не тріади «Бог, цар, отечество», а самостійної України, що бореться? Ствердну відповідь важко почути, але вона є. У 2002 році Почаївська Свято–Успенська лавра возвеличилася другим святим — преподобним Амфілохієм (у миру — Яків Головатюк). УПЦ МП канонізувала помічника партизанів УПА.
Пам'ять преподобного Амфілохія Почаївського згадується 1 січня, 12 травня (новий стиль).

Цар Антиох Єпифан захотів, щоб усі його піддані розмовляли лише грецькою мовою і кланялися грецьким богам, тобто ідолам. Багато хто з юдеїв підкорився цареві, та інші ладні були померти, але не відступитися від істинної віри. Одного старця, Єлеазара, царські правителі примушували їсти заборонену законом Мойсеєвим їжу – свиняче м'ясо. Коли ж він відмовився, його стали умовляти, щоб він лише зробив вигляд, ніби споживає заборонене законом. Та Єлеазар на це відповів: "У мої роки негідно лицемірити; якщо молоді дізнаються, що дев'яносторічний Єлеазар схилився до язичництва, то й вони можуть спокуситися і відійти від віри". Тоді його повели до мучителя, і Єлеазар мужньо вмер за істинну віру.
Пам'ять - 14 серпня (нов. ст.).

Одним з найславетніших пророків був Ісая.Ісая був нащадком царя Давида, родичем юдейських царів. Господь закликав його до пророчого служіння особливим явленням. Ісая бачив Господа, який сидів на високому престолі. Навколо Нього стояли шестикрилі серафими і виголошували: "Свят, Свят, Свят Господь Саваоф! Вся земля повна слави Його!" Один із серафимів узяв кліщами розжарену вуглину з небесного жертовника, торкнувся уст Ісаї і сказав: "Ось, гріхи твої очищені". Після цього Господь повелів йому іти викривати невір'я і розпусту юдеїв.
Пам'ять - 22 травня.

Церква прославила давно вже всенародно шанованого святого, праведність якого Господь ще за життя знаменував благодатними дарами зцілень тілесних і душевних недуг по молитовному проханні, передбачення, смирення й любові.

Пам'ять преподобного Лаврентія Ченігівського відзначається 11 січня

Соломон,вступивши на царський престіл,приніс Богу тисячу жертв. Вночі після цього Бог явився йому уві сні і сказав: "Проси, чого бажаєш, Я дам тобі". "Господи, – відповів Соломон. – Ти поставив мене царем, а я юнак молодий. Даруй же мені розум, щоб керувати народом Твоїм".
Відповідь Соломона була угодна Богові. І сказав Господь: "За те, що не просив у Мене ані довгого життя, ані багатства, ані перемоги над ворогами, а просив розуму, щоб керувати народом, Я даю тобі мудрість таку, що подібного тобі не було і не буде. І те, чого не просив, Я даю тобі – багатство і славу. А якщо виконуватимеш заповіді Мої, дам тобі і довге життя".
Пам'ять царя Соломона згадується у Неділю свв. праотців.

Після смерті царя Саула царем єврейським став Давид. Він був найкращим з усіх єврейських царів. Непохитно вірив у Бога істинного і намагався виконувати Його волю. Дуже багато переслідувань зазнав він від Саула та інших ворогів, але не озлоблювався, не підняв руки на Саула як на помазаника Божого, а всю надію покладав на Бога, і Господь визволяв його від усіх ворогів. Давид був лагідним і благочестивим. Але траплялося Давидові впадати й у великі гріхи. Тоді він до глибини серця розкаювався в них, сльозами омивав ночами ложе своє, й після дедалі кращав і ще більше любив Бога.
Пам'ять згадується у Неділю після Різдва Христового, Неділю свв. праотців, Неділю свв. отців.