Св. Климент Олександрійський велич і значення мученика очеркує такими словами: "Мученик дає потрійне свідчення: про себе, що він зі справжньою вірністю вірі стоїть при Богові; проти свого противника, що він надаремно наступає на того, що непохитний у любові; для Господа, що в Його науці знаходиться Божа переконлива сила, яку навіть боязнь смерті не може побідити".
Пам'ять - 8 листопада (за новим стилем).

До імені цього святого часто додають – «брат Господній за плоттю», але не всі богослови згідні з таким додатком, бо, як вони вважають, тоді в декого можуть закрастися сумніви щодо постійного дівицтва Богородиці. Насправді ж ані канонічні, ані навіть апокрифичні Євангелія не згадують жодної дитини Марії, окрім Ісуса. Тож можна припустити, як це зробив святитель Димитрій Ростовський у «Житіях святих», що крім Якова Алфеєвого і Якова Зеведеєвого, згадуваних у Новому Заповіті, був Яків Йосифів, син Йосифа-обручника, тобто зведений брат Ісусів. Але, гадають інші, це могло бути лише друге ім’я когось із тих же новозаповітних осіб. І взагалі, слово «брат» у мові давніх євреїв, так як і в сучасній українській, вживалося і щодо зведених, і двоюрідних, і троюрідних, і просто земляків, і всіх одновірців.
Пам'ять св. ап. Якова шанується 5 листопада за новим стилем.

Преподобний Іларіон Великий народився 291 року в палестинському селищі Тавафа. Його послали для вивчення наук в Александрію, де він познайомився з християнами і прийняв святе Хрещення. Почувши про ангельське життя преподобного Антонія Великого (пам’ять 17 січня), Іларіон вирушив до нього, щоб навчитися догоджати Богу. Згодом Іларіон повернувся на батьківщину. Батьки його вже померли. Роздавши майно родичам і вбогим, Іларіон оселився в пустелі біля міста Маіума.
Пам'ять - 3 листопада.

Святий апостол і євангеліст Лука був родом з Антіохії Сирійської. Народився в родині заможних язичників, отримавши від батьків ім'я Лукан, яке для нас завжди пов'язується з написаним ним Євангелієм; але не всі знають, що книга Діянь апостольських також належить його перу. Святий Лука належав до числа сімдесяти апостолів, був сподвижником святого апостола Павла, про що недвозначно сказано в посланнях Павла до Тимофія, а також до Филимона. Передання називає святого апостола Луку вправним лікарем, та й сам апостол Павло говорить про це.
Церква вшановує святого апостола Луку 31 жовтня.

Святі мученики Назарій, Гервасій, Протасій і Келсій постраждали в царювання імператора Нерона (54 - 68). Святий Назарій (син християнки Перпетуї і іудея Африкана) народився в Римі і був охрещений єпископом Ліном. З юних років святий Назарій вирішив присвятити своє життя проповіді Христового вчення і наданні допомоги переслідуваним християнам. З цією метою він покинув Рим і прибув до Мілану. Відвідуючи християн у Медіоланській в'язниці, Назарій познайомився там із близнюками Протасов і Гервасієм.
Пам'ять - 27 жовтня.

Святитель Амфілохій був епископом в Володимир-Волинській єпархії, заснованої ще святим рівноапостольним князем Володимиром. Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі. Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром; його наступником - преподобний ігумен Печерський Стефан, який прийняв ігуменство від преподобного Феодосія. Святитель Амфілохій був хіротонізований у єпископи 27 серпня 1105 митрополитом Київським Никифором (1103 - 1121) і сімнадцять років керував Володимир-Волинською паствою. Усього кілька поколінь відокремлювали його час від Хрещення Русі, і святителю довелося чимало потрудитися в зверненні до Христа язичників, а також у викоріненні язичницьких забобонів у новохрещених і умиренням княжих міжусобиць.
Пам'ять - 23 жовтня(нов. ст.)

Був родом із галілейського міста Пансади, займався риболовством. Почувши благовістя Ісуса Христа, все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.
За свідченням Писання, апостол Фома не повірив воскресінню Христа, але згодом, покаявшись у своєму невір'ї, обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю. За церковним переказом, апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Пірфіі, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол зобразив мученицькою смертю: за звернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліпура був посаджений у темницю, зазнав тортури і, пронизаний п'ятьма списами, відійшов до Господа.
Апостолу Фомі моляться коли душу турбує невірство.
Пам'ять - 19 жовтня (нов. ст.), у неділю 2-гу після Пасхи.

Преподобна Марія, разом із своїм чоловіком дала таку обіцянку: якщо Бог дасть їм сина, то посвятять його службі Божій. Це означало, що вони зроблять з своєї сторони все, що зможуть, щоб на їх майбутнє дитя виконалась воля Божа.
3 травня 1319 року в домі боярина Кирила була радість: Марії Бог дав сина. На сороковий день по народженні принесли дитя до церкви, щоб здійснити над ним таїнство хрещення. Іерей, по імені Михаїл, назвав дитя під час хрещення Варфоломієм. Благословивши дитя і його батьків, служитель вівтаря Христового відпустив їх з миром.
Пам'ять - 8 жовтня, знайдення мощей - 18 липня (новий стиль).

На своєму Помісному Соборі 15 липня 2004 року наша Свята Церква канонізувала двох великих святих, засновників і фундаторів Манявського Хрестовоздвиженського скита Іова і Феодосія, які своїми трудами і подвигами просяяли на всю Карпатську Русь-Україну. Відтепер 7 липня, в день Різдва Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана Церква наша згадує пам’ять цих двох подвижників чернечого життя. В Манявському скиту на прощу збирається велика кількість народу зі всієї України, і не тільки. Останнім часом Манявський скит, як твердиня Православ’я, відроджується.
Пам'ять святих Іова і Феодосія Манявських згадується 7 липня за новим стилем.
Пам'ять святого Феодосія Манявського - 7 жовтня за нов. ст.
Пам'ять святого Іова Манявського - 11 січня за нов. ст.

Пророк Іона жив після пророка Єлисея. Одного разу Господь повелів йому йти в язичницьке місто Ніневію, столицю Ассирійського царства, і сповістити жителів цього міста, що Господь знищить їх, якщо вони не покаються. Та Іона не хотів іти з проповіддю до ворогів народу ізраїльського і не послухався голосу Божого. Він сів на корабель, який відбував до іншої країни. Але раптом на морі піднялася сильна буря. Кораблю загрожувала загибель. Усіх, хто був на ньому, охопив жах. Корабельники вирішили кинути жереб, щоб довідатись, через що їх спіткало таке лихо. Жереб випав на Іону. Іона зізнався у своєму гріху і сказав: "Так, я згрішив перед Господом! Киньте мене в море, і буря втихне". Коли його кинули у море, буря втихла. З волі Божої пророка проковтнула величезна риба, яка в Біблії названа китом. Іона три дні і три ночі пробув у череві кита, молячись Богу про помилування. Тут Господь явив особливу Свою славу, Він зберіг його неушкодженим у череві кита і помилував його.
Пам'ять - 5 жовтня.

Крім Києво-Печерського монастиря,український православний народ підтримували у тяжкі для нього часи також інші православні монастирі, яких багато було в Литовсько-Польській державі. Серед них – Почаївський монастир, або Почаївська лавра. Він був заснований після перших татарських нападів на Київську державу, коли ченці почали шукати в лісах та горах, на захід від широких степів, спокійніші місця для подвигу та молитви.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського - 19 травня та 10 листопада, а знайдення мощей - 10 вересня (нов. стиль).

Святитель Кіпріан – серб родом із міста Тирново, і перші свої подвиги звершував на Афоні Ще бувши іноком, він відвідував українські землі за дорученням Константинопольського патріарха “для того, щоб мирити князів одного з другим і з митрополитом (Святим Олексієм) на якого жалілися патріарху.
Його пам’ять згадується 29 вересня за новим стилем.