Діялося це в ХІ столітті. Один киянин на ім’я Агапит постригся в ченці Печерського монастиря. Від Бога він мав дар цілителя – виліковував зіллям і молитвою. Але всіляко старався, щоб не розходилася про нього людська слава, бо знав, що не сам він лікує, а Господь за його ревним проханням. А проте чутка про дивовижного зцілителя рознеслася далеко за монастирські мури. Тож, коли тяжко занедужав князь Чернігівський Володимир Всеволодович, згадали бояри, що є у столичному граді такий славетний лікар. Але спершу вдалися до відомого на той час неправославного медика-вірменина, майстра своєї справи.
Пам'ять - 14 червня (новий стиль).

Cвятий мученик Юстин Філософ народився в Сихемі - стародавньому місті Самарії. Батьки Юстина, греки, були язичниками. Святий з дитинства вирізнявся глибоким розумом, любов’ю до наук і гарячим прагненням до пізнання Істини. Він досконало вивчив різні напрямки грецької філософії: стоїків, перипатетиків, піфагорійців, платоніків - і переконався, що жодне з цих язичницьких вчень не відкриває шляху до пізнання Істинного Бога. Одного разу, прогулюючись в усамітненому місці поза містом і розмірковуючи про те, де шукати шлях до пізнання Істини, він зустрів старця, який у тривалій бесіді розкрив Юстинові сутність християнського вчення й порадив шукати вирішення всіх питань життя в книгах Святого Письма.
Пам'ять - 14 червня.

Яким він був у земному житті? Для багатьох з нас – сучасником. Чимало людей знало його професором медицини, блискучим хірургом, автором численних наукових праць, зачинателем нових напрямків у медицині. Багато вірян знали його як істинного пастиря народу православного, блискучого проповідника, ревнителя Благочестя, який був готовий голову покласти за те, щоб не відступити від жодного догмата.
Пам'ять святителя Луки, архієпископа Сімферопольського, сповідника згадується 11 червня (нов. ст.).

Святий мученик Феодот і святі мучениці сім дів - Текуса, Фаїна, Клавдія, Матрона, Іулия, Олександра і Евфрасія, жили в 2-ій половині III століття в місті Анкірі, Галатийской області, і мученицьки померли за Христа на початку IV століття. Святий Феодот був "корчемником" мав свій готель, був одружений. Вже тоді він досяг високої духовної досконалості: дотримувався чистоти і цнотливості, виховував в собі стриманість, підкорював плоть Духу, вправляючись в посту і молитві. Своїми бесідами він приводив іудеїв і язичників до християнської віри, а грішників - до розкаяння і виправлення. Святий Феодот отримав від Господа дар зцілень і лікував хворих покладанням на них рук.

Пам'ять - 31 травня(нов. ст.)

Святий апостол від 70-ти Андроник і його помічниця в апостольських працях свята Юнія були родичами апостола Павла. Вони багато потрудилися, проповідуючи Євангеліє язичникам, про що згадує апостол Павло в Посланні до Римлян: "Вітайте Андроника і Юнію родичів моїх і в'язнів зі мною, що прославилися між Апостолами і раніше мене що ще повірили в Христа" (Рим. 16:7). Святий Андроник був рукопокладений в єпископа Паннони, але проповідь його і святої Юнії поширилася і в інші країни, далеко за межі його єпархії. На працями святих Андроника і Юнії затверджувалася Церква Христова, язичники зверталися до Богопізнання, багато язичницьких капищ припинили своє існування, замість них виникали християнські храми. Із служби на честь цих святих відомо що вони мученицьки постраждали за Ім'я Христове.
Пам'ять - 30 травня(нов. ст.)

Учень преподобного Пахомія Великого. Названий "освячений" тому, що першим у своїй обителі був рукоположений у священики. Народився він близько 316 р. в Єгипті і був сином багатих батьків. Рано з'явилося в преподобному прагнення до чернечого життя. У 14 років від народження св. Феодор таємно пішов з рідної домівки і оселився в одному з монастирів. Почувши про преподобний Пахомія Великого, юнак спалахнув бажанням побачити святого, сподіваючись при його допомозі краще пізнати Бога і Його святу волю.
Пам'ять - 29 травня(нов. ст.)

До кінця першого століття, коли ще були живі свідки життя і воскресіння Господнього, християнство поширилося до Індії, країн Азії та Британських островів. В останні роки правління римського імператора Нерона, почалось гоніння на християн з боку держави. У ці часи своїми стражданнями прославили Христа святі первоверховні апостоли Петро і Павло, безліч християн у Римі і по всій імперії. Саме тоді єпископ Євтихій, соратник святих апостолів, постраждав в місті Мелітині за служіння Христу.
Пам'ять - 10 червня (за новим стилем).

Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський і Таврійський (в миру Іван Олексійович Борисов) народився 15 грудня 1800 в місті Єльці в родині священика Успенської церкви Алексія Борисова.
Батьки преосвященного Інокентія були люди прості, доброго життя. Батько Олексій Борисов отримав домашню освіту. З нижчих ступенів кліру він дослужився до священика і намагався в частих проповідях донести до прихожан слова Отців і вчителів Церкви.
Мати преосвященного Інокентія Акіліна була жінка неграмотна, але розумна і побожна. Хрест і молитва були головною підставою всього її життя, всіх її думок, дій і вчинків. У неї була своя домашня аптека, що складалася з різних трав і квітів, ладану, благословенних хлібів, єлеїв від чудотворних ікон, Богородичних проскур і подібних сім священних предметів. Ними вона лікував себе і своїх дітей. У батьківському будинку Іван вивчив слов'янську абетку, Часослов і Псалтир і навчився письма.
Пам'ять - 7 червня(нов. ст.)

Святий імператор Феодосій скликав у 381-му році Другий Вселенський Собор у Константинополі, де були присутні 150 єпископів. Собор засудив єресь і встановив догмат Трійці, доповнивши Нікейський Символ Віри вченням про Святого Духа, Господа Животворного, який сходить від Отця, і з Отцем і Сином єдиносущний. Другий Вселенський Собор знову засудив аріанство і похідні від нього єресі.

Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Святий імператор Костянтин (306 - 337), що отримав від Церкви іменування Рівноапостольний, а у всесвітній історії був як Великий, був сином цезаря Констанція Хлора (305 - 306), що правив країнами Галлією і Британією. Величезна Римська імперія була в той час розділена на Західну і Східну, на чолі яких знаходилися два самостійних імператора, що мали співправителів, одним з яких у Західній половині і був батько імператора Костянтина. Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою.
Пам'ять - 3 червня(нов. ст.)

Згідно з історичними джерелами, котрі дійшли до нас, батьківщиною святого Парфенія була Вірменія. Він походив із середовища знатних та багатих людей. Святий мученик займав посаду нотаріуса імператорського двору. З благословення Римського єпископа Фабіана, він таємно вів мартиролог (список мучеників за Христа). Родина Парфенія відзначалась особливим християнським благочестям. Бачив це й таємний християнин – начальник міста Риму Еміліан, який помираючи заповів їм не лише все своє майно, але й попросив заопікуватись його донькою Калістою.
Пам'ять мученика Парфенія згадується 1 червня (н.ст.).

Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як тому хто вже досягнув досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Переможений інок Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до нього і, помолившись, відігнали від нього біса.
Пам'ять - 13 лютого, 13 травня і 27 травня (новий стиль).