Сучасником приснопам'ятного Петра Могили та преподобного Іова Почаївського і великим захисником православної віри був також преподобномученик Афанасій Берестейський. Він мав шляхетних батьків, здобув добру освіту. В 1627 р. він прийняв постриг у Вільні і незабаром став намісником Дубойського монастиря, що біля Пінська, а потім ігуменом Берестейського Симеонового монастиря. Преподобний Афанасій часто і гаряче молився Божій Матері перед Куп'ятицьким Її образом про спасіння віри православної, а також заступався перед владою за православний народ. Відданість преподобномученика Афанасія православній вірі стала причиною утисків, образ і навіть ув'язнення його.
Пам’ять - 18 вересня, а знайдення мощей - 2 серпня за новим стилем.

Пророк Ілля жив за найбільш нечестивого царя Ахава,який поклонявся ідолу Ваалу (сонцю) і змушував до того і народ. Ілля прийшов до Ахава і від імені Божого оголосив йому: "За твоє нечестя в ці роки не буде ні дощу, ні роси, хіба що за моєю молитвою". Так і сталося. Почалася страшна посуха; навіть трава вигоріла, і настав голод. Ілля, з волі Божої, оселився в пустелі біля одного струмка, куди ворони приносили йому хліб і м'ясо, а воду він пив із струмка.
Пам'ять - 2 серпня.

Святий мученик Юліан Тарсійський народився в малоазійскій провінції Киликія. Він був сином сенатора-язичника, мати його сповідувала християнство. Після смерті чоловіка мати святого Юліана переселилася в місто Таре, де хрестила сина і виховала в християнському благочесті. Коли святому виповнилося 18 років, імператор Діоклетіан (284-305) почав гоніння на християн. У числі інших був схоплений і святий Юліан. Його привели до правителя Маркіяна на суд, де довго умовляли відректися від Христа. Ні катування, ні загрози, ні обіцянки дарів і почестей не могли схилити благочестивого юнака до принесення язичницьких жертв і зречення від Христа. Святий сповідник залишався непохитним в твердій вірі. Цілий рік мученика водили по містах Киликійської області у кожному з них піддаючи допитам і жорстоким катуванням, після чого кинули в темницю. Мати святого Юліана йшла за сином і молилася, щоб Господь ще більше зміцнив його у вірі та подвигу. У місті Єге під приводом переконати сина принести жертву ідолам вона просила правителя дозволити їй відвідувати темницю. Три дні вона провела в темниці зі святим Юліаном, благаючи його бути твердим до кінця.
Пам'ять - 4 липня(нов. ст.)

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, по Іоакимівському літопису, родом сирієць, за іншими літописними повідомленнями - болгарин або серб. У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 28 липня), який незадовго до цього (у 988 р.) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Української Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно опікувався новопросвітленими жителями Київської Русі, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні навчальні заклади.
Пам'ять святителя Михаїла згадується 13 жовтня та 28 червня.

Блаженний Августин народився в Нумідійському місті Тагасті в 354 р. Його батько був поганином, володів невеликим маєтком і посідав виборну посаду в міському управлінні. До християнства він навернувся лише наприкінці свого життя. Мати Августина, блаженна Моніка, була християнкою і щиро прагнула виховати свого сина у дусі християнського вчення. Своєю лагідністю вона благотворно впливала і на свого чоловіка, стримуючи його різкий і запальний характер.
Пам'ять - 28 червня.

Св. Кирило походив зі знатної і благочестивої християнської сім'ї. Він вивчив світські науки, у тому числі і філософію, але найбільше прагнув придбати знання Священного Писання і істин християнської віри. У юності св. Кирило вступив в скит святого Макарія в Нитрийских горах, де пробув шість років. Патріарх Александрійський Феофіл (385-412 рр.) посвятив його в сан диякона, зарахував до кліра і, бачачи його обдарованість, доручив вимовляти проповіді.
Пам'ять - 22 червня(нов. ст.)

Великий князь Київський Ігор Ольгович, у святому хрещенні Георгій, у 1146 році був розгромлений і взятий в полон князем Ізяславом і замкнений в одному з монастирів Переяслова (нині Переяслав-Хмельницький). Далеко від суєти світу цього, важко хворий, він став розкаюватися в своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися у ченці. 5 січня 1147 єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім'ям Гавриїл. Незабаром він видужав і був переведений в Київський Феодорівської монастир, де прийняв схиму з ім'ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам.
Пам'ять - 2 жовтня, а святкування перенесення мощей - 18 червня (нов. ст.)

Святий апостол і євангеліст Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії - дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.
Церква святкує пам’ять святого апостола Іоана Богослова 9 жовтня й 21 травня

Святитель Митрофан, Патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306-337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276-282). Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн в Римі святий Дометуй з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, віддалився у Візантію, де став навчатися закону Господню у єпископа Тита (242-272). Бачачи сильне бажання Дометія потрудитися для Господа, єпископ Тит висвятив його в пресвітера.
Пам'ять - 17 червня(нов. ст.)

Свідком подвигу святих мучеників була свята діва Павла, що присвятила себе служінню, що страждала за віру в Христа. Вона доставляла їжу в'язням-християнам омивала їх рани, приносила ліки і хоронила тіла мучеників. Після кончини святого Лукіліана і чотирьох отроків вона повернулася в Никомідію і продовжувала своє святе служіння. Свята діва була схоплена і кинута в піч, проте силою Божою залишилася неушкоджена. Тоді її відіслали у Візантію, де свята мучениця була усічена мечем.
Пам'ять - 16 червня(нов. ст.)

Благовірна княгиня Юлiанiя († 1406 р.) була дружиною В’яземського князя Симеона Мстиславича. Після того як Смоленську землю завоювали литовські війська великого князя Вітовта, подружжя разом із смоленським князем Юрієм Святославичем змушене було покинути рідний край.
Дні пам’яті — 3 січня і 15 червня за н. ст.