Невидима дія благодаті, що передається через таїнство шлюбу тим, хто вінчається, полягає втому, що вона, як говорить Апостол, творить союз їх великою Тайною, оскільки робить його прообразом союзу Христа із Церквою: «Ця таємниця велика, говорить Апостол, я говорю про Христа і про Церкву» (Еф. 5,32). Відповідно благодать ця освячує і одухотворяє шлюбний союз двох осіб тому, що святий і духовний союз Христа і Церкви. Тому Апостол і говорить про християнський шлюб: "чесний шлюб і ложе непорочне"(Евр.13,4) і заповідає християнському подружжю: "Бо це є воля Божа, освячення ваше, щоб ви береглися від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості і честі" (1Сол. 4,34).
У чинопослідування Таїнства входить читання Євангелія. В ньому говориться про присутність Господа Ісуса на весіллі у Кані Галілейській. Тут Господь здійснює Своє перше чудо - перетворення води у вино. Прекрасно про це пише Іван Златоуст: "Не тільки Своєю присутністю, але і дарунком прикрасив Він весільну гостину. Своєю святою участю на весіллі Він освятив вінчання, мета якого - продовження роду. На весілля прийшов Той, Хто Сам є бажання і радість усіх. Прийшов, щоб благословити народження дітей, щоб зняти прокляття, дане жінці".

Крім тілесного розвитку, набагато важливіше для всього подальшого виховання тіла, тобто підкорення його душевним настроям і потребам, щоб не тіло володіло душею, а навпаки. Становлення правильного відношення тіла до душі і духу і є правильним вихованням тіла. Воно не може обійтися без церковного способу життя матері. Отримання в харчуванні, збереження матір'ю постів у середу і в п'ятницю, по-перше, прямо впливає на душу і тіло дитини, привчаючи його до отримання, по-друге (по вірі в Бога, ради якого здійснюється піст) воно притягує до дитини благодать Божу.

Дитина є душевною, вона потребує тепла і любові, а якщо цього не отримує, то у фізіологічному процесі починаються збої. У одному випадку це відбивається на обмінних процесах дихання і дитя починає фізично задихатися. Хоча його і годує материнська кров, мати дихає нормально і кисню у крові досить, але тим не менше, із причини браку любові, немовля починає фізично задихатися, тому починає перевертатися і, в крайніх випадках, обвивається своєю пуповиною. Починається кисневе голодування. Дитя пробує звернути на себе увагу, і робить це душевно. Переважно нелюблячі люди черстві, вони не чують тих тонких порухів дитячої душі. Тоді, не достукавшись душею (кричати воно ще не може), малюк починає домагатися уваги тілесно.

Як добре ставлення до дитини проявляє благодатний на неї вплив, так і різні ненормальності в душевному настрої батьків сильно її пошкоджують.
«Є незрозумілий для нас зв'язок душі батьків з дітьми, - пише Феофан Затворник, - і ми не можемо зрозуміти, до якої міри існує вплив перших на останніх: і разом з тим, до якої степені, при сильному впливі перших, поширюється милосердя і благість Божа на останніх. Буває, що воно обривається і тоді заготовлена батьками аморальність приносить свої плоди. Тому дух віри і благочестя батьків повинен вважатися могутнім засобом до збереження, виховання і укріплення благодатного життя в дітях».

Згідно з ученням Церкви, основою сімейних відносин служать шлюб і любов у шлюбі. Із цієї любові, як від головного кореня, виростають всі інші види сімейної любові: батьківська і материнська, дитяча і братська. Де немає шлюбу, там немає і сім'ї.
"Пробний шлюб" давно вже став реальністю - батьки тих, що живуть в такому "шлюбі" навіть раді: їхні діти "не вештаються, де попало".
Зважаючи на важливість шлюбу і подружньої любові в житті людини, а також через поширення сьогодні неправильних і шкідливих для моральності і суспільного блага поглядів на шлюб, необхідно знати, за яких умов шлюб служить для істинного блага людства.

МОЛИТВА ДЛЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК
О Преславна Мати Божа, помилуй мене, рабу Твою, і поспіши мені на допомогу в часі моїх хвороб, та небезпек, з якими народжують дітей усі бідні дочки Єви. Згадай, о Благословенна між жінками, з якою радістю і любов'ю Ти поспішала, щоб відвідати свою родичку Єлизавету під час її вагітності, і який чудодійний вплив мали ці Твої відвідини для матері та її дитини. І з невичерпної сердечної доброти Твоєї даруй і мені, найнижчій рабі Твоїй, щасливо відбути пологи; даруй мені цю благодать, щоб дитя, яке нині покоїться під моїм серцем, прийшовши до розуміння, з радістю, як і святе дитятко Іоанн, поклонялося Божественному Господу Спасителю, Який з любові до нас грішних зволив і Сам стати Дитятком. Невимовна радість, якою переповнювалося Твоє чисте серце при спогляданні Твого Новонародженого Сина й Господа, хай згладить скорботу, що очікує мене серед мук пологів. Життя моє, мій Спаситель, народжений Тобою, нехай порятує мене від смерті, що обриває життя багатьох матерів підчас пологів, і нехай зарахує плід лона мого до числа обранців Божих. Вислухай, Пресвята Царице Небесна, смиренну молитву мою і зглянься на мене, бідну грішницю, оком Твоєї благодаті; не посороми мого уповання на Твоє велике милосердя й осіни мене, Помічнице християн та Цілителько недуг, щоби сподобилася я відчути й на собі, що Ти - Мати Милосердя і щоб прославляла я завжди Твою благодать, яка не відкидає ніколи молитви бідних і рятує всіх, хто шукає Твоєї помочі в часі скорбот і недуг. Амінь.

Кожна дитина повинна бути прийнята у сім'ю з любов'ю. Тепло, яке немовля отримує від батьків на початку свого земного буття - незамінне. Це та основа, на якій будується все життя людини. Відсутність батьківської любові залишає у душі дитини невиліковні рани. Ті, кому не вистачало родинного тепла у ранньому віці, виростають слабкими і неадаптованими до життя у суспільстві. І лише благодать любові до Бога може вилікувати і зміцнити таких людей.