Найбільш відомим братством в Україні до кінця XVI ст. було Львівське Успенське братство. Воно найкраще репрезентує українські церковні братства: їхній устрій, структуру управління, основні форми та напрями діяльності.
Братства вважалися всестановими організаціями, куди теоретично міг вступити кожен православний, який погоджується зі статутом і сплачує внесок. Так, статут Львівського братства 1586 р. передбачав, що його членами могли бути “або міщанин, або шляхтич, або предміщанин, або посполиті люди всілякого стану, як місцеві так і сторонні, за умови вступного внеску шести грошей”. Членами Львівського братства справді ставали в основному ремісники, крамарі, інші міщани та жителі передмість.

Поправу вважалося, що найстарішим церковним братством в Україні є Львівське Успенське братство. Як видно з назви, було при храмі Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській. Першу згадку про храм датується 1399 р. А перша назва вул. Руської (у 1742 р. вперше зафіксовано під цим іменем) – вул. Соляників (Солярів).Ця найдавніша дерев’яна церква згоріла у великій пожежі. В сучасному, мурованому вигляді церква постала в 1631 р., будівництво якої розтягнулося на довгі 40 років. І лише 26 січня 1631 р. церкву посвятив її львівський владика Єремія Тисаровський при участі київського архімандрита Петра Могили та багатьох гостей.

Важливими інституціями церковного життя в Україні XVI ст. були церковні братства, діяльність яких у зв’язку зі специфікою політичного, ідеологічного та суспільного, розвитку України у складі Речі Посполитої набула особливого значення. Дослідники одностайно підкреслюють позитивну роль братств в очищенні релігійно-церковного життя, у розвитку освіти, культури, мистецтва, національних змаганнях, і головно ж звертають свою увагу на ту титанічну роботу яку проводили братства у справі православної самоідентифікації українського народу. Українські церковні братства в умовах занепаду церковної організації та її ієрархії продовжили традицію соборноправності Православної Церкви в Україні.

13 жовтня 2011 року у конференц-залі палацу Сапєг, де знаходиться Львівська обласна організація українського товариства охорони пам’яток історії та культури (вул. Коперника, 40а) із благословення Високопреосвященнішого Димитрія (Рудюка), митрополита Львівського і Сокальського відбулась науково-практична конференція “Відродження Українського Православ’я у ХХ ст.“, яку організували Львівсько-Сокальське єпархіальне управління спільно із Львівською православною богословською академією УПЦ КП.

У 1752 році проводився ремонт в соборній церкві монастиря, і 21 вересня при полагодженні опущеної підлоги було виявлене нетлінне тіло святителя Димитрія. Місце поховання виявилося сирим, дубова труна і знайдені в ній рукописи зотліли, але тіло святителя, а також омофор, сакос, митра і шовкова вервечка збереглися нетлінними. Після віднайдення святих мощей відбувалася безліч зцілень, про що було повідомлено Синодові, за розпорядженням якого в Ростов прибув Суздальський митрополит Сильвестр і Симоновський архімандрит Гавриїл для засвідчення нетлінності мощей святителя Димитрія та чудесних зцілень, що сталися.
Святкування 10 листопада (день кончини) і 4 жовтня (день віднайдення мощей).

Новомученик Олександр Хотовицький народився 11 лютого 1872 року у місті Кременці у благочестивій сім’ї ректора Волинської духовної семінарії прот. Олександра, пам’ять про якого, як про доброго пастиря, довго трималася в серцях православних мешканців Волині. Батьки дали юнаку добру християнську освіту, вселили йому любов до православної церкви і народу Божого.
Навчався він у Волинській семінарії і СпбДА, яку закінчив магістром в 1895 р. Після закінчення Академії його відправили на місіонерське служіння в Алеутську і Північноамериканську єпархії, в Нью-Йорк, де зайняв місце псаломщика в нововідбудованому православному храмі святого Миколая.
Пам'ять - 20 серпня за новим стилем.

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, по Іоакимівському літопису, родом сирієць, за іншими літописними повідомленнями - болгарин або серб. У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 28 липня), який незадовго до цього (у 988 р.) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Української Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно опікувався новопросвітленими жителями Київської Русі, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні навчальні заклади.
Пам'ять святителя Михаїла згадується 13 жовтня та 28 червня.

Святий імператор Феодосій скликав у 381-му році Другий Вселенський Собор у Константинополі, де були присутні 150 єпископів. Собор засудив єресь і встановив догмат Трійці, доповнивши Нікейський Символ Віри вченням про Святого Духа, Господа Животворного, який сходить від Отця, і з Отцем і Сином єдиносущний. Другий Вселенський Собор знову засудив аріанство і похідні від нього єресі.

Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Радісно-метушливі Різдвяні свята, огорнуті родинним затишком, пахощами ялинки, сіна, куті, свіжого хліба й зими, навіюють нам свою лагідно-теплу мелодику, що ніби повисла в повітрі, наповнюючи наші душі.
Колядують з 7 січня.

Св. Йоасаф народився в Прилуках, що на Чернігівщині, 8 вересня 1705 р. у день Різдва Пресвятої Богородиці, а на другий день у свято батьків Пречистої Діви — свв. Якима та Анни — він був названий на честь батька Пресвятої Діви. Характерно, що він уже з дитинства відзначався глибокою вірою в Бога, любив довго молитися, сам складав молитви. Дуже любив читати книги, особливо Святе Письмо. Не випадково пізніше в числі його друзів буде і вихованець Києво-Могилянської Академії, знаменитий український філософ та письменник Григорій Сковорода.
Пам`ять св. Йоасафа Православна Церква вшановує 23 грудня, а 17 вересня - відкриття мощів (за новим стилем).

Святий апостол Андрій Первозванний був з роду єврейського, з Віфсаїди галілейської, рибалка, брат Апостола Петра. Спочатку він був учнем Іоанна Хрестителя. Як тільки Предтеча, поглянувши на Ісуса, що проходив поблизу, сказав: «Ото Агнець Божий!», Андрій пішов за Ісусом і став Його першим учнем. Він тому і названий Первозванним. Коли Ісус проходив біля моря Галілейського, то Петро і Андрій ловили рибу. Господь їх покликав за Собою, сказавши: «Ідіть за Мною. Я зроблю вас ловцями людей» (Матв. IV, 18 — 19).
Пам'ять - 13 грудня (нов. стиль).